Справа № 466/1319/14-к
18 березня 2014 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження ( № 12014140090000390) про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Львова, українця, громадянина України, із середньо - спеціальною освітою,
військовозобов'язаного на обліку в Галицько-Франківському ОРВК м. Львова,
розлученого, не працюючого, ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого та
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
згідно ст. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 10.02.2014р. близько 15.00 год. знаходячись в приміщенні магазину "Книги", що за адресою: м. Львів, вул. Грінченка, 2А, вчинив хуліганство, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, дії якого супроводжувались особливою зухвалістю, а саме, перебуваючи в приміщенні магазину "Книги", не зважаючи на відвідувачів магазину, виражався до потерпілої - колишньої дружини ОСОБА_6 нецензурною лайкою, ведучи себе при цьому агресивно, копав ногами вітрини із книжками, внаслідок чого розбив у них скло, а книги, які знаходились на вітринах, розкидав по магазину та кидав в обличчя ОСОБА_6 , після чого, виходячи із магазину, вибив із петель вхідні двері, внаслідок чого у них тріснуло скло.
Внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_5 було порушено режим роботи магазину "Книги" на чотири години, в період 15 год. - 19 год. 10.02.2014р. та було пошкоджено майно потерпілої - ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 1500 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 10.02.2014р. близько 15.00 год. знаходячись в приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою: АДРЕСА_2 , між ним та колишньою дружиною - потерпілою ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, після чого він, не зважаючи на відвідувачів магазину, виражався до потерпілої ОСОБА_6 нецензурною лайкою, ведучи себе при цьому агресивно, копав ногами вітрини із книжками, внаслідок чого розбив у них скло, а книги, які знаходились на вітринах, розкидав по магазину та кидав в обличчя ОСОБА_6 , після чого, виходячи із магазину, вибив із петель вхідні двері, внаслідок чого у них тріснуло скло, визнає, що внаслідок його неправомірних дій спричинив незручності та шкоду потерпілим. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого. Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12014140090000390.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення повністю та об'єктивно доведена.
Суд вважає, що дії обвинуваченого органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ст. 296 ч.1 КК України, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, оскільки обвинувачений своїми умисними діями вчинив хуліганство, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, дії якого супроводжувались особливою зухвалістю.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винуватого, який згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, його характеристику, щире каяття є обставиною, яка пом'якшує покарання, обставин, які обтяжують покарання суд не вбачає, вважає, що покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді обмеження волі.
Враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, який розкаявся у вчиненому злочині, суд вважає за можливе застосувати до нього ст. 75 КК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Контроль за поведінкою ОСОБА_5 покласти на кримінально - виконавчу інспекцію за місцем проживання останнього.
Іспитовий строк ОСОБА_5 рахувати з моменту проголошення вироку - 18 березня 2014 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
СуддяОСОБА_1