"06" березня 2014 р. м. Київ К/9991/9827/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С.Я.
Калашнікової О.В.
Конюшка К.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року у справі за позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладання стягнень, -
У жовтня 2010 року Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» звернулось до суду з позовом до управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про визнання протиправними та скасувати постанов про накладення стягнень.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області від 20 вересня 2010 року № 000826 про накладення на Луганське міське КП «Теплокомуненерго» стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог КП «Теплокомуненерго».
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу від 14 червня 2010 року № 70 та наданої Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) діяльності суб'єкта господарювання від 11 травня 2010 року № 03/18-5211-20-00, посадовою особою управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області за зверненням громадян, у тому числі гр. ОСОБА_4, проведено позапланову перевірку Луганського міського КП «Теплокомуненерго» з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено акт від 16 червня 2010 року № 001004.
Актом перевірки від 16 червня 2010 року № 001004 зафіксовано, що гр. ОСОБА_4 має у повному обсязі дозвільні документи, що передбачені законодавством, на встановлення автономного опалення.
У зв'язку з цим начальник управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області Лукашик М.Ф. дійшов висновку про наявність законних підстав для припинення нарахувань за послуги, які фактично не надаються та проведення перерахунків з моменту звернення заявника до Луганського міського КП «Теплокомуненерго», внаслідок чого на підставі цього акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів ним видано припис від 18 червня 2010 року № 374 про усунення порушень з боку Луганського міського КП «Теплокомуненерго» прав споживачів з вимогами: припинити порушення прав гр. ОСОБА_4, який мешкає АДРЕСА_1, в частині неправомірного нарахування виплат за ненадані послуги; припинити нарахування виплат за ненадані послуги гр. ОСОБА_4, а також провести перерахунок за ненадані послуги з центрального опалення вказаному громадянину, про вжиті заходи інформувати управління до 18 липня 2010 року.
За невиконання зазначеного припису управлінням у справах захисту прав споживачів в Луганській області 20 вересня 2010 року прийнято постанову № 000826 про застосування відносно КП «Теплокомуненерго» штрафу у розмірі 340,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги КП «Теплокомуненерго», суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що відповідачем протиправно з порушенням вимог чинного законодавства винесено постанову про від 20.09.2010 року №000826 про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Даний спір виник між позивачем як теплопостачальною організацією та споживачами теплової енергії з приводу відмови їх від отримання теплової енергії та оспорювання правомірності нарахування оплати за поставлену теплову енергію, що не підпадає під перелік випадків, за які суб'єкт господарювання несе відповідальність, як за порушення прав споживачів.
Закон України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633-ІV, визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання. Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 3 Закону).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV.
Згідно із підпунктом 9 пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач має право, серед іншого, на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт.
Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, закріплено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
На виконання пункту 25 Правил № 630 наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, затверджений Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.
Згідно із пунктом 2.5 «Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
По закінченні робіт, відповідно до пункту 2.6 вказаного Порядку, складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних норм, випливає, що питання, пов'язані з виробництвом теплової енергії та її постачанням, яке здійснюється на договірній основі, у тому числі і питання відключення від теплопостачання у встановленому порядку, відноситься до сфери господарської діяльності теплопостачальної організації.
Крім того, згідно з частиною 4 статті 4 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). припис управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області видано на підставі статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів».
Цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності. Термін «послуга» у розумінні цього Закону є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. КП «Теплокомуненерго» не відноситься до вищезазначеної категорії.
Договорів та прямих відношень між ЛМКП «Теплокомуненерго» та споживачем діючим законодавством не передбачено.
Згідно з Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Виробник це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.
Таким чином ЛМКП «Теплокомуненерго» є виробником послуги, діє на договірних засадах та надає послугу організаціям, на балансі яких знаходяться житлові будинки. Тобто, оскільки відносини між споживачами та ЛМКП «Теплокомуненерго» неможливо розглядати, як послуги в значені, яке вживається в Законі України «Про захист прав споживачів», тому втручання відповідача у господарську діяльність двох суб'єктів господарювання є протиправним.
Отже враховуючи вище викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо неправомірності винесення постанови відносно КП «Теплокомуненерго» про накладення стягнення, у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., оскільки вказана постанова прийнята в порушення вимог чинного законодавства та вірно підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 224, 230, 231, КАС України, колегія суддів,-
ухвалила:
Касаційну скаргу управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді