Справа № 2-4162/09
18 травня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі Шафранюк І.Ф.,
з участю позивача - ОСОБА_1 .,
відповідачів - ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 . звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно, а саме на частину приватизованої квартири АДРЕСА_1 . Вказавши, що вище вказане житло належало ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач ОСОБА_1 . є спадкоємцем першої черги на спадкове майно, що лишилось після смерті батька та бабусі. Крім неї спадкоємцями є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які відмовилися від прийняття спадщини, та ОСОБА_6 , який рішенням Луцького міськрайонного суду від 26.03.2007 року визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 . В зв'язку з тим, що через нотаріальну контору оформити спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 . та ОСОБА_5 . не вдалось, позивач звернулася з даним позовом до суду. Просила визнати за нею право власності на спадкове майно відповідно до вимог ст.1266 ЦК України, а саме на 2/6 частини квартири АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 позов визнали повністю, заперечень щодо задоволення позову не мають.
Заслухавши пояснення позивача, відповідачів, дослідивши документи справи, суд прийшов до висновку про підставність заявленого позову.
Судом встановлено, що квартира за АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , даний факт підтверджено копією свідоцтва про право власності на житло від 28.11.1996 року, виданого згідно розпорядження від 28.11.1996 № 226-р та зареєстроване у відділі по приватизації житлового фонду під № 226-р/46 (а.с. 8).
Законом України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 року № 2482-ХІІ не визначено умов, за яких один із членів сім'ї може отримати більшу або меншу частку в приватизованому житлі. Частки в жилому приміщенні кожного з повнолітніх членів сім'ї, яким передається у власність займана квартира (будинок), є рівними.
Згідно ч.2 ст. 372 Цивільного кодексу України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Спору щодо часток співвласників у вказаних осіб не виникало, що ствердили сторони в судовому засіданні.
Отже, фактично, кожному із співвласників належить по 1/6 частині вказаної квартири.
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства.
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 6) і після її смерті відкрилась спадщина за законом на 1/6 частину квартири за АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, і на той момент таким вважався ОСОБА_5 .Але оформити докуументина спадщину не встиг.
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 7) і після його смерті відкрилась спадщина за законом на 2/6 частини квартири за АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.
В судовому засіданні встановлено, що гр. ОСОБА_5 , що ІНФОРМАЦІЯ_2 , являвся сином ОСОБА_4 , що ІНФОРМАЦІЯ_1 , даний факт підтверджено свідоцтвом про народження (а.с. 9).
Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частину спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
В судовому засіданні встановлено, що гр. ОСОБА_1 , являється дочкою померлого ОСОБА_5 , даний факт підтверджено свідоцтвом про народження (а.с. 15), свідоцтвом про шлюб (а.с. 16) та поясненнями позивача.
Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку у шість місяців, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Позивач ОСОБА_1 . відмову від спадщини не заявляла.
Судом встановлено, що на сьогоднішній день внуки спадкодавця є єдиними спадкоємцями за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті батька та бабусі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом встановленого законом строку заяву про прийняття спадщин не подавали та відмовилися від прийняття спадщини.
Тому суд вважає, що є всі підстави для визнання права власності після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ОСОБА_1 на 2/6 частини вказаного спадкового майна.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 319, 1261, 1266, 1268-1270 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке відкрилось після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме: на 2/6 частини квартири за АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук