Справа № 2а-128/2009
Іменем України
18 травня 2009 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Трофімчука М.Ю.
при секретарі Палій М.Д.
з участю: представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Роздоби Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі про визнання права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах та визнання незаконним рішення УПФУ у Шаргородському районі (протоколу №557 від 13 лютого 2009 року) про відмову в призначенні такої пенсії і його скасування,
22.04.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 , куди приїхав на постійне проживання в 1974 році.
З 20 листопада 1971 року по 29 листопада 1973 року він проходив строкову військову службу.
В 1974 році він поступив на роботу водієм в Шаргородське АТП вантажного транспорту, в 1977 році він перейшов на роботу в Шаргородський автобусний парк - нині це АТП - 10528, де й працює по даний час водієм.
Його трудовий стаж становить 35,5 роки.
В березні 1988 року він працював на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: займався перевозкою ліквідаторів до аварійного редактора. Він знаходився там у відрядженні з 03 березня 1988 року по 04 квітня 1988 року. За це йому видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 3). Відповідно до цього статусу він має право на отримання пенсії по досягненні віку 55 років, без врахування пільги щодо обчислення трудового стажу.
20 листопада 2008 року він подав заяву разом з відповідними документами відповідачу і просив призначити йому пенсію відповідно до правил ст.15 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», але в середині лютого 2009 року відповідачем було прийнято рішення про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах (протокол №557 від 13 лютого 2009 року). В даному рішенні не наведено жодних підстав для такої відмови. Однак, за Законом України «Про пенсійне забезпечення» (ст.15) та за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (ст.55) він має право на отримання пенсії на пільгових умовах .
Просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача - управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області (№557 від 13 лютого 2009 року); визнати його право на отримання трудової пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до правил ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області призначити йому пенсію на пільгових умовах з дня звернення за нею - з 23 листопада 2008 року; стягнути з управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області на його користь судові витрати, та за надання юридичної допомоги при зверненні до суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві і просили суд визнати незаконним та скасувати протокол (рішення) №557 від 13.02.2009 року управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області призначити йому пенсію на пільгових умовах з 19.12.2008 року.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Роздоба Т.Б. в судовому засіданні позов не визнала, так як вважає, що її довірителем прийнято законне рішення про відмову позивачу про призначення йому пенсії на пільгових умовах, оскільки при перевірці складання довідок про право на пільгову пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не знайшло своє підтвердження, так як на час перевірки були відсутні первинні документи, що стверджують період роботи ОСОБА_1 в зоні відчуження. Крім того, в особовому рахунку за 1988 рік не вказана кількість днів, за які оплата нарахована в кратному розмірі, а наказ про направлення на роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджує лише факт направлення на дані роботи, а не факт постійного перебування особи в зоні відчуження. Зрештою, вона представила суду письмові заперечення керівника свого довірителя ОСОБА_3 , в яких зазначено те, що основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження являється довідка ф.122, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії. Позивачем ОСОБА_1 до управління було подано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, однак довідки за встановленим зразком подано не було.
Заслухавши пояснення позивача та його представника ОСОБА_2 , доводи представника відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи спір, суд встановив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а.с.6) 19.12.2008 року вперше звернувся до управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах на підставі ст.15 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», оскільки відповідно до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС він має право на отримання пенсії по досягненні віку 55 років, без врахування пільги щодо обчислення трудового стажу, що передбачено ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням - протоколом №557 від 13.02.2009 року управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за ст.15 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Причин відмови в протоколі не зазначено (а.с.19,20).
Згідно трудової книжки, заповнення якої розпочато 24.01.1974 року в Шаргородському автопідприємстві - 01065, ОСОБА_1 розпочав свою трудову діяльність в 1974 році в АТП-01065 на посаді водія та продовжив працювати в його правонаступників - Шаргородського АТП-30115, Шаргородського АТП-10510, Шаргородського АТП-10549, Шаргородського АТП - 10528, де працює по даний час водієм автобуса (а.с.7-9).
Факт відрядження ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 04.03.1988 р. по 03.04.1988 р. підтверджується:
• копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.14);
• копією наказу № 46 від 23.02.1988 року з додатком Вінницького державного виробничого об'єднання автомобільного транспорту про направлення водіїв в АДРЕСА_2 (а.с.11-13);
• копією довідки Шаргородського АТП-10549 №104 від 10.02.1990 року про те, що ОСОБА_1 дійсно знаходився у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в АДРЕСА_2 з 04.03.1988 р. по 03.04.1988 р. (а.с.15);
• архівною довідкою №413 від 02.12.2008 року, де зазначено, що, згідно книги наказів по основній діяльності Шаргородського АТП-10549 за 1988 рік, водія ОСОБА_1 відряджено в АДРЕСА_2 АЕС з 3 березня по 3 квітня 1988 року на підставі розпорядження Вінницького ГО автотранспорту (а.с.16);
• копією наказу №33 від 03.03.1988 року Шаргородського АТП-10549 про направлення водіїв в АДРЕСА_2 з 03.03.1988 р. по 04.04.1988 р.(а.с.17).
Крім того, факт перебування ОСОБА_1 у відрядженні в АДРЕСА_2 на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджується показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які працювали разом з ОСОБА_1 в Шаргородському АТП-10549 і пам'ятають, що дійсно ОСОБА_1 в 1988 році був відряджений в АДРЕСА_2 , де займався перевозкою ліквідаторів до аварійного редактора з-за межі зони відчуження.
Таким чином, факт перебування ОСОБА_1 у відрядженні в м. Чорнобиль на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 04.03.1988 року по 03.04.1988 рік в судовому засіданні встановлений і підтверджений вище перерахованими доказами. Тобто обставини, викладені позивачем в позовній заяві про те, що він має право на призначення пільгової пенсії по ст.15 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обґрунтовані і підтверджені в судовому засіданні вище вказаними доказами.
13.02.2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Шаргородському районі ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах рішенням, яке оформлено у формі протоколу №557 від 13.02.2009 року (а.с.19,20), що підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, яка стверджувала, що даний протокол має силу рішення. Рішення №557 від 13.02.2009 року не вмотивоване, в ньому зазначено лише загальний стаж роботи ОСОБА_1 , а підстава відмови у оригіналі протоколу - не конкретизована, причину відмови в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 - не вказано; зазначено: «Відмовити в пенсії згідно з законом України» і дописано рукою «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС», проте, нічого не вказано про його перебування чи неперебування на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, адже саме виконання цих робіт і перебування ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 в 1988 році стало підставою для видачі йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС .
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працював на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 04.03.1988 року по 03.04.1988 року, а тому, згідно ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у нього є підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З урахуванням вище викладеного, суд вважає рішення (протокол) №557 від 13.02.2009 року управління ПФУ у Шаргородському районі протиправним.
Встановленому судом факту відповідають адміністративно-правові відносини, що виникають з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, які регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Так, згідно ст.ст. 8, 19, 46, 55 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі старості та в інших випадках, передбачених законом і це право громадянина є непорушним. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. ст.1, 3, ст.15, 62, 81, 83, 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. П раво на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно-корисною працею, при додержані умов інших умов, передбачених цим Законом, в тому числі, особи, які працюють на підприємствах, установах, організаціях незалежно від використовуваних форм власності та господарювання за умови сплати підприємствами страхових внесків до Пенсійного фонду України . Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.
В силу ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядаються органом, що призначає пенсію - не пізніше 10-ти днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5-ти днів після винесення відповідного рішення. Пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Суми пенсії, не одержаної своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час.
Відповідно до ст.ст. 2, 4, 6, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 94, 159, 160, 161, 162, 167 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, органів місцевого самоврядування і до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори , крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді , до підсудності якого вона віднесена КАС України. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні всі адміністративні справи, у спорах фізичних осіб з суб'єктом владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Докази в адміністративному судочинстві мають бути належними та допустимими. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; стягнення з відповідача коштів. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини, громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень. Право оскаржити нормативно-правовий акт суб'єкта владних повноважень мають особи, щодо яких його застосовано.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача Роздоби Т.Б. та письмові заперечення начальника управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області ОСОБА_3 в частині підстав для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, так як вони спростовані вище наведеними доказами.
Таким чином, оцінивши всі зібранні по справі докази в їх сукупності, суд, вважає те, що позивачу повинна бути призначена пенсія за віком на пільгових умовах: зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, тобто по досягненні ним віку 55 років, з урахуванням того, що ОСОБА_1 в 1988 році перебував у відрядженні в АДРЕСА_2 на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - 30 календарних днів, як того вимагає п.1 ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При вирішенні питання про день, з якого слід призначити пенсію, суд враховує вимоги ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої слідує те, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, або ж з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення на пенсію відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Тому пенсію необхідно призначити з 19.12.2008 року.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 17-19, 70, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 8, 19, 46, 55 Конституції України, ст.ст. 1, 3, п «в» ст.ст. 13, 15, 56, 62, 80, 81, 83, 87, 101, 104 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , суд ,-
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати протокол (рішення) №557 від 13.02.2009 року управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 19.12.2008 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Шаргородський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з поданням її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.