25 лютого 2014 р.Справа № 818/6114/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2013р. по справі № 818/6114/13-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
12.07.2013 року, Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах (далі - позивачі) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованність в сумі 9962,74 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованність зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій в сумі 9962,74 грн.
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Чутівського районного суду Полтавської області від 7 жовтня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Законів України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнобов"язкове державне соціальне страхування", фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків №822 від 25 квітня 2013 року до відповідача було донараховано 1574,40 грн. до Пенсійного фонду України та застосовані фінансові санкції в розмірі 8652,64 грн.
На час вирішення справи в суді сума сплаченої заборгованості відповідачем склала - 264,30 грн.
Залишок несплаченої недоїмки склав - 9962,74 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про обгрунтованість вимог пенсійного органу про стягнення недоїмки з відповідача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Абзац 5 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнобов"язкове державне соціальне страхування" каже, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючим видами загальнобов"язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або несплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійнюється фондами загальнобов"язкового державного страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування " (чинного на час правовідносин) зазначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Частина 13 вказаної вище статті каже, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Матеріали справи свідчать про те, що недоїмка перед позивачем у відповідача виникла у зв"язку з невиконанням рішення позивача №822 від 25 квітня 2013 року яким відповідачу було донараховано 1574,40 грн. до Пенсійного фонду України та застосовані фінансові санкції в розмірі 8652,64 грн.
В своїй апеляційній скарзі відповідач не спростовує його часткове виконання у сумі - 264,30 грн.
На час розгляду справи залишок недоїмки у сумі - 9962,74 грн. сплачений не був.
За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасуванн судового рішення.
Апеляційна скарга відповідача містить посилання на неврахування судом першої інстанції приписів статті 106 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування ", якими зазначено про можливість примусового стягнення недоїмки по вимозі шляхом звернення до органів державної виконавчої служби.
Колегія суддів зауважує, що викладені вище приписи статті 106 передбачають дві можливості пенсійному органу для стягнення недоїмки,а саме через органи державної виконавчої служби, або у судовому порядку.
Матеріали справи свідчать про те, позивачем не була використана можливість примусового виконання свого рішення органами державної виконавчої служби, тому колегія суддів, вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні.
За результатами судового оскарження рішення позивача №822 від 25 квітня 2013 року залишено без змін, тому доводи апеляційної скарги відповідача про протиправність рішення колегія суддів,вважає необгрунтованими.
Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2013р. по справі № 818/6114/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2014 р.