№22-ц-461/08р. Головуючий 1 інстанції-
Категорія: про зменшення Мар"єнко Л.М
розміру аліментів Доповідач-Гальянова І.Г.
27 лютого 2008 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді: Міненкової Н.О.
суддів: Гальянової І.Г.
Ларенка В.І.
при секретарі: Набока О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 21 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,-
У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом, в якому просив звільнити його від сплати аліментів. У грудні 2007 року позивач змінив позовні вимоги у грудні 2007 року та просив змінити розмір стягнутих з нього за рішенням суду від 24.01.2006 року на користь позивачки аліментів на утримання двох дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1та доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, до 1\6 частини від його доходу щомісячно на утримання доньки, звільнивши його відл сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з липня 2007 року син проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні.
Відповідачка в судовому засіданні суду першої інстанції змінені позовні вимоги позивача визнала повністю.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 21.12 2007 року, позовні зазначені позовні вимоги позивача, задоволені .ОСОБА_1 звільнений від сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4. З нього на користь відповідачки стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2в розмірі 1\6 частини від його доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до
2
досягнення дитиною повноліття. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 24.01.2006 року визнано таким, що втратило чинність
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду в частині стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання доньки та в цій частині ухвалити нове рішення, яким звільнити його від сплати аліментів.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує його несправедливістю , а саме тим, що при стягненні з нього аліментів на утримання доньки, його син , який знаходиться на його утриманні ,буде менш матеріально забезпеченим, ніж донька.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Згідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України , апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги , якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов"язковою підставою для скасування рішення.
Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог .
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся у суд з позовом та з урахуванням його зміни, просив зменшити розмір стягнутих з нього на користь відповідачки аліментів до 1\6 частині всіх видів його заробітку, на утримання дочки , звільнивши його від сплати аліментів на утримання сина, у зв"язку з тим, що він з ним проживає та знаходиться на його утриманні.
Зазначені вимоги визнала в судовому засіданні суду першої інстанції відповідачка ОСОБА_2, а тому ,згідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, зазначені обставини не підлягали доказуванню.
Вимог щодо стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання доньки, сторони не заявляли.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про звільнення позивача від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1та вірно визначив розмір зменшення аліментів на утримання доньки позивача, ОСОБА_5 18.03.1999 року v народження.
Однак, ухвалюючи рішення про стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2в розмірі 1\6 частини від його доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття та визнаючи рішення Зміївського районного суду Харківської області від 24.01.2006 року таким, що втратило чинність, суд першої інстанції вийшов як за межі заявлених в суді першої інстанції вимог, так і за межі своєї
3
компетенції, оскільки цивільно-процесуальним законодавством взагалі не передбачено визнання таким, що втратило чинність рішення суду, що набрало законної сили.
Рішення суду в цій частині також не відповідає вимогам ст. 192 СК України, на підставі якої, суд першої інстанції вирішив спір, оскільки зазначена норма передбачає зміну розміру аліментів платника , визначених за рішенням суду, а не повторне стягнення з нього таких аліментів у зв"язку зі зміною його розміру.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухваленню в цій частині нового рішення , яким підлягає зміні розмір стягнутих з ОСОБА_1 за рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 24.01.2006 року на користьОСОБА_2, аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, з урахуванням звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, до 1\6 частини всіх видів його заробітку та доходу щомісячно , але не менше ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, оскільки рішення у справі ухвалено судом на підставі саме його позовних вимог щодо зміни розміру стягнутих з нього аліментів , а обов'язок позивача щодо утримання ним доньки до досягнення нею повноліття, встановлений ст. 180 СК України, не залежить від того, що син сторін проживає з ним та знаходиться на його утриманні.
Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 316, 319, 218 ЦПК України, судова колегія ,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1, задовольнити частково Змінити рішення Зміївського районного суду Харківської області від 21 грудня 2007 року.
Скасувати рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2в розмірі 1\6 частини від його доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття та в частині визнання таким, що втратило чинність рішення Зміївського районного суду Харківської області від 24.01.2006 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей : сина ОСОБА_4та доньки ОСОБА_5 в розмірі 1\3 частини від всіх видів його заробітку та доходу щомісячно до досягнення ними повноліття.
4
Змінити розмір стягнутих з ОСОБА_1 за рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 24.01.2006 року на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, з урахуванням звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, до 1\6 частини всіх видів його заробітку та доходу щомісячно , але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.