Справа № 2-98/09
15 квітня 2009 року, Дніпровський районний суд м. Херсона складі:
головуючого судді Стамбули М.І.
при секретареві Ігнатенко О.І.
за участю прокурора Мялої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області до Приватного підприємства «Гранд ВК», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Відкрите акціонерне товариство «Херсонський бавовняний комбінат», приватний нотаріус Херсонського нотаріального округу Кличановська Світлана Іванівна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зустрічним позовом ОСОБА_3 до регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Приватного підприємства «Гранд ВК», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Херсонський бавовняний комбінат» про визнання права власності,
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області(далі РВ ФДМ) звернулося з позовом до Приватного підприємства «Гранд ВК», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Відкрите акціонерне товариство «Херсонський бавовняний комбінат», приватний нотаріус Херсонського нотаріального округу Кличановська Світлана Іванівна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, мотивуючи свої вимоги тим, що спірне майно при приватизації не ввійшло до статутного фонду створеного господарського товариства Ват «ХБК» та залишилося в статусі державного. Стверджує, що тільки власник має право розпоряджатися своїм майном, але спірне майно всупереч волі власника було відчужене відповідачами, у зв'язку з чим просить суд визнати недійсними договора купівлі-продажу нежилого приміщення загальною площею 53,3кв.м., яке розташоване в будинку НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , укладені між: Приватним підприємством «Гранд ВК» та ОСОБА_1 31.03.08р. за НОМЕР_2 , а в подальшому між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14.04.08р. за НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14.04.08р. за НОМЕР_4 і визнати право власності держави в особі РВ ФДМ України по Херсонській області на нежиле приміщення загальною площею 53,3кв.м., яке розташоване в будинку НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході розгляду справи ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Приватного підприємства «Гранд ВК», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Херсонський бавовняний комбінат» про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що він є добросовісним набувачем спірного майна і воно не може бути у нього витребуване.
Представник РВ ФДМ України по Херсонській області та прокурор, у судовому засіданні, позовні вимоги за первісним позовом підтримали у повному обсязі з урахуванням доповнень, а позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 не визнали та просили первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їх представники та представник ВАТ «ХБК» у судове засідання, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явилися, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило. Зі згоди представника РВ ФДМ України по Херсонській області суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Приватний нотаріус Кличановська С.І. у судове засідання, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не з'явилася, але на адресу суду надала заяву в якій просила розглядати справу без її участі.
Вислухавши представника РВ ФДМ України по Херсонській області, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов РВ ФДМ України по Херсонській області підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_3 є таким, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що при приватизації державного підприємства «Херсонський бавовняний комбінат» до статутного фонду створеного ВАТ «ХБК» не увійшли житлові будинки, серед яких житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 . Цей будинок, як і інші, залишився на балансі товариства та є власністю держави в особі РВ ФДМ України по Херсонській області (Витяг з плану розміщення акцій в матеріалах справи). Спірне нежиле приміщення площею 53,3кв.м. знаходиться в будинку, розташованому в АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 , який є власністю держави.
Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло в процесі приватизації до статутних фондів господарських товариств, та знаходиться на їх балансі, затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.99 908/68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.99р. за № 414/3707 з подальшими змінами та доповненнями (далі - Положення) органом управління державним майном, що знаходиться на балансі ВАТ, є відповідні органи приватизації. В даному випадку органом управління спірним майно є РВ ФДМ України по Херсонській області.
29.12.04р. РВ ФДМ України по Херсонській області уклало з Приватним підприємством «Гранд ВК» договір оренди державного майна - вбудованих нежилих приміщень загальною площею 53,3кв.м., що розташовані в вищевказаному будинку. Строк дії цього договору закінчився 20.12.05р. Проте, після закінчення строку дії договору оренди ПП «Гранд ВК» не повернуло спірне приміщення орендодавцю (регіональному відділенню). РВ ФДМ України по Херсонській області звернулося до судових органів з вимогою про примусове виселення ПП «Гранд ВК» з незаконно зайнятого приміщення. Головним державним виконавцем Дніпровського ВДВС Херсонського МУЮ при примусовому виконанні наказу № 2/247, виданого господарським судом Херсонської області 09.07.07р. складений акт від 12.10.07р. про передачу приватним підприємством «Гранд ВК», в особі директора Ткаченко Олени Вікторівни, РВ ФДМ України по Херсонській області нежилого приміщення, площею 53,3кв.м., розташованого в будинку НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
31.03.08р. між приватним підприємством «Гранд ВК», в особі директора Ткаченко Олени Вікторівни, та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу вищевказаного державного майна. Договір посвідчено нотаріусом Херсонського нотаріального округу Кличановською С.І. В п.1.2 вказаного договору зазначено, що предмет відчуження належить продавцю на праві власності згідно з рішенням господарського суду Херсонської області від 20.02.08р.
На запит РВ ФДМ України по Херсонській області, господарський суд Херсонської області листом від 04.07.08р. №19728 повідомив, що справи за позовом ПП «Гранд ВК» про визнання права власності та відповідного рішення суду від 20.02.08р. не існує, тобто вказані дії ПП «Гранд ВК» в особі директора Ткаченко Олени Вікторівни незаконні. ОСОБА_1 , покупець за договором купівлі-продажу від 13.03.08р., вже 14.04.08р. здійснила продаж спірного приміщення ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу за НОМЕР_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Стадник І.В. В свою чергу ОСОБА_2 06.06.08 року уклала договір купівлі-продажу спірного майна НОМЕР_4 з ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, що належать державі Україна.
Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідні органи державної влади. Органом управління державним майном, яке не увійшло у процесі приватизації до статутних фондів господарських є відповідні органи приватизації.
Згідно із статтею 316 та частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) тільки власник майна має право на власний розсуд розпоряджатися своїм майном.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, як орган управління спірним майном, не приймало рішення з приводу відчуження спірного нежитлового приміщення.
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою для недійсності правочину є недотримання в момент його вчинення сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
В частині 1 статті 203 ЦК України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Спірні договори купівлі-продажу суперечать положенням діючого законодавства України, що регулює право власності на майно, оскільки право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи, що справа за участю ПП «Гранд ВК» у господарському суду Херсонської області не розглядалась, тому суд вважає, що рішення цього суду від 20.02.08р. за яким ПП. «Гранд ВК» нібито мало право власності на спірне приміщення є незаконним набуло, а отже ПП. «Гранд ВК» не мало права відчужувати його ОСОБА_1 А з вказаного випливає, що і ОСОБА_1 не мала права відчужувати спірне майно ОСОБА_2 . В свою чергу, ОСОБА_2 не мала права відчужувати спірне майно ОСОБА_3 . Таким чином, суд приходить до висновку, що первісний позов РВ ФДМ України по Херсонській області підлягає задоволенню, а спірні договори купівлі-продажу слід визнати недійсними на підставі ст.215 ЦК України, як такі, що суперечать закону, а саме ст.ст.319, 321, 326, 328, 346, 355 Цивільного кодексу України, чинному законодавству України, що регулює правовідносини приватизації державного майна, і порушують право державної власності у вигляді володіння, розпорядження та користування належним державі майном.
Стосовно позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_3 судом встановлено наступне:
За змістом статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.
Згідно зі ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
В контексті статті 388 ЦК України власник має право витребувати майно від набувача в разі, якщо майно вибуло з володіння власника поза його власною волею.
Мотивацією позовних вимог позивача за зустрічним позовом є твердження, що спірне майно вибуло з володіння регіонального відділення за його волею, оскільки воно знаходилось у володінні та користуванні ПП. «Гранд ВК» за договором оренди. Це твердження позивача не відповідає дійсності. Оскільки договір оренди, на який посилається позивач за зустрічним позовом, припинений 20.12.05р. Приватне підприємство «Гранд ВК» до 12.10.07р. незаконно володіло спірним майном, яке власнику повернуто виконавчою службою при примусовому виконанні наказу господарського суду. Регіональне відділення не приймало рішення про відчуження спірного приміщення.
Отже, факт вибуття спірного приміщення від власника - держави в особі РВ ФДМ України по Херсонській області поза його волею є очевидним та встановлено судом так як відповідно до ст.658 ЦК України право продажу товару належить власникові майна., а статтею 321 Цивільного кодексу України встановлена непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Позбавлення права власності або обмеження його здійснення допускається лише у випадках і в порядку, встановлених законом, тому у регіонального відділення є всі підстави вимагати від ОСОБА_3 повернення майна законному власнику та відповідно визнавати недійсними договори купівлі-продажу, укладені щодо цього майна, оскільки ОСОБА_3 : 1) придбав майно у особи, яка не мала права його відчужувати; 2) володіє спірним майном незаконно; 3) спірне приміщення може бути витребуване у нього власником відповідно до вимог чинного законодавства. За таких обставин суд вважає, щопозовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.216, 326, 321, 388, 390 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 59, 60, 79, 84, 88, 215, 223, 224, 226 ЦПК України, суд,
Позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 53,3кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1 буд. НОМЕР_1 від 31.03.08 року, укладений між Приватним підприємством «Гранд ВК» та ОСОБА_1 , який посвідчено Кличановською С.І. нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за НОМЕР_2 .
Визнати недійсним договір купівлі-продажу вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 53,3кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1 буд. НОМЕР_1 від 14.04.08 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який посвідчено Стадник І.В., приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за НОМЕР_3 .
Визнати недійсним договір купівлі-продажу вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 53,3кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1 буд. НОМЕР_1 від 06.05.08 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який посвідчено Годованим О.В. нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за НОМЕР_4 .
Визнати право власності держави Україна в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області на вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 53,3кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1 , як таке, що не увійшло до статутного фонду при приватизації Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» та є державною власністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя М.І. Стамбула