"27" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/41590/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановила:
У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання пункту 1 наказу начальника Львівського інституту СВ від 21.11.2007 року № 663-ПД в частині виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 31348,80 грн. протиправним та нечинним, визнання дій Міністерства оборони України щодо затвердження пункту 38 протоколу № 5 від 10.10.2007 року в частині призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 31348,80 грн. протиправними, визнання пункту 38 протоколу № 5 від 10.10.2007 року в частині можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги підполковнику у відставці ОСОБА_1 в розмірі 31348,80 грн. нечинним.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року, позов задоволено.
Львівський обласний військовий комісаріат подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить, рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що наказом командувача Сухопутних військ Збройних сил України № 621 від 23 грудня 2006 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за пунктом 67 підпунктом «б» Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.
Позивачу після звільнення з військової служби встановлено третю групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії ЛВА-1 № 297776. Причиною інвалідності стало захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.
Міністром оборони України 20 жовтня 2007 року затверджено протокол № 5 від 10.10.2007 року засідання комісії розгляду з питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, в пункті 38 якого зазначено, що розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги підполковнику у відставці ОСОБА_1 в розмірі 36 місячного грошового забезпечення в розмірі 31 348,80 грн.
Наказом начальника Львівського інституту СВ «Про виплату грошової допомоги» від 21.11.2008 р. № 633-ПД, зокрема в пункті 1 передбачено перерахування з рахунків інституту ОСОБА_1 коштів в сумі 31 348,80 грн.
Пунктом 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції яка діяла на час встановлення інвалідності позивачу) визначено право військовослужбовця на виплату одноразової грошової допомоги у разі каліцтва, заподіяного військовослужбовцю під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 21.02.2007 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися в 2006 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Згідно з пунктом 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 2, п. 3 Постанови Кабінету міністрів України № 284 від 21.02.2007 року Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Оскільки при визначенні розміру одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України керувалося не Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який має вищу юридичну силу, а Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, суди дійшли вірного висновку, що дії Міністерства оборони України щодо визначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в разі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби у розмірі 31348,80 грн. обмежують права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, який визначений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф.Загородній