Справа № 2-809
2009р.
21 травня 2009 року Енергодарський міський суд
Запорізької області
в складі головуючого-судді: Пахоменка О.Г.,
при секретарі: Цигиці Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , про надання дозволу на виїзд за кордон на постійне місце проживання повнолітній дитині у зв'язку з відсутністю у неї аліментних зобов'язань, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до своїх батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і уточнив свої вимоги, просила дозволити їй виїзд за кордон на постійне місце проживання до країни Ізраїль, як повнолітній дочці її батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , при відмові останніх надати їй - ОСОБА_1 , як їх дочці, нотаріально засвідчені заяви про відсутність у них до неї вимог щодо аліментних зобов'язань.
У обґрунтування своїх вимог зазначила, що в 1974 році одружилися її батьки - відповідачі по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 від цього шлюбу народилася вона - позивачка ОСОБА_1
12.08.1995 року вона уклала шлюб з третьою особою по справі - ОСОБА_4 , від шлюбу з яким вони мають чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На сьогоднішній день вона з чоловіком та дітьми мешкають у АДРЕСА_1 .
В силу скрутного матеріального становища сім'єю з шести чоловік вони вимушені проживати в дерев'яному будинку обкладеному цеглою, загальна площа якого становить 47,10 м2, жила площа 27,60 м2.
Єдиним годувальником в сім'ї є її чоловік який працює у Відкритому акціонерному товаристві «Мотор-Січ» м. Запоріжжя на посаді майстра і отримує заробітну плату в розмірі близько 1400 грн. на місяць. Вона - ОСОБА_1 знаходиться в даний час у відпустці по догляду за малолітнім сином ОСОБА_8 , до досягнення ним трирічного віку і отримує щомісячно державну допомогу по догляду за дитиною у розмірі 144,10 грн.
Вважає, що вона з чоловіком мають здорову і дружню родину, але все одно їх сім'я знаходиться майже в злиденному матеріальному становищі. Для того, щоб гідно в духовному та матеріальному рівні виховати їх чотирьох дітей, вони вирішили виїхати на постійне місце проживання до держави Ізраїль. Це рішення вони прийняли не спонтанно, а лише після того, як дізналися всі подробиці про дану країну, встановили, що там вищій матеріальний рівень, більш широкий спектр розвитку дітей - отримання освіти, фізична підготовка тощо.
В 2008 році „Єврейським агентством для Ізраїлю” їх сім'ї запропоновано програму комплексної абсорбції в м. Кармієль країни Ізраїль. Дана програма включає в себе:
- навчання на професійному рівні наладчиків станків ЧПУ в центрі перекваліфікації «Статус» та подальше працевлаштування згідно отриманого фаху;
- додаткове фінансування житла, навчання, освіти дітей і організацію їх дозвілля в рамках бюджету громадської абсорбції.
Особи які навчаються на курсах разом зі своїми сім'ями мешкають в центрі абсорбції в м. Кармієль до закінчення курсу та працевлаштування на роботу. Оплата квартири в центрі абсорбції субсидійована. В квартирах є все необхідне: меблі, плита, холодильник.
Але, коли вони звернулися до відділу громадянства імміграції і реєстрації фізичних осіб Енергодарського МВ ГУМВС України в Запорізькій області (надалі - ВГІРФО), для оформлення документів на виїзд на постійне місце проживання до Ізраїлю, працівниками цього відділу їм було роз'яснено, що у разі виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю і в зв'язку з тим, що між Україною та Ізраїлем не укладено договору про надання правової допомоги у цивільних, сімейних та кримінальних справах, їй - ОСОБА_1 необхідно надати нотаріально засвідчені заяви від її батьків - про відсутність у них вимог, щодо стягнення аліментних платежів - з неї, як дочки. Батьки в добровільному порядку відмовляються надавати такі заяви.
На сьогоднішній день аліментних зобов'язань перед своїми батьками вона не має, даний факт підтверджується довідками з відділів державної виконавчої служби управління юстиції Запорізької області по місцям мешкання її батьків - у м. Енергодар Запорізької області та її сім'ї - ОСОБА_1 - у м. Запоріжжя.
Її батьки, є працюючими пенсіонерами, отримують не тільки гідну пенсію, а й заробітну плату. Проблем зі здоров'ям не мають. Жодного разу не зверталися до мене з проханням про надання матеріальної допомоги.
Відмову її батьків у наданні заяв про відсутність у них вимог щодо аліментних зобов'язань до неї - ОСОБА_1 , як дочки, вважає не аргументованою та безпідставною, і такою, що суперечить вимогам ст. 155 СК України, а також порушує її права, передбачені ст.33 Конституції України.
Вважає, що на сьогоднішній день відсутні підстави для тимчасового обмеження їй, як громадянки України, у праві виїзду за кордон, передбачені п. 22 постанови Кабінету Міністрів України № 380 від 24.03.2004 року «Про внесення змін до Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення».
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася та надіслала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, за участю її представника за угодою - адвоката ОСОБА_9 , та задовольнити її позовні вимоги.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали. У обґрунтування своїх заперечень пояснили, що вони не бажають давати згоду на виїзд дочки ОСОБА_1 , оскільки не впевнені в покращенні життєвого рівня її сім'ї за межами України. Вважають, що їх зять ОСОБА_4 може найти більш оплачувану роботу і в Україні, але він, на їх погляд, недостатньо для цього приділяє уваги. На їх думку, їх дочка та її чоловік не прислуховуються до них, не достатньо піклуються за дітьми, а більшу увагу приділяють релігії, в зв'язку з чим вони - ОСОБА_2 , відмовилися матеріально допомагати сім'ї дочки ОСОБА_1 В той же час, вони не заперечують, що позивачка та її сім'я знаходяться у скрутному матеріальному становищі, згодні, що на даний час у дочки ОСОБА_1 перед ними відсутні аліментні та які-небудь інші зобов'язання.
Третя особа по справі ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився та надіслав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність та не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Вислухавши пояснення сторін, дослідував матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і повинен бути задоволений, виходячи з наступного.
Згідно до вимог ст.ст. 11, 29, 30 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами по справі доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, в 2008 році „Єврейським агентством для Ізраїлю” сім'ї позивачки запропоновано програму комплексної абсорбції в м. Кармієль Ізраїль, яка включає в себе: навчання на професійному рівні наладчиків станків ЧПУ в центрі перекваліфікації «Статус» та подальше працевлаштування згідно отриманого фаху; додаткове фінансування житла, навчання, освіти дітей і організацію їх дозвілля в рамках бюджету громадської абсорбції тощо. (а.с.24-28).
Відповідно до п.10 „Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 р. N 231 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. N 380), для оформлення паспорта у разі виїзду на постійне проживання за кордоном додатково подаються, в тому числі, засвідчені в установленому порядку заяви батьків, які залишаються в Україні - про відсутність у них вимог щодо стягнення аліментних платежів або засвідчена в установленому порядку копія постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, якщо стягнення аліментів проводилося за рішенням суду.
Пунктом 22 цих же Правил передбачені п ідстави для тимчасової відмови громадянину у видачі паспорта (проїзного документа), в тому числі, у разі, коли діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, чи забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що підставою для звернення її до суду з цим позовом послужила відмова її батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в добровільному порядку надати їй - ОСОБА_1 нотаріально засвідчені заяви про відсутність у них до неї вимог по аліментним зобов'язанням. Дані обставини відповідачі по справі підтвердили і в судовому засіданні, зазначивши при цьому про відсутність у їх дочки - ОСОБА_1 перед ними яких-небудь зобов'язань, в тому числі і аліментних, що також найшло своє підтвердження в наданих довідках з відділів державної виконавчої служби управлінь юстиції за місцем проживання відповідачів та сім'ї позивачки (а.с. 22, 23).
Таким чином, судом встановлено, що на час розгляду цієї справи в суді відносно позивачки ОСОБА_1 відсутні п ідстави для тимчасової відмови їй у видачі паспорта для виїзду за кордон, які передбачені вищезазначеними Правилами.
Наведені відповідачами аргументи їх відношення до рішення їх дочки ОСОБА_1 і її чоловіка ОСОБА_4 щодо їх виїзду з дітьми за кордон до країни Ізраїль, а також щодо можливих в зв'язку з цим негативних наслідків для них та їх дітей, є ні чим іншим, як їх особиста думка, яка не підтверджена якими-небудь доказами і яка суперечить вимогам ст. 155 СК України, відповідно до якої предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини і батьківське право не може здійснюватись всупереч цим інтересам, а має ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Безпідставна відмова відповідачів у наданні позивачці нотаріально засвідчених заяв про відсутність у них до неї вимог по аліментним зобов'язанням, також суперечить правам, передбаченим ст.33 Конституції України, яка гарантує кожному, хто на законних підставах знаходиться на території України, свободу пересування, вільний вибір місця мешкання, право вільно покинути територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, і про наявність даних обмежень щодо своєї дочки ОСОБА_1 на час розгляду справи в суді відповідачі не довели.
Керуючись ст. 155 СК України, ст. 33 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 29, 30, 57-60, 88, 169 ч.4, 212, 214, 223, 294 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Дозволити виїзд за кордон на постійне місце проживання до країни Ізраїль ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, як повнолітній дочці її батьків - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , при відмові останніх надати їй - ОСОБА_1 , як їх дочці, нотаріально засвідчені заяви про відсутність у них до неї вимог щодо аліментних зобов'язань.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його складання в повному обсязі - з 28.05.2009р. з 15-00 годин. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя:_______________