Справа №545/799/14-к
1-в/545/216/14
"11" березня 2014 р. Суддя Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 в порядку підготовки до розгляду клопотання засудженого ОСОБА_2 про приведення вироку у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції», -
Засуджений ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням в якому просить у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» привести у відповідність вирок Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2010 року відповідно до якого його було засуджено за ч.2 ст.121, ч.2 ст.127, ч.2 ч.3 ст.365, КК України до 8 років позбавлення з позбавленням права займати посади в органах державної виконавчої влади строком на 3 роки. Також просив виключити з вироку Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2010р., ч. 2 ст.127 КК України за якою його засуджено.
Вивчивши клопотання ОСОБА_2 суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно повернути засудженому для належного оформлення з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 КК України, призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією статті нового закону.
Як зазначено в Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» звільнити від покарання (основного і додаткового) осіб, засуджених за діяння, караність яких усувається цим законом. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність яких усувається цим законом здійснюється в порядку, передбаченому статтею 539 КПК України.
Статтею 539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання про вирішення питання пов'язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок - у разі необхідності вирішення питань передбачених п. 13 частини 1 ст. 537 КПК України.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КІІК України, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 74 КК України.
Як вбачається зі змісту клопотання засуджений ОСОБА_2 просить вирішити питання про приведення вироку Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2010р. у відповідність та виключити з вироку ч. 2 ст.127 КК України за якою його засуджено, що в свою чергу суперечить нормам ст. 74 КК України та Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» згідно яких в порядку передбаченому ст. 537, 539 КПК України можуть бути вирішені лише питання про звільнення від покарання, або пом'якшення покарання. Також в своєму клопотанні засуджений не зазначає, підстав, чому саме до нього повинні бути застосовані норми Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції».
Разом з тим до клопотання засудженого не додано належним чином завіреної копії вироку суду першої інстанції, ухвал апеляційної з відміткою, що вирок суду набрав законної сили. Також відсутні відомості про виконання вироку, як то початок строку відбування покарання засудженим (копія протоколу затримання), кінець строку відбування покарання, відомості про зміну умов утримання.
Відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Оскільки, вказані недоліки позбавляють суд можливості вірного вирішення клопотання в порядку ст. 539 КПК України приходжу до висновку про необхідність повернення клопотання засудженому для належного оформлення.
Повернення клопотання для належного оформлення не перешкоджає засудженому повторно звернутися з даним клопотанням після усунення недоліків зазначених в даній ухвалі.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суддя, -
Клопотання засудженого ОСОБА_2 про приведення вироку у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» повернути заявнику для належного оформлення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського районного суду ОСОБА_1