"27" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/67951/11
27 лютого 2014 року м. Київ К/9991/67951/11 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого Гаманка О.І. суддів Білуги С.В. Загороднього А.Ф. розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі за їх позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и л а:
У червні 2011 року ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року, залишеною без змін Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, позивачі звернулись з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з 07 травня 2005 року, що підтверджується свідоцтвами про державну реєстрації.
Позивачі як фізичні особи - підприємці, які обрали спрощений спосіб оподаткування, перебуваєють на обліку в УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька з 12 травня 2010 року.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статтей 18, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та - страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2461 - ІV від 08 липня 2010 року, який набрав чинності з 17 липня 2010 року фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Виходячи з аналізу вказаної норми, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності повинні сплачувати страхові внески за себе та членів своїх сімей у фіксованому розмірі. При цьому відповідно до п. п. 2 п. 8 розділу XV Прикінцевих положень цього Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування",але не менш як мінімальний страховий внесок.
Механізм сплати страхових внесків такими платниками визначено постановами Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 366 та від 21 травня 2009 року № 505.
Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме, щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме: за липень - вересень 2010 року - до 20 жовтня 2010 року.
Щомісячна сума страхового внеску визначається підприємцем з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, яка згідно із Законом України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"та Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"перераховується органами Державного казначейства України на рахунки органів Фонду в розмірі 10% (фіксований податок) та 42 % (на єдиному податку).
Від підприємця на єдиному податку, що сплачує максимальну ставку 200 грн., до Пенсійного фонду надходить 42 %, або 84 грн. щомісячно або 252, 00 грн. щоквартально.
У відповідності до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючі розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок становив у липні 2010 року - 294 грн. 82 коп., серпні 2010 року - 294 грн. 82 коп., вересні 2010 року - 294 грн. 82 коп., у жовтні 2010 року - 301грн. 12 коп., листопаді 2010 року - 301 грн., 12 коп., у грудні 2010 року - 306 грн. 10 коп.
Згідно поданих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до відповідача 30 березня 2011 року разом зі звітом таблиці 2 «Нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) з липня по грудень 2010 року кожним було задекларовано до сплати страхових внесків на суму 1960 грн. 80 коп.: у липні 2010 року - 294 грн. 82 коп., серпні 2010 року - 294 грн. 82 коп., вересні 2010 року - 294 грн. 82 коп., у жовтні 2010 року - 301 грн. 12 коп., листопаді 2010 року - 301 грн., 12 коп., у грудні 2010 року - 306 грн. 10 коп, що відповідає вищенаведеній нормі закону.
Фактично в рахунок сплати зазначеної позивачами суми 1960 грн. 80 коп. сплачено кожним позивачем по 672 грн., тобто з липня по грудень сплачено кожним щомісячно по 84 грн., а залишок несплачених сум страхових внесків за кожним із позивачів склав по 1120 грн. 80 коп.
Суми несплачених страхових внесків стягуються у порядку, встановленому статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі за їх позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф.Загородній