"06" березня 2014 р. м. Київ К/9991/8091/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С.Я.
Калашнікової О.В.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємства "Мобілочка" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства "Мобілочка" до Управління у справах захисту прав споживачів у Сумській області про визнання незаконною та скасування постанови, -
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2011 року відмовлено в позові приватного підприємства "Мобілочка" до Управління у справах захисту прав споживачів у Сумській області про визнання незаконною та скасування постанови №01-21/547 від 04 серпня 2010 року.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, 12.07.2010 до Управління у справах захисту прав споживачів у Сумській області від прокурора Зарічного району міста Суми надійшла вимога від 08.07.2010 № 01-12/608, відповідно до якої прокуратура вимагає у строк з 12 липня 2010 року по 30 липня 2010 року виділити спеціалістів управління для проведення спільних перевірок додержання вимог Закону України "Про захист прав споживачів" в діяльності мережі магазинів приватного підприємства "Мобілочка".
На підставі наказу від 20.07.2010 про проведення перевірки Управлінням у справах захисту прав споживачів у Сумській області у період з 20.07.2010 по 21.07.2010 проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів приватного підприємства "Мобілочка", за результатами якого складено акт перевірки від 20.07.2010 №000564.
В ході перевірки встановлено, що у продажу знаходилися 23 найменування мобільних телефонів та ноутбуків на суму 50217, 55 грн. без повної, достовірної та своєчасної інформації про товар, а саме: вказано на відсутність найменування та місцезнаходження підприємства, яке здійснює функцію щодо прийняття претензій від споживачів, а також інформації про суб'єкта, який здійснює ремонт та технічне обслуговування продукції.
За посиланням позивача, у зв'язку із відсутністю в гарантійних талонах, які йдуть у комплекті з продукцією та які надаються безпосередньо виробником (імпортером) продукції, інформації про найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування, позивачем при реалізації товару до експлуатаційних документів додавалися листки-вкладиши із зазначенням найменування, адрес та телефонів сервісних центрів, які займаються гарантійним обслуговуванням даної категорії товару.
Управлінням у справах захисту прав споживачів у Сумській області 20.07.2010 керівнику господарюючого суб'єкта внесений припис, яким зобов'язано усунути недоліки, які зазначені в акті перевірки та про виконання цього припису письмово (з відповідним документальним підтвердженням) доповісти Управлінню у справах захисту прав споживачів у Сумській області до 29 липня 2010 року.
04.08.2010 Управлінням у справах захисту прав споживачів у Сумській області винесено постанову №01-21/547 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої до приватного підприємства "Мобілочка" застосовано штраф у розмірі 15075,32 грн.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову виходили з доведеності з боку відповідача правомірності постанови від 04.08.2010 №01-21/547 про накладення стягнень як такої, що прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, за наявності факту ненадання суб'єктом господарювання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Зазначена позиція судів попередніх інстанцій ґрунтується на тому, що відповідно до змісту пункту 16 Розділу I "Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами" затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року №104, статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів", пункту 8 "Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №506, працівники суб'єкта господарювання, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, зобов'язані надати споживачам інформацію про продукцію, яка повинна містити також найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Однак, колегія суддів не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів", спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Держспоживстандарту України та його територіальних органів у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства на момент виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, що затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 №311 (далі -Порядок).
Згідно з пунктом 1.3 Порядку перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами з таких підстав:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу у справах захисту прав споживачів про здійснення перевірки на його бажання;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом у справах захисту прав споживачів;
звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди Держспоживстандарту України на її проведення;
неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.
Відповідно до пункту 2.8 Порядку позапланові перевірки проводяться лише з підстав, зазначених у пункті 1.3 цього Порядку, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Аналогічні положення щодо підстав проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) містяться в статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для проведення позапланової перевірки є вимога прокурора Зарічного району міста Суми від 08.07.2010, відповідно до якої прокуратура вимагає у строк з 12.07.2010 по 30.07.2010 виділити спеціалістів управління для проведення спільних перевірок додержання вимог Закону України "Про захист прав споживачів" в діяльності мережі магазинів Приватного підприємства "Мобілочка".
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що положення пункту 3 частини першої статті 20 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз, положення статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку №311 не підміняють та не розширюють перелік підстав проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України "Про прокуратуру" Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів виходить з недоведеності з боку відповідача наявності будь-якої з обставин, з якими пункт 1.3 або ж положення закону чи міжнародного договору пов'язують наявність підстав для проведення Управлінням у справах захисту прав споживачів у Сумській області позапланової перевірки приватного підприємства "Мобілочка".
Суди попередніх інстанцій, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, на вказані порушення закону з боку суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним позапланової перевірки не зважили, належної оцінки їм не надали.
Одночасно з викладеним, пунктом 7 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
За змістом статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.
Інформація про продукцію повинна містити, у тому числі, найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Згідно з пунктом 8 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №506, експлуатаційні документи повинні відповідати ГОСТу 2.601-95 "Эксплуатационные документы" і вимогам цього Порядку. На товари іноземного походження, що ввозяться в Україну, експлуатаційні документи повинні бути виконані державною мовою та мовою держави походження товару. В експлуатаційних документах зазначаються, зокрема, найменування та адреса виробника і підприємства, яке виконує його функції щодо виконання вимог споживача, а також проводитиме гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійну заміну.
Відповідно до частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Зважаючи на наявність в матеріалах справи наявності листків-вкладишів, які додавалися позивачем до експлуатаційних документів виробника та містили інформацію про найменування, адреси та телефонів сервісних центрів, які займаються гарантійним обслуговуванням продукції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
З урахуванням викладеного, а також зважаючи на те, що відповідачем позапланову перевірки позивача здійснено без наявності будь-якої з обставин, з якими пункт 1.3 Порядку або ж положення закону чи міжнародного договору пов'язують наявність підстав для проведення позапланової перевірки, колегія суддів дійшла висновку про протиправність постанови про застосування штрафних санкцій від 04.08.2010 №01-21/547 та, відповідно, помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 221, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу приватного підприємства "Мобілочка" задовольнити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2011 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: