Справа 206/143/14-ц
Провадження 2/206/207/14
(заочне)
"05" березня 2014 р. Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючий, суддя Сухоруков А.О.,
при секретарі Сядро Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ГУМВС України в Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку,
08 січня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні домоволодінням.
Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що 01 серпня 2008 року позивач на підставі договору дарування домоволодіння отримала від ОСОБА_2 домоволодіння по АДРЕСА_1. У домоволодінні окрім позивача та її дітей, зареєстровані дві сторонні особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не мешкають в домоволодінні понад п'ять років, а саме з 2008 року. Протягом усього терміну володіння даним домоволодінням позивач неодноразово зверталася до відповідачів з проханням знятися з реєстраційного обліку, але вони тільки обіцяли.
На підставі викладеного, позивач просить суд визнати відповідачів таким, що втратили право користування домоволодінням АДРЕСА_1 та зняти їх з реєстраційного обліку (а.с. 3-4).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, обґрунтувавши їх з тих же підстав, що викладені у позовній заяві, просили суд задовольнити позов. Також додатково пояснила, що відповідач ОСОБА_2 це її мати і вона їй подарувала домоволодіння, а відповідач ОСОБА_3 її сестра. Вони не мешкають у домоволодінні з 2002 року, позивач їх не бачила з 2007 року. Беруть кредити у різних банках, а потім переховуються, тому вона не знає де вони. До неї постійно приходять з банків, розшукують відповідачів, і її це хвилює. Крім того вона багатодітна мати, але не може оформити деякі пільги, зокрема субсидію, оскільки необхідні довідки всіх зареєстрованих членів сім'ї, але одержати такі довідки відповідачів немає можливості.
Відповідачі в судове засідання на слухання по справі не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема через засоби масової інформації - газету «Вісті Придніпров'я», випуску № 14 (1507) від 25.02.2014 року (а.с. 25).
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.
Представник третьої особи, Головне Управління МВС України в Дніпропетровській області надали до суду клопотання з проханням розглядати справу без їх участі (а.с.21-24).
Вислухавши доводи та пояснення позивача, дослідивши матеріали справ, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 01 серпня 2008 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 передала у власність ОСОБА_1 домоволодіння по АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування домоволодіння, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 1356 (а.с. 5).
02 вересня 2008 року договір зареєстровано в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу 20086924, реєстраційний номер 24196042 (а.с. 6).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дійсності зареєстровані АДРЕСА_1, згідно домової книги: ОСОБА_2 з 2000 року, ОСОБА_3 з 2006 року (а.с. 7-10).
Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданою головою квартального комітету від 25.11.2013 року відповідачі мати ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_3 зареєстровані АДРЕСА_1, але не проживають. (а.с.11)
Аналізуючи спірні правовідносини, співвідношуючи їх із дослідженими в судовому засіданні доказами, суд доходить до наступного.
В силу ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження цим майном.
Тобто в розумінні ст.ст. 316, 321, 391 ЦК України, позивач ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_1, наділена правом володіння, користування та розпорядження ним.
У відповідності до ст. 405 ЦК України:
1. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
2. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
У відповідності до ст. 156 Житлового кодексу України:
Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
Члени сім'ї власника будинку зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідачі,як згідно пояснень позивача, так і письмової довідки голови квартального комітету, в розумінні ст. 405 ЦК України та ст. 64 ЖК України є близькими родичами і членами сім'ї позивача. Відповідачі не проживають у домоволодінні, але позивач у позові зазначає, що з 2008 року, у вільних поясненнях - що з 2002 року, і не бачила їх з 2007 року, що є суперечливим. Також позивач посилається як на доказ непроживання відповідачів на довідку квартального комітету від 25.11.2013 року, але в довідці не зазначено, з якого часу відповідачі не проживають у домоволодінні. Інших доказів на підтвердження своїх вимог позивачем надано не було, тому її позовні вимоги є необґрунтованими та передчасними, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 321, 391, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-60, 131, 169, 209, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідачами - у разі відмови у скасуванні заочного рішення.
Суддя А.О. Сухоруков