13 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/7006/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
представника позивача - Овчаренко А.М. ( довіреність від 10.02.2014)
представника відповідача - Білієнко Д.А. ( довіреність від 02.01.2014)
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства "Металопласт"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року у справі № 2а/0470/7006/12 за позовом Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства "Металопласт" до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі про визнання розрахунку недійсним,-
У липні 2012 року Дніпропетровське колективне виробничо-комерційне підприємство «Металопласт» (далі - Позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ( далі - Відповідач), в якому просило визнати недійсним розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2012 року щодо ОСОБА_3.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що в оскаржуваному розрахунку відсутні посилання на конкретні положення ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До розрахунку не додавалися відомості відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, з огляду на що зазначені у розрахунку розміри є необгрунтованими. Крім того, у ОСОБА_3 відсутній необхідний стаж для призначення пільгової пенсії за Списком №1. (а.с.3-5)
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог ДКВКП «Металопласт» відмовлено повністю.
Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції вказав на те, що колишньому працівникові Позивача ОСОБА_3 призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, на підставі уточнюючої довідки, виданої ДКВКП «Металопласт». Відповідачем було вірно встановлено розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3 З огляду на те, що Позивач є страхувальником та згідно з приписами чинного законодавства повинен сплачувати фактичні витрати органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України та містить обґрунтовані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2012 рік.( а.с. 126-132).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДКВКП «Металопласт», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подало до суду апеляційну скаргу, відповідно до якої просило постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати нечинним розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо ОСОБА_3 за 2012 рік.
В обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що судом першої інстанції не з'ясовано повно та всебічно обставини адміністративної справи. Вказували на те, що наявність фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3 не підтверджується фактичними даними. До розрахунку не додавалися відомості відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, з огляду на що зазначені у розрахунку розміри є необгрунтованими. Крім того, оскаржуваний розрахунок був направлений в порушення приписів Інструкції № 21-1, у зв'язку з чим розрахунок фактичних витрат є таким, що не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України. ( а.с.138-140).
Відповідач заперечень на апеляційну скаргу не подавав, постанову суду першої інстанції не оскаржував.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Позивача - ДКВКП «Металопласт», вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених. При цьому не заперечував, що при постановленні судового рішення про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за 2011 рік, у тому числі і відносно ОСОБА_3, яке набрало законної сили, уже досліджувалось питання щодо обґрунтованості розрахунку витрат на виплату та доставку цього пенсіонера. З того часу фактично ніяких змін у розмірі зазначених витрат за 2012 рік не відбулося, але коли ними подавався даний позов, попереднє судове рішення іще не набрало законної сили.
Представник пенсійного органу проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами визнано, що ДКВКП «Металопласт» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV ( далі - Закон №1058-IV) та зареєстрований в Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська і як платник страхових внесків.
Колишньому працівникові ДКВКП «Металопласт» ОСОБА_3, відповідно до розпорядження №152712 від 05 жовтня 2005 року, призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №1 та розпорядження щодо її призначення не скасовувались, рішень про зупинення виплат пенсій не приймалось. (а.с.67)
Згідно з наданим розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3 загальний місячний розмір його пенсії за січень-лютий 2011 року склав 1345,13 грн., за березень 2011 року - 1348,64 грн., з квітня по грудень 2011 року - 1352,56 грн., частка виплати даного підприємства - 100 відсотків, і того до відшкодування на загальну суму за 2011 рік - 14590,75 грн. (а.с.98-99)
Відповідно до наданого розрахунку на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3 з 2012 року загальний місячний розмір витрат залишився незмінним -14590,75 грн. ( а.с.6)
Незгода саме з розрахунком суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2012 року щодо ОСОБА_3 та визнання його нечинним і є предметом судового спору.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ДКВКП «Металопласт», суд першої інстанції виходив з того, що Позивач є страхувальником та відповідно до чинного законодавства повинен сплачувати фактичні витрати органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України та містить обґрунтовані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з 2012 року.
Колегія суддів також приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог, та зазначає наступне.
Щодо фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, заперечень у сторін не виникало.
При цьому і Позивач, і Відповідач зазначають, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом УПФУ до ДКВКП «Металопласт» про стягнення сум витрат та доставку пенсій за 2011 рік, у тому числі і стосовно ОСОБА_3 за той же самий період, з розміром якої вони не погоджуються.
Вказане свідчить про те, що при розгляді саме цієї справи має бути перевіреним і розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за 2011 рік, оскільки одним із доказів фактичних витрат є саме їх розрахунок.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року по справі № 2а/0470/3388/12-а адміністративний позов Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій - задоволено повністю. Стягнуто з Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» на користь Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська суми заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за Списком №1 за 2011 рік у розмірі 31 471,75 грн. (а.с.100-103)
Як вбачається із вказаної постанови, стягнення сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій стосувалося, зокрема і ОСОБА_3 В ході судового розгляду були досліджені довідки, уточнюючі особливий характер роботи або умов праці, видані ДКВКП «Металопласт», розпорядження про призначення пенсії, наявність пільгового стажу у колишнього працівника Позивача та встановлена відповідність суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії заявленому позивачем розміру.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року по справі № 2а/0470/3388/12-а апеляційну скаргу Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року - залишено без змін.
Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили та не скасовані у встановленому законом порядку, при розгляді питання про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій був досліджений як доказ по справі і розрахунок витрат на виплату та доставку пенсій за 2011 рік саме ОСОБА_3 та встановлено його відповідність правовим нормам.
Зазначену обставину визнано і представником Позивача та підтверджено, що витрати на виплату та доставку пенсій стосовно даного пенсіонера, зазначені у оскаржуваному розрахунку, не змінились і з 2012 року.
Враховуючи вищевказані положення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства "Металопласт" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року у справі № 2а/0470/7006/12 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України , в порядку та у строки, передбачені статтею 212 КАС України.
Повний текст ухвали складено 14 березня 2014 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко