5 травня 2009 року о 16 год., 20 хв.
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.
секретар судового засідання Черній Ю.Л.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-2024/09/1370
за позовом
Комунального підприємства "Наше місто", представник - ОСОБА_1 (довіреність № 111 від 02.02.2009 року)
до
Управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці Львівської області, представник - Іваненко Л.Я. (довіреність № 368/06-16 від 29.01.2009 року)
про
визнання неузгодженою вимоги про сплату боргу на суму 1013064,63 грн.
Комунальне підприємство "Наше місто" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці Львівської області про визнання неузгодженою вимоги про сплату боргу на суму 1013064,63 грн.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що підприємство являється природнім монополістом у місті по наданню послуг по теплопостачанню та водопостачанню. Несвоєчасна оплата страхових внесків зумовлена заборгованістю населення перед підприємством по оплаті комунальних послуг, квартирної плати.
Крім цього, на виконання Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" вжито заходи по укладенню угод на реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги для вирішення питання сплати населенням заборгованості за фактично надані комунальні послуги.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задоволити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечила, просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у запереченні на позовну заяву № 1401/06-22 від 05.05.2009 року, а саме, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків та не можуть встановлюються пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за № 1058-ІV від 09.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1, з наступними змінами та доповненнями.
При прийнятті постанови суд виходив з того, що позивач - Комунальне підприємство "Наше місто" зареєстровано 02.12.2002 року Виконавчим комітетом Трускавецької міської ради Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 364663 та включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою № 4168 виданою 12.10.2007 року.
02.12.2008 року Управління Пенсійного фонду України у м. Трускавець Львівської області направило листом за № 3625/04-23 від 02.12.2008 року до Комунального підприємства "Наше місто" вимогу Ю-61 про сплату боргу по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 1013064,63 грн.
09.12.2008 року позивач направив відповідачу скаргу № 1174 на вимогу № Ю-61 від 02.12.2008 року, яку відповідач повернув без розгляду листом за вих. № 3802/04-31 від 15.12.2008 року.
25.12.2008 року позивач направив на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області скаргу № 1232 на вимогу Ю-61 від 02.12.2008 року, про що управлінням винесено рішення № 78 від 16.01.2009 року про повернення скарги без розгляду та направлено позивачу листом № 568/06-32 від 16.01.2009 року.
Внаслідок чого, позивачем направлено скаргу на рішення Управління пенсійного фонду України у Львівській області № 78 від 16.01.2009 року до Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонд України направив позивачу рішення № 2884/09-10 від 20.02.2009 року про повернення скарги без розгляду.
Позивач не погоджує вимогу № Ю-61 від 02.12.2008 року, оскільки несвоєчасна оплата страхових внесків зумовлена заборгованістю населення перед підприємством по оплаті комунальних послуг.
Крім цього, 01.07.2003 року вступив в законну силу Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" № 554-ІV від 20.02.2003 року.
Згідно ст. 1 цього ж Закону встановлено, що заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) (далі - житлово-комунальні послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.
Як зазначив представник позивача, з метою виконання даного Закону в місті Трускавець створено два напрямки по механізму укладення угод на реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги для вирішення питання сплати населенням заборгованості за фактично надані комунальні послуги, а саме, угоди, які укладає комісія міської ради терміном на п'ять років; угоди, які укладає підприємство терміном на два роки.
Аналіз укладених угод в комісії міської ради та на підприємстві з фізичними особами за надану комунальну послугу по теплопостачанню та гарячому водопостачанню показує, що угоди комісії міської ради укладені в кількості 117 штук на загальну суму 612,0 тис. грн.; угоди по підприємству, укладені в кількості 608 штук на загальну суму 320439 грн.
Таким чином, підприємство - позивач не має можливості своєчасно робити відрахування в Пенсійний фонду України.
Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього ж Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали
особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно п. 8.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663), суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно ч. 12 ст. 20 цього ж Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 106 цього ж Закону України , у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього ж Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Твердження відповідача судом береться до уваги з підстав того, що заборгованість відповідача відповідно до картки особового рахунку становить 1013064,63 грн., з яких 1008747,28 грн. недоїмка по нарахованих та несплачених страхових внесках за квітень-жовтень 2008 року, що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень 2008 року від 19.05.2008 року, за травень 2008 року від 18.06.2008 року, за червень 2008 року від 15.07.2008 року, за липень 2008 року, за серпень 2008 року від 17.09.2009 року, за вересень 2008 року, за жовтень 2008 року від 19.11.2008 року.
Крім цього, відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків № 167 від 13.10.2008 року, згідно якого нараховано штраф в сумі 1913,83 грн.; рішення № 168 від 13.10.2008 року згідно якого нараховано штраф в сумі 170 грн.; рішення № 159 від 06.11.2006 року згідно якого нараховано штраф в сумі 1669,42 грн., пеню - 564,10 грн.
Відповідно до п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками га застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України 19.12.2003 № 21-1, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, органами Пенсійного фонду надсилається страхувальнику вимога про сплату недоїмки.
Управлінням Пенсійного фонду України у м. Трускавець Львівської області на всю суму заборгованості виставлено вимогу про сплату боргу № Ю-61 від 02.12.2008 року.
Вищезазначена вимога відповідає вимогам , а тому є правомірною, оскільки згідно ч. 6 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. Крім цього, орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки на позивача законодавцем покладений обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, згідно картки особового рахунку юридичної особи (позивача), яка має найманих працівників ( 32%, 4%, 42%, 1%-5%) Розділ І, представленої відповідачем, станом на 01.12.2008 року недоїмка позивача по нарахованих та несплачених страхових внесках за квітень - жовтень 2008 року становить 1013064,63 грн.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гавдик З.В.