Справа № 2-946/09
(заочне)
18 березня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Пушкарчук В.П.
при секретарі - Шафранюк І.Ф.,
з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_3 .,
розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу та права на проживання в помешканні спадкодавця, -
Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу та права на проживання в помешканні спадкодавця.
В позові покликається на те, що: в 1996 році ОСОБА_1 . познайомилася з громадянином ОСОБА_4 , який проживав в частині приватного будинку по АДРЕСА_1 . 20.04.1996 року на запрошення ОСОБА_4 . позивач вселилась в його квартиру в якості його дружини, де й проживає по даний час. При вселенні ОСОБА_1 . привезла в його квартиру свої речі: набір кухонних меблів, шафу, холодильник, чорно-білий телевізор.
З моменту вселення вони стали проживати однією сім'єю як чоловік і жінка і підтримували ідеальні подружні стосунки. Вони обоє працювали, саме з допомогою чоловіка вона влаштувалась на роботу медсестрою в тубдиспансер в січні 1997 року, а ОСОБА_4 . працював на автозаводі.
Вони мали спільний сімейний бюджет, грошима розпоряджались за взаємною згодою. Вели спільне господарство, вирощували і доглядали свиней, кролів, курей. Придбали кольоровий телевізор „Оріон”. Їздили в село Коршів Луцького району до батьків ОСОБА_4 . (батько - ОСОБА_5 та мати ОСОБА_6 ), які виділили їм земельну ділянку для городу, який вони спільно обробляли і збирали врожай для сімейного споживання та ведення домашнього господарства. В 2003 році ОСОБА_1 . вийшла на пенсію. Вони разом здійснили похорон батька ОСОБА_4 ., який ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час спільного проживання чоловік пропонував їй обвінчатись з ним у церкві, однак провести цей обряд вони не встигли. В жовтні 2004 року її чоловік переніс інсульт і раптово ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті залишилась квартира по АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи на яку (договір, техпаспорт, реєстраційне посвідчення, будинкова книга) знаходяться у неї. Вважає, що набула самостійного права на житло в квартирі (частині будинку) покійного, як його член сім'ї.
Просить визнати її особою, що проживала з ОСОБА_4 . реєстрації шлюбу та визнати за нею право на проживання у його квартирі по АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні позивачка та представник позивача позов підтримали з підстав, викладених у позові, просять позов задовольнити в повному об'ємі позовних вимог.
Відповідачка ОСОБА_2 . в судове засідання не з'явилася хоча належним чином була повідомлена про час, день та місце розгляду справ. Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, оскільки у справі є достатньо доказів про права і обов'язки сторін. За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позиваки ОСОБА_1 . та її представника та допитавши свідків ОСОБА_5 ., ОСОБА_6 ., ОСОБА_7 ., ОСОБА_8 . та оглянувши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що: на підставі договору дарування від 27.04.1993 року, посвідченого Першою Луцькою держнотконторою за р. № 3-564, громадянину ОСОБА_4 . належало на праві власності 151/400 житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Луцьку, що зареєстрований у Волинському обласному бюро техінвентаризації за № 266 від 26.08.1993 р. з видачею технічного паспорт на його ім'я.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 02.09.2008 року було задоволено позов ОСОБА_2 . до ОСОБА_1 . про визнання права власності на спадкове майно (справа № 2-353/2008). Матеріалами даної справи встановлено, що з „1996 року відповідач ( ОСОБА_1 .) перебувала у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_4 , який є батьком ОСОБА_2 . ”. Дана обставина встановлена рішенням Луцького міськрайонного суду від 20.10.2005 року.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 21.02.2006 р. в цивільній справі № 2-830/2006 встановлено, що: „в частині будинку, яка зараз належить позивачці ( ОСОБА_2 .), проживає відповідачка, яку в 1996 році поселив у себе батько позивачки”.
Таким чином відповідачка ОСОБА_2 . визнала в інших судових справах ті обставини, на які позивачка ОСОБА_1 . покликається як на підставу свого позові - що позивачка проживала з її батьком ОСОБА_4 . як чоловік та жінка без шлюбу і була поселена в спірну квартиру її батька на правах члена сім'ї.
Факт спільного проживання однією сім'єю як чоловіка і жінки ОСОБА_4 . та ОСОБА_1 . з 1996 року, поселення ОСОБА_1 . в квартиру по АДРЕСА_1 в м. Луцьку на правах члена сім'ї колишнього власника, ведення спільного господарства, придбання речей домашньої обстановки ствердили в суді свідки ОСОБА_5 ., ОСОБА_6 ., ОСОБА_7 . і ОСОБА_8 ..
Відповідно до ст. 150 та 156 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок, частину будинку, квартиру користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на власний розсуд. Члени сім'ї власника, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належать, користуються жилими приміщеннями нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди.
Відповідно до ст. 74 СК України, - на майно, що є об'єктом права власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 59 СК України, - той з подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї.
Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України, - до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу (подружжя батьки та діти). Припинення сімейний відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
З пояснень позивачки вбачається, що покійний ОСОБА_4 . поселив її в свою квартиру власної ініціативи на правах своєї дружини на постійне проживання і проживав з нею з 1996 р. до смерті - 09.10.2004 року, однією сім'єю, тобто більше 8 років.
А тому, у відповідності до ст. 1264 ЦК України, - позивачка відноситься до спадкоємців четвертої черги, що може бути закликана до спадкування за законом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, - спадкуванням є перехід права та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
З цих підстав суд вважає, що наявні підстави необхідні для задоволення позову в повному об'ємі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, та ст. ст. ЖК України; ст. ст. ЦК України та ст. ст. СК України суд, -
Позов задовольнити .
Визнати факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 1996 року по 09.10.2004 року.
Визнати за ОСОБА_1 право на проживання в помешканні померлого ОСОБА_4 . за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача ОСОБА_2 , яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук