Справа №-22-ц-826/2007рік. Головуючий 1 інст. Мордовенко В.І.
Категорія - стягнення майнового паю. Доповідач - Міненкова Н.О.
28 лютого 2008 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді - Міненкової Н.О. Суддів - Гальянової І.Г., Ларенка В.І. При секретарі - Набока О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу директора ПСП „Барвінок", директора ПСП „Фацелія", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 24 жовтня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до арбітражного керуючого ОСОБА_15 про стягнення майнового паю, -
В вересні 2007 року до суду звернулись позивачі з позовом до ліквідаційної комісії Любівської спілки пайовиків і просили стягнути з відповідача належні їм майнові паї шляхом визнання права спільної власності на недобудоване приміщення критого току, розташованого в АДРЕСА_1. Позивачі посилались на те, що внаслідок реорганізації КСП в якому вони працювали в „Любівську спілку пайовиків" вони отримали право на майнові паї на загальну суму 33199 грн. У зв'язку з тим, що підприємство не подало до Любівської сільської ради розподільчого балансу вони не змогли отримати свідоцтва про право власності на майнові паї.
10 жовтня 2007 року в ухвалі про призначення справи до розгляду замінено неналежного відповідача на належного - арбітражного керуючого ОСОБА_15, яка проти позовних вимог не заперечувала.
Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 24 жовтня 2007 року позовні вимоги задоволені і за позивачами визнано право власності на недобудоване приміщення критого току.
Не погодився з рішенням апелянти: директор ПСП „ Барвінок", директор ПСП , ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 й у апеляційній скарзі просять рішення суду скасувати, направивши справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі були членами Любівської СП і їх майно станом на січень - квітень 2007 року складало відповідно: ОСОБА_12- 2623грн., ОСОБА_13 -2441 грн.,ОСОБА_11 -5366грн., ОСОБА_11- 863грн., ОСОБА_8 -5777грн., ОСОБА_9 - 4932 грн., ОСОБА_7 6945 грн.,ОСОБА_14 - 4561 грн.( а.с. 15,17-19). Згідно з довідкою Любівської сільської ради, у зв'язку з тим, що в результаті реформування Любівської СП не був наданий розподільчий баланс - позивачам не були видані свідоцтва про право власності на майнові паї.( а.с. 6-14).
2
Вартість критого току, який позивачі просили виділити їм, як майновий пай у спільну власність, відповідно до довідки за підписом голови ліквідаційної комісії „Любівської спілки пайовиків" складає 32528 грн. Згідно з довід коки №-14 від 12.03.07 року, за актом приймання - передачі від 10 червня 2004 року незавершене будівництво критого току було передано - 50% - на суму 16264грн. на баланс ПСП „Барвінок" і на 50% - на суму 16264 на баланс ПСП"Фацелія" ( а.с. 16).
В мотивованій частині рішення відсутня належна оцінка зазначеним доказам, а відповідно до протоколу судового засідання вони навіть в судовому засіданні не досліджувались.(а.с.43).
З матеріалів справи не вбачається кількісний склад пайовиків, які мають право на отримання майнових паїв в результаті реформування „Любівської СП", так як відповідно до статей 7,9 Закону від 14 лютого 1992 року „Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно КСП належить його членам на праві спільної часткової власності і пайовий фонд їх майна складається з балансової вартості основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, а також коштів у грошовому виразі. Відповідно до статей 5,8 цього Закону право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП набуває лише після припинення членства в підприємстві.
Праву члена КСП вимагати виділення майнового паю відповідає право КСП вирішувати питання складу та структури майнового паю, способу та терміну його виділення. Тобто законом передбачено додержання прав та інтересів обох сторін у процесі виділення - отримання майнового паю громадянином при виході з підприємства.
Судом першої інстанції не було з'ясовано хто став правонаступником в результаті реформування Любівської СП, яке майно знаходилось на балансі підприємства, вартість цього майна, на яких підставах частка майна була передана на баланс інших підприємств.
До участі у справі повинні бути залучені всі співвласники майнового маю Любівської СП, а також підприємства у користуванні яких, або з інших підстав знаходиться майно Любівської СП.
Крім того, судом першої інстанції не були з'ясовані обставини не отримання позивачами сертифікатів на право власності на майнові паї Любівської СП. Суд визнав право власності на майновий пай позивачів лише на підставі довідок ліквідаційної комісії Любівської СП.
Всі викладені обставини не дають можливості апеляційній інстанції постановити нове рішення.
При новому розгляді справи суд першої інстанції повинен врахувати викладене і вирішити спір у відповідності із вимогами Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство", Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 і інших законодавчих актів які регулюють ці правовідносини, а також відповідно до наданих сторонами доказів.
Керуючись ст. 218, 303,304,307,311п.4, 313,317,319 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу задовольнити. Скасувати рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 24 жовтня 2007 року, направивши справу до того ж суду на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.