донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.03.2014 справа №908/340/13-г-908/3920/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівМ'ясищева А.М. Будко Н.В., Москальової І.В.,
при секретарі: за участю представників сторін: від скаржника: від боржника: розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду від у справі Ломовцевій Ю.І. не з'явився не з'явився Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області Запорізької області 12.02.2014р. №908/340/13-г-908/3920/13 (суддя Кричмаржевський В.А.)
за заявою до боржника Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області Товариства з обмеженою відповідальністю "Литво" м.Мелітополь Запорізької області
пробанкрутство
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2014р. у справі №908/340/13-г-908/3920/13 відхилені поточні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Литво" м.Мелітополь Запорізької області у розмірі 216402,37грн.
Ухвала господарського суду мотивована тим, що згідно приписів ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі в установлений Законом строк можуть бути заявлені лише ті вимоги щодо витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, які виникли в процедурах розпорядження майном та санації, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають.
Всупереч приписів ст.38 Закону про банкрутство Управлінням ПФУ в м.Мелітополь та Мелітопольському районі заявлені в ліквідаційній процедурі вимоги, що виникли після визнання ТОВ "Литво" банкрутом, про що свідчить як сама заява, так і представлений кредитором розрахунок станом на 25.12.2013р.
Оскаржуючи ухвалу господарського суду від 12.02.2014р., Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області просить суд її скасувати та включити поточні вимоги щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 216402,37грн. за період жовтень-грудень 2013 року до реєстру кредиторів передбаченої Законом черги.
При цьому посилається на те, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не відносяться до категорії податків та зборів, тому статтю 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині наслідків визнання боржника банкрутом не можна застосовувати при розгляді поточних вимог управління. Статтями 9, 10 Податкового кодексу України наведено вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків та зборів, який не містить відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. А тому посилання суду на ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при прийнятті рішення щодо визнання поточних вимог є необґрунтованим та суперечить діючому законодавству. Також зазначає, що згідно ст.ст.1, 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у розмірі 100% та повинні відшкодовуватись на загальних підставах.
Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила:
Постановою господарського суду Запорізької області від 24.09.2013р. ТОВ "Литво" м.Мелітополь визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; припинені повноваження розпоряджень майна арбітражного керуючого - Власової С.А.; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Плецьку Юлію Вікторівну, якого зобов'язано здійснити публікацію в офіційних друкованих органах відомостей про визнання боржника банкрутом і відкритті ліквідаційної процедури.
19.01.2013р. набув законної сили Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції від 22.12.2011р. №4212-ІV, відповідно до Перехідних положень якого положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
За приписами ч.15 ст.16 Закону про банкрутство з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у випадку та порядку, передбачених цим Законом.
Згідно до абзацу 8 частини 1 статті 38 Закону про банкрутство, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
В газеті "Голос України" №182 (5682) від 02.10.2013р. ліквідатором опубліковано оголошення про визнання боржника ТОВ "Литво" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, з вимогами до боржника, визнаного банкрутом, які виникли під час процедур банкрутства, кредитор повинен був звернутись до господарського суду Запорізької області у строк до 02.12.2013р.
З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області 15.01.2014р. звернулося до господарського суду з заявою від 13.01.2014р. №171/13 про визнання поточних вимог на суму 216402,37 грн. і пропустило встановлений статтею 38 Закону про банкрутство двохмісячний с трок.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що за час провадження процедури банкрутства заборгованість підприємства щодо відшкодування фактичних витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, збільшилась - за період жовтень - грудень 2013 року розмір заборгованості складає 216402,37грн.
Ліквідатором заявлені кредитором грошові вимоги не визнані в повному обсязі, про що заявника повідомлено 29.01.2014р. (повідомлення №02-01/122 від 29.01.2014р., т. 14 а.с.73).
Ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що з дня визнання боржника банкрутом у боржника не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури, строк виконання грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.
За таких обставин, у ліквідаційній процедурі у встановлений строк можуть бути заявлені лише вимоги щодо витрат на виплату та доставку відповідних пенсій, які виникли в процедурах розпорядження майном та санації, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають.
З матеріалів справи вбачається, що сума заявлених грошових вимог щодо заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до банкрута складає 216402,37грн., які виникли після відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом (за період жовтень-грудень 2013 року),
Тому з огляду на приписи статті 38 Закону про банкрутство, оскільки у боржника не може виникати додаткових зобов'язань, господарський суд дійшов вірного висновку про те, що вони є необґрунтованими, та правомірно не визнав їх.
Частиною другої ст.2 Закону про банкрутство встановлено, що Закон про банкрутство має пріоритет перед іншими законодавчими актами у регулюванні відносин, пов'язаних із банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за виключенням випадків передбачених у Законі.
Тому посилання скаржника на те, що господарським судом не прийняті до уваги приписи Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України " Про пенсійне забезпечення" необґрунтоване.
З огляду на наведене, ухвала господарського суду відповідає матеріалам справи, приписам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.103, 104, 105, 106 ГПК України, судова колегія,
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.02.2014р. у справі №908/340/13-г-908/3920/13 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий А.М.М'ясищев
Судді: Н.В.Будко
І.В.Москальова
Надруковано 5 примірників:
1. скаржнику
2. боржнику (ліквідатору)
3. у справу
4. ГСЗО
5. ДАГС