Справа №22ц-501/2008 року Головуючий по 1-й інстанції:
Сировєтнік Т.І.
Суддя-доповідач: Гасій Ю.В.
2008 року березня місяця 24 дня м.Полтава Колегія суддів судової палати
у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Гасія Ю.В.
Суддів: Карнауха П.М., Обідіної О.І.
при секретарі : Гнатюк О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно дитини.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В жовтні 2007 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 - свого сина, засудженого до позбавлення волі, про позбавлення його батьківських прав стосовноОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном якого вона є.
Позивач зазначила, що батько дитини - ОСОБА_1 вихованням дитини не займається , з 1995 року чотири рази засуджувався за вчинення злочинів до покарання у вигляді позбавлення волі й на день подачі позову знаходиться в місцях позбавлення волі.
Враховуючи зазначене вище, а також ті обставини, що відповідач матеріальної допомоги сину не надає; своєю поведінкою може негативно вплинути на сина, прохала позбавити ОСОБА_1 батьківських прав.
Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 15 листопада 2007 року позов задоволено.
ОСОБА_1 позбавлений батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 прохає рішення скасувати та постановити нове, так як судом зроблені висновки, які не відповідають встановленим обставинам.
2
Зокрема, ОСОБА_1 вважає, що в позові необхідно відмовити , так як у нього хороші стосунки з сином. Своєю поведінкою він не впливає негативно на дитину.
Крім того він вважає, що позбавлення його батьківських прав, порушує інтереси неповнолітнього сина, в зв»язку з тим, що мати дитини позбавлена батьківських прав.
В заперечення позивач ОСОБА_2 вважає апеляційну скаргу необгрунтованою , так як відповідач, звільнившись з місць позбавлення волі, не має наміру влаштовуватися на роботу й не може матеріально забезпечувати сина.
Крім того, син практично не знає свого батька та боїться його. Перевіривши матеріали справи ,доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судами першої та апеляційної інстанції, позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно його неповнолітнього сина Іллі.
ОСОБА_2 мотивувала вимоги тими обставинами , що відповідач не займається вихованням сина, не надає матеріальної допомоги і своєю поведінкою може негативно вплинути на дитину (а.с.1).
Відповідач ОСОБА_1 заперечуючи проти позову зазначав, що на протязі всього часу спілкувався з сином , при можливості надавав йому матеріальну допомогу та моральну підтримку.
Після умовно-дострокового звільнення ОСОБА_1 бажає зайнятися вихованням сина, матеріально підтримувати його(а.с.28).
Також встановлено , що рішенням Автозаводського районного суду М.Кременчука від 17 грудня 1996 року , мати дитини - ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав(а.с.8).
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини. Висновок обґрунтовано встановленими обставинами, згідно яким відповідач, відбуваючи покарання у вигляді позбавлення волі, не займається вихованням дитини й негативно впливає на неї(а.с.30).
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції не ґрунтується на встановлених обставинах.
Відповідно до норм п.2 ч.1 ст. 164 СК України, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини.
Перевіривши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що відповідач ОСОБА_1 дійсно тривалий час відбував покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення умисних злочинів.
3
Разом з тим, матеріали цивільної справи не містять доказів негативного впливу вказаної обставини на виховання сина.
Крім того, не спростовані доводи ОСОБА_1 про те, що він твердо встав на шлях виправлення , характеризується позитивно, під час відбуття покарання підтримував соціальні зв»язки з рідними шляхом листування і це підтверджується характеристикою з місць позбавлення волі.
Норми сімейного законодавства не пов»язують поняття «Ухилення від виконання юридичного обов»язку» з перебуванням батьків в місцях позбавлення волі, за виключенням випадку засудження їх за вчинення умисного злочину щодо дитини - п.6 ч.1 ст.164 СК України.
За таких обставин , колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено на висновку, який не ґрунтується на встановлених обставинах по справі.
В зв»язку з цим рішення підлягає скасуванню з
постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за недоведеністю.
Також підлягає вирішенню питання про стягнення судових витрат з Юрченко , з якої належить стягнути несплачений судовий збір за заверненням з позовом до суду в сумі 8 грн. 50 коп., за розгляд справи судом апеляційної інстанції в сумі 4 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в судах в сумі 15 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст.303,307, п.3 ч.1 309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Автозаводського районного суду М.Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2007року скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за недоведеністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 12 грн. 75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.