Справа № 22-ц-941/2008 р. Категорія: відшкодування шкоди.
Головуючий 1-ї інстанції: Мар'єнко Л.М. Суддя-доповідач: Кокоша В. В.
4 березня 2008 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді: - Коростійової В.І., суддів: - Котелевець А.В., Кокоші В. В., при секретарі - Чабан А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 28 грудня 2007 року по справі за позовомОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Харківгаз» про визнання відключення будинку від газопостачання незаконним, стягнення надмірно сплаченої суми за використаний газ, скасування нарахувань за використаний газ, виходячи з об'єму жилої площі будинку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановила:
У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом.
В уточнених позовних вимогах зазначав, що 16 січня 2006 року між ним та ВАТ «Харківгаз», в особі начальника Зміївської філії ВАТ «Харківгаз», було укладено договір про надання послуг з газопостачання АДРЕСА_1.
14 вересні 2006 року відповідач, посилаючись на наявність у нього боргу за послуги з газопостачання, припинив подачу газу до його будинку шляхом опломбування крану стояка.
13 жовтня 2006 року він сплатив відповідачу не існуючий борг та одержавши по телефону від нього дозвіл на включення газу, самостійно відновив газопостачання будинку.
В подальшому відповідач звинуватив його у самовільному підключенні будинку до газової мережі та з грудня 2006 року став розраховувати йому оплату послуг з газопостачання по об'єму жилої площі будинку, а не з показань лічильника, як це передбачено договором.
Незаконним відключенням будинку від газопостачання відповідачем йому завдано матеріальної та моральної шкоди.
Крім того, з червня 2003 року по грудень 2006 року відповідач не вірно нараховував йому оплату за послуги з газопостачання, у зв'язку з чим він надмірно сплатив йому за використаний газ 632 грн. 54 коп.
2
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати відключення відповідачем його будинку від газопостачання незаконним, стягнути з відповідача на його користь надмірно сплачені кошти за послуги з газопостачання у сумі 632 грн. 54 коп., скасувати проведені відповідачем нарахування оплати за використаний газ, виходячи з об'єму жилої площі його будинку, стягнути з відповідача на його користь заподіяну матеріальну та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Відповідач, в особі свого представника, позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 28 грудня 2007 року позов задоволено частково.
Скасовані нарахування за використаний газ, зроблені ВАТ «Харківгаз» споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, по об'єму жилої площі будинку з 14 жовтня 2006 року.
Зобов'язано ВАТ «Харківгаз» проводити нарахування за використаний газ споживачу ОСОБА_1 за адресою:АДРЕСА_1, виходячи з показань газового лічильника, починаючи з 14 жовтня 2006 року.
Цим же рішенням стягнуто з ВАТ «Харківгаз» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 7 грн. 50 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги про визнання відключення будинку від газопостачання незаконним, стягнення з відповідача на його користь надмірно сплаченої суми за використаний газ, відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання відключення будинку від газопостачання незаконним, стягнення з відповідача на користь позивача надмірно сплаченої суми за використаний газ, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними.
Такий висновок суду є обгрунтованим, відповідає обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до пункту 30 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246, газопостачальне підприємство має право припинити постачання газу споживачеві у разі порушення строків оплати послуг з газопостачання та самовільного використання газу споживачем.
З матеріалів справи вбачається, що 16 січня 2006 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Харківгаз», в особі начальника Зміївської філії ВАТ «Харківгаз», було укладено договір про надання послуг з газопостачання АДРЕСА_1 (а.с.4-6).
Згідно пункту 4.2 вказаного договору, позивач ОСОБА_1 зобов'язався вносити відповідачу плату за використаний природний газ не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за звітом.
10 серпня 2006 року позивач був попереджений Зміївською філією ВАТ «Харківгаз» про наявність у нього боргу за послуги з газопостачання у розмірі 152 грн.
3
94 коп., а також необхідність погасити існуючу заборгованість в 10-денний термін (а.с.8,10).
Проте, в зазначений у попередженні строк ОСОБА_1 заборгованість за послуги з газопостачання відповідачу не сплатив.
14 вересня 2006 року працівники Зміївської філії ВАТ «Харківгаз» склали акт проведення перевірки споживача природного газу та відключили будинок позивача від газопостачання за несплачені борги шляхом опломбування крану стояка (а.с.111).
13 жовтня 2006 року ОСОБА_1 сплатив відповідачу борг за послуги з газопостачання, однак не отримавши належного дозволу Зміївської філії ВАТ «Харківгаз» на включення газу, самовільно відновив газопостачання належного йому будинку (а. с. 9,16).
Вказані порушення виявлені Зміївською філією ВАТ «Харківгаз» 26 грудня 2006 року та зафіксовані в акті за № 1323 проведення перевірки споживача природного газу (а. с. 110,112).
З огляду на це, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що Зміївська філія ВАТ «Харківгаз» 14 вересня 2006 року правомірно відключила газопостачання будинку позивача, оскільки останній порушив строки внесення відповідачу оплати за використаний природний газ.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦГІК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Позивач не надав суду доказів того, що з червня 2003 року по грудень 2006 року він надмірно сплатив відповідачу за послуги з газопостачання 632 грн.54 коп.
Зазначені обставини були перевірені судом першої інстанції та не знайшли свого об'єктивного підтвердження при розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Доказів того, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 була завдана матеріальна та моральна шкода, матеріали справи не містять.
Не надані такі докази позивачем і судовому засіданні апеляційної інстанції.
Вирішуючи спір між сторонами, суд з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази та дав їм належну оцінку.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія не вбачає підстав для його зміни.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 УТІК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргуОСОБА_1 відхилити.
4
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 28 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.