Справа № 1-237/2009
м. Луцьк 02 червня 2009 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Клока О.М.,
за участю: секретаря Мартинюк О.Г.,
прокурора Воробія О.П.,
захисників - адвокатів ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 .,
потерпілого ОСОБА_5 .,
захисника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та мешкає в АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, одружений, працює водієм-експедитором ПП «Злагода-Луцьк», несудимий,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.4, 122 ч.1, 121 ч.2 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився та мешкає в АДРЕСА_2 , громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працює, несудимий,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 122 ч.1 КК України,
Підсудний ОСОБА_1 ., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з підсудним ОСОБА_2 ., 21 листопада 2008 року, близько 19год. 00хв., знаходячись біля АЗС «Аргос», що по вул. Гордіюк в м.Луцьку, діючи в групі за попередньою змовою з двома іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушили громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, проявили особливу зухвалість та винятковий цинізм, безпричинно пристали до ОСОБА_5 ., в ході чого разом, нанесли декілька ударів руками та ногами по голові та тулубу потерпілого, від яких останній впав на землю, де продовжили наносити йому удари. Продовжуючи свої протиправні дії, вони затягнули потерпілого до парку, що по вул. Гущанській в м. Луцьку, де ОСОБА_1 . наніс потерпілому ОСОБА_5 удари по голові та тулубу, чим спричинив останньому тілесні ушкодження, які відносяться за ступенем тяжкості до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Підсудний ОСОБА_1 ., продовжуючи свої хуліганські дії, умисно, користуючись безпорадним станом ОСОБА_5 ., зняв штани з останнього та всунув гілку в задній прохід, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді травматичного розриву прямої кишки з розлитим перитонітом, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя.
Допитаний з приводу пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_1 . вину у інкримінованому діянні визнав повністю, та показав що ініціатором всіх подій був ОСОБА_7 ., якого напередодні побили поблизу бару «Феб». Тому разом з ОСОБА_8 ., ОСОБА_2 . та ОСОБА_9 . вони розпочали пошуки кривдників ОСОБА_7 . Виявивши ОСОБА_5 ., - чоловіка з компанії в якій був і кривдник ОСОБА_7 ., побили того. Зокрема поблизу автозаправної станції «Аргос» він потерпілому ударів не заподіював. Разом із ОСОБА_2 . він, застосовуючи фізичну силу перетягнули потерпілого в парк, де він особисто наносив удари руками і ногами по тулубу та обличчі потерпілого. Там же в парку, на пропозицію ОСОБА_10 . покарати потерпілого, він зняв штани з ОСОБА_5 ., підшукав гілку з дерева, яку вставив в задній прохід потерпілому. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати. Не заперечує факту свого перебування в стані алкогольного сп'яніння. Впевнений, що ОСОБА_2 . в парку потерпілого не бив. Гумовим кийком потерпілому наносив удари лише ОСОБА_7 .
Допитаний з приводу пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_2 . свою вину визнав фактично частково та показав, що його роль полягала в тому, що він разом з підсудним ОСОБА_1 ., застосовуючи фізичну силу, під руки перетягнули потерпілого від АЗС «Аргос» в парк. Будь-яких інших дій він щодо потерпілого не вчиняв. Гумовий кийок був лише в ОСОБА_7 ., яким той бив потерпілого.
Зважаючи на повне визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 . та часткове визнання своє вини підсудним ОСОБА_2 ., винуватість підсудних у встановленому судом обвинуваченні повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так потерпілий ОСОБА_5 . суду показав, що коли він разом із своїми знайомими ОСОБА_11 . та ОСОБА_12 . перебував поблизу АЗС «Аргос», то до нього підбігли якісь хлопці і почали наносити удари руками та ногами, один з нападників застосовував гумовий кийок. Після нанесення ударів, двоє потягли його під руки в парк, перекинули через огорожу. В парку йому продовжували наносити тілесні ушкодження, зокрема, саме від удару гумовою палкою там йому зламали щелепу. В подальшому він втратив свідомість, коли прийшов до тями, то виявив дерев'яну гілку, яка стирчала в задньому проході.
Свідки ОСОБА_11 . та ОСОБА_12 . суду показали, що коли вони разом з потерпілим були поблизу АЗС «Аргос» то до них підійшло кілька осіб. Четверо осіб, зокрема і підсудні, наносили потерпілому удари, один з нападників наносив удари гумовою палицею. Ще один хлопець весь час стояв безпосередньо біля них та пояснював, що їм не потрібно втручатися.
Свідок ОСОБА_9 . в суді показав, що бійки він не бачив, оскільки спілкувався з двома чоловіками поблизу АЗС «Аргос». Ці чоловіки були з потерпілим. Коли ОСОБА_7 . відвів потерпілого, то він на останнього уваги не звертав. Чи бив хтось потерпілого він також не бачив.
Однак, під час досудового слідства свідок ОСОБА_9 . показав, що він разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 шукали кривдника останнього. Поблизу АЗС «Аргос» ОСОБА_2 помітив чоловіка, який був в компанії разом з кривдником ОСОБА_7 . Потерпілий стояв з двома іншими чоловіками. Він, тобто ОСОБА_9 ., залишився з двома чоловіками та спілкувався з ними. ОСОБА_7 ., відвівши потерпілого на незначну відстань, дістав гумовий кийок та почав наносити удари. Удари ногами та кулаками наносили також ОСОБА_8 . і ОСОБА_2 . Дещо пізніше підбіг і ОСОБА_1 ., однак чи наносив він удари той не бачив. За кілька хвилин до нього підійшов ОСОБА_2 . та провів його в парк. В парку він побачив потерпілого, який лежав на землі на животі, між ногами у того була гілка. Біля потерпілого стояли ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с.256-257).
Показання, які дав свідок ОСОБА_9 . під час досудового слідства, узгоджуються і підтверджуються показаннями потерпілого, свідків по справі, тому саме ці показання ОСОБА_9 . суд бере до уваги і покладає їх в основу обвинувального вироку.
Свідок ОСОБА_14 . суду показав, що коли перебував поблизу бару «Феб», то бачив, як група молодих людей поблизу АЗС «Аргос» били одного чоловіка, потім потягли того чоловіка за автозаправну станцію. З огляду на такі події він викликав міліцію. Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_15 .
Свідок ОСОБА_16 . суду ствердив факт вживання алкогольних напоїв 21 листопада 2008 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 . Показав суду, що ОСОБА_2 . алкоголь в той день не вживав, оскільки нещодавно лікувався.
Інші свідки по справі не були безпосередніми очевидцями подій, які інкримінуються підсудним, а були очевидцями конфлікту в барі «Феб», ініціатором якого був ОСОБА_7 .
У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 2643 від 31.12.2008 року, виявлені в потерпілого ОСОБА_5 . тілесні ушкодження розподіляються наступним чином: травматичний розрив прямої кишки з розлитим перитонітом - тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя; перелом нижньої щелепи - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров'я, перелом кісток носа, струс головного мозку, забійна рана чола - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, множинні забої, підшкірні крововиливи, садна - легкі тілесні ушкодження. (а.с.224-228).
Згідно висновку судово-цитологічної експертизи № 36, вбачається, що кров на дерев'яній гілці, яка була вилучена під час проведення огляду місця події (а.с.21-32), може належати потерпілому ОСОБА_5 (а.с.167-171).
Згідно актів №3 та №5 наркологічних експертиз, вбачається, що підсудні хронічним алкоголізмом не страждають, примусового протиалкогольного лікування не потребують (а.с.180, 188).
З огляду на показання свідка ОСОБА_9 ., які той дав під час досудового слідства, які доповнюються показаннями потерпілого, показання підсудних, інших свідків по справі, і в цілому повно відтворюють картину події, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненому групою осіб, і кваліфікує дії підсудних за ст.296 ч.2 КК України.
Враховуючи визнавальні показання підсудного ОСОБА_1 . щодо обставин заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, які узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема протоколом огляду місця події в ході якого виявлено та вилучено дерев'яну гілку, висновком цитологічної експертизи, у відповідності до якої сліди крові на гілці можуть походити від ОСОБА_5 ., показання самого потерпілого, інших свідків по справі, знаходить суд доведеною і винуватість ОСОБА_1 . у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя та здоров'я в момент заподіяння, і кваліфікує дії підсудного за ст.121 ч.1 КК України.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 ., що стосується заподіяння перелому нижньої щелепи, тобто середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 . під час вчинення хуліганства щодо останнього, кваліфіковані за ст.122 ч.1 КК України.
Потерпілий в суді ствердив, що перелом щелепи виник від удару гумовим кийком. Як підсудні, так і свідки в суді показали, що гумовим кийком ОСОБА_5 . бив лише ОСОБА_7 ., матеріали щодо якого виділені в окреме провадження.
За таких обставин, суд виправдовує ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . за відсутністю в їх діянні складу злочину, передбаченого ст.122 ч. 1 КК України.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 . інкримінується під час вчинення хуліганства застосування предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.11 постанови № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», кваліфікуюча ознака застосування спеціально пристосованого предмета для нанесення тілесних ушкоджень може мати місце лише тоді, коли такий предмет пристосований винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій. Застосування предметів підібраних на місці злочину, які не були спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень не дає підстав для кваліфікації дій винного за ч. 4 ст.296 КК України.
Дослідивши саму дерев'яну гілку (а.с.241-242), враховуючи те, що спеціальне пристосування гілки для нанесення тілесних ушкоджень не інкримінується органами досудового слідства у вину ОСОБА_1 ., суд виключає кваліфікуючу ознаку «застосування спеціально пристосованого предмета для нанесення тілесних ушкоджень» з обвинувачення підсудного, тому і перекваліфікує його дії на ч.2 ст.296 КК України.
ОСОБА_1 . органами досудового слідства також інкримінується заподіяння тяжкого тілесного ушкодження в групі із ОСОБА_7 ., справа відносно якого виділена в окреме провадження.
Підсудний ОСОБА_1 . в ході судового слідства показав, що ОСОБА_7 . запропонував покарати потерпілого, не вказуючи в який саме спосіб. Це виключно його, тобто ОСОБА_1 ., була ідея засунути гілку в задній прохід. Вчиняв це він також виключно сам.
Будь-яких доказів, які б підтверджували що підсудний ОСОБА_1 . в групі з ОСОБА_7 . заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження в суді не встановлено.
Тому суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 . по епізоду заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину групою осіб, і перекваліфіковує дії підсудного з ч.2 ст. 121 КК України на ч.1 ст. 121 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчинених ОСОБА_1 . злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких, тяжкість вчиненого ОСОБА_2 . злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винних та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1 ., є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Підсудний ОСОБА_2 . категорично заперечує перебування в стані алкогольного сп'яніння, даний стан не підтверджується об'єктивно матеріалами справи, тому суд не знаходить обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 .
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 ., є щире каяття, повне добровільне відшкодування завданих потерпілому збитків.
З огляду на те, що підсудні вперше притягаються до кримінальної відповідальності, в цілому позитивно характеризуються за місцем проживання (а.с.313, 331), підсудний ОСОБА_2 . хворіє, підсудний ОСОБА_1 одружений (а.с.315), працює (а.с.314), потерпілий просить обрати покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства, а тому суд знаходить за можливе звільнити ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
З огляду на тяжкість вчинених злочинів, суд встановлює ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . максимальний іспитовий строк визначений ч.3 ст. 75 КК України, - 3 роки.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 . до підсудного ОСОБА_1 . суд залишає без розгляду, оскільки позивачем подана відповідна заява.
При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд, у відповідності до ст. 23 ЦК України, враховує з однієї сторони тяжкість вчиненого ОСОБА_2 . злочину, який відноситься до середньої тяжкості, умисну форму вини підсудного, ступінь тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, глибину душевних та фізичних страждань потерпілого, інші обставини справи, а з іншої сторони вимоги розумності і справедливості, тому оцінює його в 15000 грн.
Цивільний позов Луцької центральної районної лікарні підлягає до задоволення. Однак з огляду на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому саме ОСОБА_13 ., суд стягує лише з останнього кошти витрачені закладом охорони здоров'я на лікування ОСОБА_5 .
Речовий доказ - чоловічу кепку, у відповідності до ст.81 КПК України, слід залишити за належністю власнику ОСОБА_5 , а дерев'яну гілку, вилучену під час огляду місця події - знищити (а.с.243, 283).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,
Виправдати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за відсутністю в їх діянні складу злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 121 ч.1 КК України, і призначити йому покарання:
за ст.296 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
за ст.121 ч.1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_1 визначити 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання, роботи; періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, і призначити йому покарання:
за ст.296 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання, роботи; періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 . до ОСОБА_2 . задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень у відшкодування спричинених моральних збитків.
Цивільний позов Луцької центральної районної лікарні задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Луцької центральної районної лікарні 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 77 коп., витрачених закладом охорони здоров'я на лікування ОСОБА_5 ..
Речовий доказ - чоловічу кепку залишити за належністю потерпілому ОСОБА_5 , а дерев'яну гілку, що знаходиться в камері схову речових доказів УМВС України у Волинській області (квитанція № 00765) знищити.
Зарахувати в строк відбуття покарання термін перебування ОСОБА_1 . під вартою з 23 листопада 2008 року по 02 грудня 2008 року включно.
Зарахувати в строк відбуття покарання термін перебування ОСОБА_2 . під вартою з 24 листопада 2008 року по 27 листопада 2008 року включно.
Запобіжний захід ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . до вступу вироку у законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Волинської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Головуючий