Справа № 141/168/14-к
12 березня 2014 року смт. Оратів
Оратівський районний суд
Вінницької області
В складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Оратів кримінальне провадження, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020250000010 від 11.01.2014 року з угодою про визнання винуватості від 31.01.2014 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Балабанівка Оратівського району Вінницької області, громадянки України, українки, проживаючої по АДРЕСА_1 , непрацюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 302, ч. 2 ст. 302 КК, ч. 2 ст. 302 України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушуючи моральні засади суспільства в частині встановлених зв'язків між людьми для задоволення їх статевих потреб, усвідомлюючи небезпечність вчинюваних дій, які дістали виявлення у сприянні добровільному сексуальному спілкуванні раніше не знайомих між собою осіб, умисно надала посередницькі послуги в розпусті, а саме: сприяла добровільному спілкуванні та вчиненню розпусних дій раніше не знайомих між собою осіб протилежної статі.
Так, 10.01.2014 року увечері, ОСОБА_5 , перебуваючи в с. Мервин Оратівського району Вінницької області, звернувся до ОСОБА_4 з проханням звести його з особою жіночої статі, яка могла б надати йому послуги сексуального характеру за грошову винагороду. При цьому ОСОБА_4 на дану пропозицію погодилася та, реалізовуючи свій злочинний умисел пов'язаний з наданням посередницьких послуг в розпусті, з корисливих спонукань, повідомила ОСОБА_5 про те, що вона зможе найти дівчину для надання послуги сексуального характеру. З цією метою, в цей же день, ОСОБА_4 поїхала в с. Заруддя Оратівського району Вінницької області, де спілкуючись із неповнолітньою ОСОБА_6 03.09.1996 ІНФОРМАЦІЯ_2 запропонувала останній надати ОСОБА_5 сексуальні послуги, на що остання погодилась. Після чого ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_6 поїхали в с. Мервин Оратівського району, де зайшли в будинок ОСОБА_7 , який розташований по АДРЕСА_2 , де ОСОБА_4 познайомила ОСОБА_6 із ОСОБА_5 . В подальшому, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_6 пішли у невстановлений будинок, який розташований в с. Мервин, де ОСОБА_6 добровільно надала послуги сексуального характеру. ОСОБА_4 в розрахунок за звідництво отримала від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 50 грн.
Дії, ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 302 КК України - звідництво для розпусти з метою наживи із залученням неповнолітньої.
Крім того, 15.01.2014р. увечері, ОСОБА_8 , перебуваючи в с. Балабанівка Оратівського району Вінницької області, звернувся до ОСОБА_4 з проханням звести його з особою жіночої статі, яка могла б надати йому послуги сексуального характеру загрошову винагороду. При цьому ОСОБА_4 на дану пропозицію погодилася та, реалізовуючи свій злочинний умисел пов'язаний з наданням посередницьких послуг в розпусті, з корисливих спонукань, повідомила ОСОБА_8 про те, що вона зможе найти дівчину для надання послуги сексуального характеру. З цією метою, в цей же день, ОСОБА_4 поїхала в с. Заруддя Оратівського району Вінницької області, де спілкуючись із ОСОБА_9 25.04.1984 ІНФОРМАЦІЯ_2 запропонувала останній надати ОСОБА_10 сексуальні послуги, на що остання погодилась. Після чого ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_9 поїхали в с. Балабанівка Оратівського району, де зайшли в будинок в якому проживає ОСОБА_4 , який розташований по АДРЕСА_1 , де ОСОБА_4 познайомила ОСОБА_9 із ОСОБА_10 . В подальшому, ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_9 пішли в іншу кімнату цього ж будинку, де ОСОБА_9 добровільно надала послуги сексуального характеру. ОСОБА_4 в розрахунок за звідництво отримала від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 50 грн.
Дії, ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст.302 КК України - звідництво для розпусти з метою наживи.
Крім того, 26.01.2014 року увечері, ОСОБА_11 , перебуваючи в с. Балабанівка Оратівського району Вінницької області, звернувся до ОСОБА_4 з проханням звести його з особою жіночої статі, яка могла б надати йому послуги сексуального характеру за грошову винагороду. При цьому ОСОБА_4 на дану пропозицію погодилася та, реалізовуючи свій злочинний умисел пов'язаний з наданням посередницьких послуг в розпусті, з корисливих спонукань, повідомила ОСОБА_11 про те, що вона зможе найти дівчину для надання послуги сексуального характеру. З цією метою, в цей же день, ОСОБА_4 поїхала в с. Оратів Оратівського району Вінницької області, де спілкуючись із ОСОБА_12 18.10.1980 ІНФОРМАЦІЯ_2 запропонувала останній надати ОСОБА_11 сексуальні послуги, на що остання погодилась. Після чого ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_12 поїхали в с. Балабанівка Оратівського району, де зайшли в будинок в якому проживає ОСОБА_4 , який розташований по АДРЕСА_1 , де ОСОБА_4 познайомила ОСОБА_12 із ОСОБА_11 . В подальшому, ОСОБА_11 спільно із ОСОБА_12 пішли в іншу кімнату цього ж будинку, де ОСОБА_12 добровільно надала послуги сексуального характеру. ОСОБА_4 в розрахунок за звідництво отримала від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 100 грн.
Дії, ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст.302 КК України - звідництво для розпусти з метою наживи.
31.01.2014 року між старшим прокурором прокуратури Оратівського району юристом 3-го класу ОСОБА_13 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020250000010 від 11.01.2014 року та ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та підозрювана ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 302, ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 302 КК України, підозрювана ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч. 3 ст. 302 КК України - позбавлення волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців; за ч. 2 ст. 302КК України - у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки; за ч. 2 ст. 302КК України - у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців; згідно ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточну міру покарання ОСОБА_4 визначити у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки; на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
ОСОБА_4 погодилась на визначене угодою покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваній.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить угоду затвердити та призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачена ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просить угоду про визнання винуватості від 31.01.2014 року, укладену з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.302, ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 302 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та дала суду зізнавальні показання про обставини вчинення злочину.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, відповідно до ст. 314 КПК України, вважає за можливе затвердити угоди про визнання винуватості, з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України - укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_4 відносяться до злочинів середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам.
Суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором та підозрюваною ОСОБА_4 угода про визнання винуватості від 31.01.2014 року є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому суд з'ясував, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Оцінюючи фактичні обставини справи, суд находить вину обвинуваченої повністю доведеною і вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 3 ст.302 КК України - звідництво для розпусти з метою наживи із залученням неповнолітньої, за ч. 2 ст. 302 КК України - звідництво для розпусти з метою наживи; за ч. 2 ст. 302 КК України - звідництво для розпусти з метою наживи.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
Речові докази, а саме: цінний пакет на суму 100 гривень, який знаходиться в ТВБВ №1001/0126 філії Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" після набрання вироком законної сили слід обернути в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 468, 472, 473,475 КПК України, ст. 66, ч. 3 ст.302, ч. 2 ст. 302 КК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.01.2014 року, укладену між старшим прокурором прокуратури Оратівського району юристом 3-го класу ОСОБА_13 та підозрюваною ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020250000010 від 11.01.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 302, ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 302 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 302, ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 302 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31.01.2014 року покарання, а саме:
за ч. 3 ст. 302 КК України - у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
за ч. 2 ст. 302КК України - у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки;
за ч. 2 ст. 302КК України - у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців;
Згідно ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, остаточну міру покарання ОСОБА_4 визначити у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази, а саме: цінний пакет на суму 100 гривень, який знаходиться в ТВБВ №1001/0126 філії Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" після набрання вироком законної сили - обернути в дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.
СУДДЯ ОСОБА_1