"30" січня 2014 р. м. Київ К/9991/47570/11
№ К/9991/47570/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Сакської об'єднаної держаної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2010
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011
у справі № 2а-6811/10/10/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим
за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки»
до Сакської об'єднаної держаної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської ОДПІ в АР Крим від 21.05.2010 № 0000911502/0.
У касаційній скарзі Сакська ОДПІ в АР Крим просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій із податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки 14.05.2010 № 796/1502/03347678, про порушення позивачем норм підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-III), а саме: несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 67624,00 грн.
За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2010 № 0000911502/0 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 33812,01 грн. за затримку на 130 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість (50% від суми 67624,00 грн.).
У відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Як встановлено у судовому процесі, сплачену позивачем згідно з платіжним дорученням від 27.11.2009 № 1644 (а.с. 13) суму податкових зобов'язань із податку на доданку вартість за жовтень 2009 року у сумі 67624,00 грн., самостійно визначену ним у податковій декларації за цей період, відповідач у оперативному обліку сплачених податкових зобов'язань обліковував як погашення податкового боргу, який виник раніше.
Відповідно до пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях..
Однак, зазначена норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Законом № 2181-III не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Встановленим обставинам суди попередніх інстанцій дали правильну юридичну оцінку, застосувавши пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III та зробивши висновок, який відповідає обставинам справи і є юридично правильним.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Сакської об'єднаної держаної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко
Судді: Н.Є. Блажівська
М.В. Сірош