Справа № 22-2232 Головуючий в 1 інстанції Хаустова Т.А.
Категорія 27 Доповідач Бондаренко Л.І.
Іменем України
2008р. березня 18 дня. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Пономарьової О.М. суддів Бабенко П.М. , Бондаренко Л.І. при секретарі Артамоновій С. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія» «САТ-Плюс»
на рішення Слов»янського міськрайонного суду від 26 грудня 2007р. за позовною заявою ОСОБА_2до «Телерадіокомпанія» «САТ-Плюс», ОСОБА_1про захист честі, гідності та ділової репутації.
У червні 2007р. ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до Телерадіокомпанії «САТ-Плюс», ОСОБА_1. про захист честі, гідності, ділової репутаії та про відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначав, що 9 травня 2007 року в ефір вийшов вечірний блок новин, підготовлений ТРК „CAT-ПЛЮС", в якому пролунав репортаж журналіста ОСОБА_1. про святкування в м. Слов»янську свята - День Перемоги.
Зйомки репортажу проводилися на Алеї Слави, розташованої в м. Слов»янську по бульвару Пушкіна.
10 травня 2007 року на телеканалі ТРК „CAT-ПЛЮС" блок новин в повному обсязі було повторено.
В репортажі ОСОБА_1пролунала інформація, яка не відповідає дійсності, принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
Посилався на те, що журналіст ОСОБА_1. вказала на тильну сторону одного із стендів, розташованих на Алеі Слави у м. Слов»янську та висловилась, а саме: „ Хочу обратиться к совести наших депутатов, нашего городского головы. Вы можете говорить, что не хватает денег, бюджетных статей для восстановления этих стендов. Но, когда мы утром идем мимо исполкома и смотрим на Ваш джип, ОСОБА_2, которий Вы сдавая в аренду и за который город платит деньги, то невозможно поверить, что денег на аренду этого джипа не хватило бы для восстановления стендов... Я хочу сказать позор Вам городской голова за Ваше отношение к памяти героев нашего города, к населению нашего города».
Інформація, яка озвучена ТРК „CAT-ПЛЮС», відносно Алеї Слави в м. Слов»янську, а також використання грошових коштів Слов»янським міським виконкомом на оренду джипа, не відповідає дійсності.
Алея Слави в м. Слов»янську відреконструювана і знаходиться в задовільному статі.
При зйомці репортажу оператором ТРК „CAT-ПЛЮС" навмисно не була показана лицева сторона Алеї Слави.
Договор оренди належному йому автомобіля між ним та Слов»янською міською Радою не існує.
Фактично укладений договір безоплатної позики транспортного засобу, згідно якого, він передав належний йому автомобіль LEXUS моделі GX реєстраційний НОМЕР_1 Слов»янській міській Раді в безкоштовне тимчасове користування, а тому місто не витрачає грошей на оренду автомобіля.
На підставі ст. 35 Закону України « Про телебачення та радіомовлення» він звернувся до ТРК «CAT-ПЛЮС» з заявою про спростування вказаної інформації.
15 травня 2007 року в блоці новин, що транслює ТРК «САТ-ПЛЮС» ОСОБА_1. зачитала його заяву про спростування свідчинь, викладених в її репортажі 9 травня з Алеї Слави в м. Слов»янську і вибачалась. Але він вважає, що інформація спростована не була.
Оскільки відповідачами не була спростована інформація, він вимушений звернутись ло суду з даним позовом.
Просив визнати такими, що не відповідають дійсності свідчення, які повідомлені в репортажі ОСОБА_1. там стягнути з обох відповідачів на його користь моральну шкоду в розмірі 100.000 грн. солідарно.
Рішенням Слов»янського міського суду від 26 грудня 2007р. позовні вимогиОСОБА_2 задоволені частково.
Визнано такими, що не відповідають дійсності, порочать честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_2, свідчення, повідомлені в репортажі ОСОБА_1, який було випущено до ефіру Телерадіокомпанією „САТ-ПЛЮС" в блоці новин 9 та 10 травня 2007 року про стан Алеї Слави в місті Слов»янську і використанні містом грошей на оплату оренди приналежного ОСОБА_2автомобіля, а саме : «Ви можете говорить, что не хватает денег, бюджетних статей для восстановления этих стендов. Но когда ми утром идем мимо исполкома и смотрим на Ваш джип ОСОБА_2, которий Ви сдали в аренду нашему городу и за который город платит деньги, то не возможно поверить, что денег на аренду джипа не хватило би для восстановления стендов...»
Суд зобов»язав відповідачів Телерадіокомпанію „CAT-ПЛЮС", ОСОБА_1спростувати інформацію, а саме: « Ви можете говорить, что не хватает денег, бюджетних статей для восстановления этих стендов. Но когда ми утром идем мимо исполкома и смотрим на Ваш джип ОСОБА_2, которий Ви сдали в аренду нашему городу и за который город платит деньги, то не возможно поверить, что денег на аренду джипа не хватило би для восстановления стендов.." в черговому випуску блоку новин, що транслюються Телерадіокомпанією „CAT-ПЛЮС».
Стягнуто з Телерадіокомпанії „CAT-ПЛЮС" і ОСОБА_1. в солідарному порядку на користьОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної розповсюдженням недостовірної інформації 80.000 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4.017 грн, витрати по сплаті
інформаційно технічного забезпечення судового процесу-7 грн. 50 , а всього 4.024 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія» «CAT- плюс» просило скасувати рішення суду та ухвалите нове рішення про відмову у позові. Рішення суд прийняте з порушенням норм матеріального права, ст. ст. 3, 10, 34 Конституції України, ст. 47, ст. 49 Закону України «Про інформацію», всупереч практики Європейського Суду з прав людити та Верховного Суду України з розгляду аналогічних справ.
ОСОБА_1. надала до апеляційного суду заяву про приєднання до апеляційної скарги.
У судовому засіданні апеляційного суду представники відповідача ТРК «САТ-Плюс» ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., відповідачка ОСОБА_1., її представник ОСОБА_6. просили апеляційну скаргу задовольнити, ухваливше нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Представник позивачаОСОБА_2 -ОСОБА_7. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення - без зміни.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду від 26 грудня 2007р. скасуванню з ухваленням у відповідності з вимогами п. 4 статті 309 ЦПК України нового рішення про відмову ОСОБА_2. в позову про захист честі, гідності і ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Задовольняючи позовні вимоги про захист честі, гідності, ділової репутації та стягуючи моральну шкоду на користьОСОБА_2 в розмірі 80.000 грн., суд визнав такими, що не відповідають дійсності, порочать честь, гідність і ділову репутаціюОСОБА_2, свідчення, повідомлені в репортажі ОСОБА_1., який було випущено до ефіру Телерадіокомпанією „CAT-ПЛЮС» в блоці новин 9 та 10 травня 2007 року про стан Алеї Слави в місті Слов»янську і використанні містом грошей на оплату оренди приналежного ОСОБА_2. автомобіля.
Проте з висновком суду погодитись не можна, тому що суд неправильно застосував закон, якій підлягає застосуванню, та не врахував положення в сфері свободи слова, свободи вираження поглядів.
Конституція України визнає честь і гідність людини найвищею соціальною цінністю та визначає, що кожен має право на повагу до його гідності.
Рвазом із цим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в іншій спосіб- на свій вибор.
Згідно зі ст. 47і Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Виходячи із положень даної статті оціночними судженнями є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.
Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписаної від імені України 9 листопада 1995 року,
першого протоколу, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватись своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію.
Європейський суд з прав людини та Верховний Суд України у своїх рішеннях встановлює, що межі допустимої критики стосовно державних службовців, що діють як офіційні особи більше відкриті для прийнятої критики, ніж для приватних осіб.
Інформація, яка оскаржується позивачем, розповсюджена відносно діяльності органів державної влади засобами масової інформації, мають оціночні судження.
У судовому засіданні встановлено, що на стан 9 травня 2007р. стенди «Алеї слави» відремонтовані у повному обсязі не були.
Автомобіль «Джип» утримувався за рахунок міського бюджету згідно із договором позички, укладеного між позивачем та з міської радою. Журналіст ОСОБА_1. помилкова вказала у репортажі, що між ціми особами був укладений договір оренди замість договору позички, але така помилкова думка журналіста не може впливати на її права надати репортаж.
Зі змісту норми статті 10 Конвенції випливає, що свободи слова, преси, як захисника інтересів громадськості, критики представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини.
Вираження журналіста ОСОБА_1. щодо дій мера про проведення свят - 9 травня 2007р. є критичними.
Але позивач є публічна особа, і більш відкритий для допустимої критики, ніх приватна особа.
Судом першої інстанції встановлено, що репортаж журналіста ОСОБА_1. ніяким чином не може порочать честь та гідність позивача, даний репортаж є вираженням погляду ОСОБА_1. на події та явища, що мали місце у громадськісті на 9 травня 2007р.
Вказані оціночні судження не є предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб»єктивної думки та поглядів відповідача, не можуть бути перевіреними на предмет відповідності їх дійності.
Дійсно стиль викладеної інформації у репортажі може викликати у позивача обурення, почуття образи, але позивач не довів того, що інформація поширена відповідачем « з»явним злим умислом» та негативної думки про позивача, як мера міста Слов»янська.
Крім того, необхідно прийняти до уваги положення статті 47-1 Закону України «Про інформацію», згідно якої ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
За таких обставин у суду першої інстанцї не було підстав для задоволення позовних вимог про захист честі, гідності, стягнення моральної шкоди в розмірі 80.000 грн., а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303-307, 309, 316 ЦПК України, Закону України «Про інформацію»-
Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія» «САТ-плюс» задовольнити.
Рішення Слов»янського міськрайонного суду від 26 грудня 2007р. скасувати. Ухвалите нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2до «Телерадіокомпанія» «САТ-плюс», ОСОБА_1про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції-Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.