ЄУН № 231/443/14-ц
Провадження № 2/231/132/2014
13 березня 2014 року суддя Жданівського міського суду Донецької області Шеїна Л.Д., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
11 березня 2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідачка по справі ОСОБА_2 вироком Жданівського міського суду Донецької області від 15.01.2014 року була визнана винною у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України, а саме спричинення їй тілесних ушкоджень середньої тяжкості у вигляді перелому дестабільного метафазу лівої лучевої кістки.
У зв*язку зі злочином, який вчинила, нині відповідачка по справі, їй спричинена матеріальна шкода на суму 1821,35 грн., яка складається з витрат на покупку медикаментів у сумі 373,35 грн., оплати з послуг таксі у розмірі 448 грн., а також послуг по догляду за нею у сумі 1000 грн., та моральна шкода на суму 2000 грн., яку і просить стягнути з відповідачки на свою користь.
Вивчивши позовну заяву, суд вважає, що її слід залишити без руху з наступних підстав:
Відповідно до вимог п.5, 6 ч.2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
В позовній заяві зазначено, що від злочинних протиправних дій ОСОБА_2, їй спричинена матеріальна та моральна шкода.
Однак позивачка не додала до позовної заяви і не привила відповідних доводів в ній, а саме: не додала вирок Жданівського міського суду Донецької області від 15.01.2014 року, на який, як на обгрунтування своїх вимог, посилається в позовній заяві; не додала документи на підтвердження сплати послуг таксі (кількість викликів таксі та кількість виїздів , вартість послуг з пересування на таксі у межах населеного пункту та за його межами); не надала підтвердження витрат на харчування у відповідності до раціону харчування, розробленому міністерством охорони здоров'я (в якому саме харчуванні мала потребу); не надала даних на підтвердження того факту, що вона потребувала додаткового стороннього догляду, яким є медичний висновок щодо необхідності здійснення такого стороннього догляду; листа призначення лікарем відповідного лікування; також позивачка не зазначила, що ліки, які були їй призначені, вона купувала за власний рахунок чи такими ліками вона була забезпечена медичною установою; не додала відомостей про вартість ліків, які застосовувалися для лікування.
Пленум Верховного Суду України у постанові №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді у суді першої інстанції» зазначив, що суди мають звертати увагу, зокрема на те, що у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
З урахуванням викладеного, суд залишає позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди без руху і надає їй строк для усунення перелічених недоліків.
На підставі викладеного, відповідно до ч.1 ст..121 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись п.п.5, 6 ч.2 ст. 119, ч.1ст..121, 209 ЦПК України, ,
ухвалив :
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення виявлених судом недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачці, що при невиконанні вимог даної ухвали у строк встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і буде їй повернута .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Д.Шеїна