Справа № 22-ц - 462/2008 року Категорія: спадкові
Головуючий 1 інст. - Курганникова О.А. Доповідач - Котелевець А.В.
28 лютого 2008 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Коростійової В.І.,
суддів - Котелевець А.В, Ситнік О.М.,
при секретарях - Фанді О.А., Чабан А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Печенізькою районного суду Харківської області від 14 листопада 2007 року по справі за позовами ОСОБА_3 до Новобурлуцької сільської ради Печенізького району Харківської області, третьої особи - Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області про продовження строку прийняття спадщини; ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Новобурлуцької сільської ради Печенізького району Харківської області, Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом та зобов'язання видати свідоцтво на спадщину; ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи - Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області про продовження строку прийняття спадщини; ОСОБА_6 до Новобурлуцької сільської ради Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про продовження строку прийняття спадщини, -
встановила:
В вересні 2006 року ОСОБА_3 звернувся у суд із вказаним позовом.
На обґрунтування вимог вказав, що після смерті його матері ОСОБА_7, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина. За життя мати залишила заповіт від 31 липня 2002 року, в якому визначила його спадкоємцем земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 8,60 га, розташованої на території Новобурлуцької сільської ради Печенізького району Харківської області. Посилаючись на те, що прийняти спадщину в установлений законом строк він не зміг із поважних причин, оскільки про заповіт дізнався лише в вересні 2006 року, просив задовольнити позов і визначити додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В листопаді 2006 року із позовами звернулись ОСОБА_2 і ОСОБА_1.
ОСОБА_2, посилаючись на те, що тяжко хворіла, у зв'язку з чим пропустила строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7, просила встановити додатковий строк для подачі відповідної заяви до Печенізької державної нотаріальної контори.
ОСОБА_1, посилаючись на те, що проживала з померлою матір'ю на час відкриття спадщини, просила визнати за нею право власності на земельну ділянку
2
сільськогосподарського призначення площею 8,60 га в с Новий Бурлук Печенізького району Харківської області. В уточненому позові просила визнати її спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 і зобов'язати Печенізьку державну нотаріальну контору видати їй свідоцтво про право на спадщину.
В вересні 2007 року із позовом звернувся ОСОБА_4. Посилаючись па те, що він протягом двох років здійснював догляд за матір'ю, просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
Ухвалами Печенізького районного суду Харківської області від 24 квітня 2007 року і від 25 жовтня 2007 року позови ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 об'єднані в одне провадження /а. с. 79-80, 276-277/.
Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 14 листопада 2007 року позови ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_6 задоволені в повному обсязі.
ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 визначений додатковий строк, достатній для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої матері -ОСОБА_9
Встановлений факт проживання ОСОБА_8 разом із спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини.
Додатковим рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 6 грудня 2007 року ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_6 термін додаткового строку для подачі до Печенізької нотаріальної контори Харківської області заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої матері ОСОБА_7 визначений у три місяці після набрання рішенням законної сили.
В апеляційних скаргах ОСОБА_10 і ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просять рішення суду першої інстанції змінити. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 і ОСОБА_6, надати ОСОБА_10 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері і встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю зі спадкоємцем.
Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню із таких підстав.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її/ч. 1 ст. 1268 ЦК України/.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини /ч. 1 ст. 1270 ЦК України/.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини /ст. 1272 ЦК України/.
Як вбачається із матеріалів справи, після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, на частину якої вона залишила заповіт.
За заповітом від 31 липня 2002 року спадкоємцем земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 8,60 га, розташованої в с Новий Бурлук Печенізького району Харківської області, яка належала померлій згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення виконавчого комітету
3
Новобурлуцької сільської Ради народних депутатів Печенізького району Харківської області № 60 від 10 липня 2001 року, визначений ОСОБА_3 /а. с. 7, 8. 9/.
Однак про існування даного заповіту позивач дізнався лише в вересні 2006 року при зверненні до нотаріальної контори, у зв'язку з чим строк для прийняття спадщини пропустив.
Окрім ОСОБА_3, спадкоємцями першої черги є інші діти померлої, а саме -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Після смерті спадкодавця ніхто із вказаних спадкоємців в установлений законом строк не подав до нотаріального органу заяви про прийняття спадщини.
Разом з тим, ОСОБА_6 зареєстрований і проживав на момент смерті в будинку померлої АДРЕСА_1, що стверджується ксерокопією паспорта на а. с. 116. Крім того, згідно довідки № 1274, виданої Печенізьким управлінням праці та соціального захисту населення Харківської області, він отримував допомогу по нагляду за ОСОБА_7 в період з 25 лютого 2004 року по 22 січня 2006 року /а. с. 115/.
ОСОБА_2 пропустила строк на прийняття спадщини за станом здоров'я, про що свідчать відповідні довідки на а. с. 94-98.
За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано визнав причину пропуску ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_2 встановленого строку для подачі заяви до Печенізької нотаріальної контори Харківської області поважною і визначив їм додатковий термін для здійснення цих дій у три місяці після набрання рішенням законної сили.
Доводи апеляційних скарг про те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_6 пропустили строк для прийняття спадщини не з поважних причин не грунтуються на законі і висновків суду не спростовують.
Однак з висновком суду про встановлення факту проживання ОСОБА_1 разом з матір'ю на час відкриття спадщини погодитись не можна.
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_7 на час своєї смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1. Але в період з січня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала в сім'ї своєї дочки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 137, 138-142/.
Отже постійно ОСОБА_1 не проживала разом із спадкоємцем, як і не проживала у будинку матері, на час відкриття спадщини.
Із заявою про продовження строку прийняття спадщини вона не зверталась і не позбавлена такої можливості.
З огляду на це, підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 і встановлення факту її проживання разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини немає. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, з відмовою в позові.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія. -
вирішила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.
4
Рішення Печенізького районного суду Харківської області від 14 листопада 2007 року змінити, відмовивши ОСОБА_1 в позові про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_9 на час відкриття спадщини.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня його проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.