06 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/11204/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі № 2а/0470/11204/12 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної державної адміністрації м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій, стягнення суми, -
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому просив відповідача поновити строк звернення до суду; визнати протиправними дії відповідача щодо порядку нарахування та виплати в 2006-2007 роках разової грошової допомоги в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війн, гарантії їх соціального захисту»; стягнути з Відповідача недоплачену суму разової грошової допомоги за 2006-2007 роки.(а.с.1-3)
Справа розглядалась судами неодноразово, а саме:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2008 року позов задоволено: визнано протиправними дії та зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити позивачу недоотриману одноразову щорічну грошову допомогу до 5-го травня за 2006-2007 роки в сумі 4813,42 грн. (а.с.52-53)
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2009 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2008 року в частині задоволення позову за 2006 рік та зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу недоотриману одноразову щорічну грошову допомогу до 5-го травня за 2007 рік в сумі 2570,42 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (а.с.77-78)
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.08.2010 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2009 року скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.(а.с.102-104)
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.03.2011 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2008 року. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації відмовлено. (а.с.111-112)
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2012 року постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.03.2011 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2008 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. (а.с.144-146)
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року було залучено до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної державної адміністрації м. Дніпропетровська в якості третьої особи на стороні відповідача. (а.с.174)
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної державної адміністрації м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій, стягнення суми - відмовлено. (а.с.188-190)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що судом першої інстанції не вірно було визначено належного відповідача по справ та залучено в якості третьої особи на стороні відповідача Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної державної адміністрації м. Дніпропетровська, якої насправді не існує. Крім того, зазначає, що виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік було здійснено вже після набрання чинності рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007. Посилання суду першої інстанції на той факт, що дати виплати ОСОБА_1 відповідної допомоги були встановлені постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2008 року по справі № 2а-1620/08 не відповідають дійсності, адже вказана постанова була скасована. (а.с.194-195)
Інші особи, які беруть участь у справі, заперечень на апеляційну скаргу не подавали, постанову суду першої інстанції не оскаржували.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 вимоги апеляційної інстанції підтримав та просив її задовольнити з підстав у ній зазначених.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 3 групи, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення (а.с.4) та відповідно до ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Відповідачем щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня позивачу, як інваліду війни 3 групи за 2006 рік було виплачено у розмірі 270 грн., за 2007 рік - у розмірі 300 грн., що сторонами не оспорюється.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що дії Відповідача щодо виплати Позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2006 та 2007 роки були правомірними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
В той же час, відповідно до пункту 18 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни та статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" встановлено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни 3 групи здійснюється у розмірі 270 гривень.
Пунктом 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» положення ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги призупинено на 2007 рік та статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" здійснюється у таких розмірах: інвалідам I групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень.
Положення ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними на підставі рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що на момент виплати щорічної допомоги у травні 2006 року та травні 2007 року Відповідач діяв у межах чинного на той час законодавства, адже посилання заявника апеляційної інстанції на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № №6-рп/2007 є безпідставним, оскільки в часі дане рішення було прийняте пізніше. ніж проведення нарахування та виплата відповідної допомоги.
Відносно посилань ОСОБА_1 на той факт, що виплата щорічної разової грошової допомоги йому у 2007 році була здійснена після набрання чинності рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 р. № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.
З вищенаведеного слідує, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня органами праці та соціального захисту населення виплачується в квітні поточного року. (а.с.6)
Виплата щорічної разової грошової допомоги у 2007 році були здійснено до 5 травня 2007 року, адже відповідно до п.3 лімітної довідки про бюджетні асигнування на 2007 рік вказані виплати були профінансовані Міністерством праці та соціальної політики України у квітні 2007 року.(а.с.60)
Вирішуючи питання правомірності або неправомірності дій Відповідача, судом першої інстанції вірно було враховано той факт, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. З огляду на те, що ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювались обмеження щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2007 році, була визнана неконституційною вже після здійснення відповідних нарахування та виплат, то дії Відповідача були правомірними та перебували в межах законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.
Жодних доказів на спростування того факту, що нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 було здійснено після набрання чинності рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 до суду надано не було.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне, апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно відомостей щодо виконання постанови суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2008 року про зобов'язання Головного УПСЗН виплатити Позивачу допомогу за 2007 рік у розмірі 2570.42 грн. ( яка у послідуючому і була скасована), то зазначена постанова була виконана у повному обсязі і виконавче провадження закрито іще до її скасування.(а.с.87).
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198 ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі № 2а/0470/11204/12 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.
Повний текст ухвали складено 07 березня 2014 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: В.В. Мельник