Справа № 2-а-261
2009р.
27 травня 2009 року Енергодарський міський суд
Запорізької області
у складі головуючого-судді: Пахоменка О.Г.,
при секретарі: Цигиці Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Енергодар справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області, про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та стягнення заборгованості, -
23.03.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача по справі щодо не нарахування та не виплати їй суми допомоги по догляду за її сином - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трирічного віку за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року ; стягнути на її користь з відповідача суму недотриманої допомоги по догляду за цією ж дитиною, до досягнення нею трирічного віку, за той самий період, в розмірі 6769,24 грн., а також судові витрати в розмірі 3,40 грн. Також просила зобов'язати відповідача і в подальшому виплачувати їй щомісячно допомогу по догляду за її дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, не менш прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років.
У обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_2 та має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. У зв'язку з тим, що вона є застрахованою особою, працювала до народження дитини, знаходиться у відпустці по догляду за цією дитиною до досягнення нею трирічного віку.
12.12.2008 року вона письмово звернулася до УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області з заявою про перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років. Але, відповідач відмовив їй у цьому, мотивувавши свою відмову тим, що урядом не прийнято рішень і відповідних розпорядчих документів щодо впровадження в дію рішень Конституційного Суду України 09.07.2007 року, та не визначений порядок і механізм перерахунків сум допомоги.
Вважає, що у 2007 та 2008 роках їй невірно нараховувалася зазначена допомога відповідачем, яка не відповідала розміру, встановленому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми”. Про те, що її право порушено, вона дізналася нещодавно із засобів масової інформації про рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, де встановлено, що зміни до зазначеного Закону, які звужували обсяг її прав на отримання допомоги були визнані неконституційними.
Відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем, розмір недоплаченої допомоги по догляду за її дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року складає 6769,24 грн., з урахуванням виплаченої допомоги. Розрахунок здійснений нею на підставі розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У судове засідання позивач не з'явилася, надіслав заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність та задовольнити її позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився та у заяві, яку надіслав до суду, просив розглянути справу у його відсутність та відмовити у задоволенні позовних вимог. У своїх письмових запереченнях зазначила, що УПСЗН Енергодарської міської ради не має власних коштів, а є лише розпорядником бюджетних коштів відповідно до ст. 64 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». На її думку розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Вважає, що УПСЗН при здійсненні своїх делегованих повноважень, за бюджетним призначенням відповідно до ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» та згідно розміру і порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України виплатило позивачу зазначену допомогу в повному обсязі. На її погляд, позивач не надав достатніх доказів того, що управління діяло незаконно, тому просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.18).
Дослідив надані докази, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Позивачка є працюючою особою, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, народженою нею ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 8-10, 12) .
Згідно з довідкою, наданою з Енергодарського УПСЗН (а.с.12) позивачка знаходиться на обліку та отримує допомогу по догляду за дитиною щомісячно з квітня 2007 року по лютий 2009 року у різних розмірах, всього отримала кошти в розмірі 3182,18 грн.
Згідно з частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-12 ( надалі Закон № 2811-12) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2811-12 розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої ст. 15 цього Закону визначається Верховною радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні для прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Дію частини 1 ст. 15 та п.3 розділу 8 «Прикінцеві положення» Закону № 2811- 12 зупинено п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489 - 5 ( надалі Закон № 489-5).
Статтею 56 Закону № 489-5 встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2811-12 здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановлених для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому КМУ, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6 - рп\2007 рік визнано неконституційним положення п.14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої ст. 15 та п.3 розділу 8 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-12 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Але с таттею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені частинами 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строків звернення позивачем до адміністративного суду.
В позовній заяві та у судовому засіданні позивач зазначила, що вона нещодавно, із засобів масової інформації дізналася, що її право на отримання допомоги порушено відповідачем відповідно до Рішення Конституційного Суду України (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року. Крім того, у грудні 2008 року вона звернулася до відповідача УПСЗН Енергодарської міської ради Запорізької області про здійснення перерахунку, але листом від 08.01.2009 року у задоволенні її вимоги їй було відмовлено (а.с. 5-7).
Судом встановлено, що Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 “У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29,36 частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії громадян) офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, № 52, 27.07.2007 року.
Таким чином, позивач повинен був дізнатися , що його право на отримання допомоги за 2007 рік порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27.07.2007 року.
Приймаючи до уваги, що позивач звернувся з позовом до суду 23.03.2009 року, тобто поза меж встановленого статтею 99 КАС України річного строку, суд вважає що заява представника відповідача щодо застосування до позовних вимог позивача щодо нарахування щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 рік наслідків пропущення строків підлягає задоволенню, так як зазначений строк позивачкою був пропущеним.
Отже в цій частини доводи представника відповідача про застосування наслідків пропущення строків звернення з позовом до суду являються обґрунтованими.
Щодо виплат допомоги по догляду за дитиною в 2008 році, суд приймає до уваги наступне.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп\2008 рік від 22.05.2008 року було визнано неконституційними норми пункту 25 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6. А саме зміни, внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, були визнані неконституційними та їх дія на 2008 рік була повністю поновлена.
Приймаючи до уваги, що на розгляд Конституційного суду не вносилися питання конституційності статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в частині внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", фактично у 2008 році питання порядку та розміру виплат допомоги застрахованим особам одночасно регулюються статтями 41,43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Згідно з частиною 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Керуючись зазначеними принципами права, суд встановлює, що до правовідносин, які складаються з приводу нарахування та виплати у 2008 році застрахованим особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку необхідно застосовувати положення саме Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Судом встановлено, що зазначений Закон є спеціальним для регулювання зазначених відносин для застрахованих осіб, ніж Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Більш того, виключення зі статей 13, 15 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" слова "незастрахованих", визначило цей Закон загальним для регулювання відносин щодо виплати допомоги всім особам. Приймаючи до уваги, що спеціальним законом визначені інші умови, порядок та розмірі виплат допомоги для застрахованих осіб, суд вважає, що в цьому випадку необхідно керуватися саме нормами спеціального закону, тобто Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Крім того, суд також зазначає, що закони про Державний бюджет на певний рік не можуть будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин, що стосується також і внесення змін стосовно порядку, підстав та розмірів виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, про що зазначено в Рішенні Конституційного Суду від 22.05.2008 року, норми якого являються преюдиціальними для судів загальної юрисдикції.
Судом також враховано, що після визнання неконституційними скасування статей 42, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Законом України № 309-VІ від 03.06.2008 року були внесені зміни до зазначеного вище Закону, але такі зміни не торкалися прав застрахованих осіб на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, і після внесення змін 03.06.2008 року застраховані особи як і раніше отримали право на допомогу саме на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Також, відповідно до статті 43 цього ж Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначена норма закону введена в дію з 01 січня 2002 року Законом України від 11.01.2001 року № 2213-ІІІ.
Згідно зі статтею 58 Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" на 2008 рік затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 592 грн., з 1 квітня - 605 грн., з 1 липня - 607 грн., з 1 жовтня - 626 грн.
Вирішуючи питання, який саме вид прожиткового мінімуму необхідно застосувати для визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку суд виходить з наступного.
Приймаючи до уваги, що відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки, суд вважає, що застосування до такого розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років не відповідає сутності та призначенню такої соціальної гарантії.
Судом встановлено, що статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" прямо зазначено, що допомога виплачується у розмірі, не меншому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Такий прожитковий мінімум встановлений частиною 1 статті 58 Закону України від 28.12.2007 року № 107 -VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Виходячи з викладеного, суд вважає, що допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 31.12.2007 року, повинна нараховуватись на місяць у розмірі: з 1 січня - 592 гривні, з 1 квітня - 605 гривень, з 1 липня - 607 гривень, з 1 жовтня - 626 гривень.
Тому суд вбачає протиправність в діях відповідача при нарахуванні та виплаті допомоги на утримання дитини і вважає, що розрахунок повинен бути здійснений на підставі розміру прожиткового мінімуму, встановленого для одної особи, а не на підставі прожиткового мінімуму дітям до 6 років, який помилково зробила позивачка (а.с.3).
Суд вважає, що допомога по догляду за дитиною за 2008 рік позивачці недоплачена в сумі 5560,08 грн., з наступного розрахунку:
• за січень, лютий, березень (592 грн. - 144,10 грн.) х 3 = 1343,70 грн.;
• за квітень, травень, червень (605 грн. - 144,10 грн.) х 3 = 1382,70 грн.;
• за липень, серпень, вересень (607 грн. - 144,10 грн.) х 3 = 1388,70 грн.;
• за жовтень, листопад, грудень (626 грн. - 144,10 грн.) х 3 = 1445,70 грн.
Таким чином, сума недоплаченої допомоги по догляду за дитиною позивачці за 2008 роки повинна складати : 5560,08 грн.
Також, суд вважає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні. З цих підстав позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача і в подальшому виплачувати їй щомісячно допомогу по догляду за її дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, не менш прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області в частині відмови перерахунку та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі, встановленому статтями 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-14.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області на користь ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за її дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трирічного віку за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 5560,80 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі, а саме - з 03.06.2009р. з 15-00 годин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя: О.Г. Пахоменко