Справа №459/63/14-к
18 березня 2014 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Червонограді кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жужеляни Сокальського району Львівської області, українця, громадянина України, з освітою середньою, не працюючого , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
в учиненні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 згідно рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27.01.2003 року, яке набрало законної сили , зобов'язаний до сплати аліментів в користь ОСОБА_7 на утриманя сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку щомісячно ,але не менше як ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян , починаючи з 16.01.2003 року до повноліття дітей .
Будучи належним чином ознайомлений із порядком сплати аліментів та попереджений про кримінальну відповідальність в разі злісного ухилення від сплати аліментів , злісно ухиляючись від свого батьківського обов*язку утримувати неповнолітніх дітей, коштів встановлених рішенням суду на утримання неповнолітніх дітей без вагомих на це причин не сплачував, утвореного боргу по аліментах не погашав, на неодноразові виклики та попередження державного виконавця про обов*язковість сплати аліментів не реагував .
Крім того ,обвинувачений ОСОБА_5 за вказаний вище період часу неодноразово змінював місце проживання : з Червонограда на ОСОБА_10 і навпаки , не попереджуючи про зміну місця проживання державного виконавця.
22.07.2010 року ОСОБА_5 призначено допомогу , як інваліду третьої групи від загального захворювання Управлінням соціального захисту населення Солкальської РДА, про що з метою приховування одержаного доходу не інформував ВДВС Чевоноградського МУЮ .
За період з січня по листопад 2013 року ОСОБА_5 отримував допомогу до в розмірі 894 грн. щомісяця, з грудня 2013 року - 949 грн. , маючи постійний дохід аліментів не сплачував .
Внаслідок злісного ухилення від сплати аліментів в період часу з 16 січня 2003 року по грудень 2013 року ОСОБА_5 утворив заборгованість перед ОСОБА_7 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в розмірі 51983 грн.60 коп.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в учиненому визнав та пояснив, що повністю погоджується з обставинами, оголошеними прокурором з обвинувального акта. У вчиненому щиро кається .
Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, що випливає, зокрема, із заяви ОСОБА_5 , пояснення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд приходить до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням даних у справі, що характеризують його особу.
Обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено, що він позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Аналізуючи вищенаведене , суд вважає, що вина ОСОБА_5 полягає в тому , що він вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) ,в судовому засіданні доведена повністю .
Тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ст..164 ч.1 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість учиненого злочину, що є злочином невеликої тяжкості.
Враховується й особа обвинуваченого ОСОБА_5 , який є людиною молодого віку, не працює , одружений ,раніше не судимий, по місцю проживання характеризується посередньо.
Обставин , що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину .
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе в умовах без ізоляції його від суспільства , тобто слід призначити покарання у вигляді штрафу .
Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ст..164 ч.1 КК України, та призначити покарання - штраф в розмірі 1700 ( одну тисячу сімсот ) грн.
Запобіжний захід ОСОБА_5 - особисте зобов'язання - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вручити копію вироку обвинуваченому та прокуророві.
Головуючий:ОСОБА_1