Справа № 434/1477/14-к
Провадження № 1кп/434/284/14
14 березня 2014 року Артемівський районний суд м. Луганська
у складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Луганська матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Ростовської області, Чортківського району, с. Михайло-Олександрівки, росіянки, громадянки України, освіта середня, неодруженої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженої, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.263 ч.1 КК України,
В червні 2013 року, більш точну дату і час в ході досудового слідства встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 виявила, що в неї знаходяться патрони у кількості 51 штуки.
В той же час в неї виник злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Усвідомлюючи, що патрони у кількості 51 шт. є бойовими приписами, діючи умисно, не маючи відповідного дозволу на зберігання боєприпасів, ОСОБА_4 залишила їх собі, чим незаконно присвоїла та отримала можливість використати патрони як боєприпаси і почала зберігати за місцем свого мешкання.
06.02.2014 року ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи злочинний намір, спрямований на носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, знаходячись вдома поклала бойові припаси, які вона зберігала за місцем мешкання не маючи відповідного на це дозволу, у правий карман своєї шуби та пішла шукати спосіб скористатися бойовими припасами за їх призначенням.
Знаходячись на зупинці громадського транспорту, розташованої на перехресті вул. Побідоносна та 2-га Краснознаменна, м. Луганська, вона стала палити цигарку, чим порушила вимоги ст.175 КУпАП, про що відносно неї був складений відповідний протокол.
16.02.2014 року у період часу з 16 год. 20 хв. до 16 год. 40 хв. під час особистого огляду речей ОСОБА_4 у правому кармані шуби було виявлено патрони у кількості 51 шт., які згідно висновку експерта № 100/1-49/1 від 18.02.2014 року є бойовими припасами спортивно - мисливськими патронами кільцевого займання калібру 5,6 мм, російського виробництва, придатними для стрільби зі зброї російського виробництва /рушниці і карабіну: ТОЗ-8, ТОЗ-11, ТОЗ-17/, а також з іноземної вогнезапальної зброї під патрон кільцевого займання калібру 5,6 мм /рушниці: SAVAGE-64 Anschtz-147/.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст.263 ч.1 КК України, як незаконне придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
В судовому засіданні обвинуваченою ОСОБА_4 було заявлено клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та нею, з якої вбачається, що обвинувачена ОСОБА_4 під час досудового та судового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 3-х років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Вислухавши думку учасників процесу з приводу заявленого клопотання, суд вважає за наступне.
Відповідно до п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:
- угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим;
- угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ст.263 ч.1 КК України, який згідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, тому угода відповідає вимогам закону.
Прокурор при укладенні угоди та при узгодженні покарання врахував характер і тяжкість обвинувачення та інші обставини на загальних засадах призначення покарання за ст.ст. 1, 65 КК України, як того вимагає ст. 470 КПК України, чим визначається відповідність умов угоди інтересам суспільства, в тому числі, у невідворотності справедливого покарання та забезпечення швидкого судового провадження.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідок обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Витрати на проведення експертизи згідно з ст.124 КПК України належить покласти на обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 25.02.2014 року про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком один рік, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання залишити без змін до набрання вироком чинності.
Стягнути з ОСОБА_4 за проведення експертизи на користь НДЕКЦ УМВС України в Луганській області 611,80 грн.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні на складі УМЗ ГУМВС України у Луганській області, а саме: 46 патронів, які залишилися після експериментальної стрільби - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі скарги через Артемівський районний суд м. Луганська протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: