Справа №2-а-725/09
19 травня 2009 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Непомнящої Н.О.;
при секретарі: Биковій Ю.В.
з участю представника відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нова Каховка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,
встановив:
Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно Закону України №2195-ІУ від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Відповідач не виплачує з 1.01.2006 року щомісячно як дитині війни соціальну допомогу в розмірі 30% відсотків мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 зазначеного закону. Про порушення своїх прав стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, після ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України 9 липня 2007 року. З наведених підстав просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав свобод та інтересів, стягнути з відповідача недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп., зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Нова Каховка нараховувати з 2008 року соціальну допомогу відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% відсотків мінімальної пенсії за віком.
До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача.
В судовому засіданні представник відповідача - Управління Пенсійного фонду в м. Нова Каховка позов не визнала, посилаючись на те, що позивачка не знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка, а отримує пенсію як військовий пенсіонер та знаходиться на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших категорій громадян м. Херсона, тому вимоги до Управління Пенсійного фонду в м. Нова Каховка заявлені безпідставно.
Представник співвідповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в своїх запереченнях позов не визнав, посилаючись на непередбаченість відповідних видатків Державним бюджетом України. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову, крім того, вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду із відповідним позовом без поважних причин, тому в позові слід відмовити також за пропуском строку позовної давності, просив відмовити в задоволенні позову та розглянути справу у свою відсутність.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та має статус дитини війни згідно з посвідченням НОМЕР_1 від 15.09.2003 року.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
На підставі ст. 6 цього Закону (в редакції від 18.11.2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На звернення щодо підвищення розміру пенсії за 2006-2007 роки на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу відмовлено з посиланням на непередбаченість відповідних видатків Державним бюджетом України.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" стаття 110 викладена в такій редакції «установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".
Питання щодо конституційності зазначеного Закону від 20.12.2005 року Конституційним судом України не вирішувалося.
Відповідно до ч.ч. 2, 4, 6 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ненарахування відповідачем та несплата ним позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у 2006 році не може бути визнана неправомірною, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування відповідно до ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і у спосіб, передбачений Законами України.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенні не підлягають.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено на бюджетний рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії ст. 6 названого Закону на 2007 рік, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, суд визнає відмову Управління Пенсійного фонду у м. Нова Каховка Херсонської області в проведенні перерахунку позивачу та виплаті як дитині війни соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - неправомірною та зобов'язує відповідача нарахувати та виплатити цю допомогу за 2007 рік відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» 2195-ІУ від 18.11.04 року в редакції, дійсній до 31.12.07 року.
Разом з цим позовні вимоги про стягнення допомоги за вказаний період у грошовій сумі, на думку суду, заявлені передчасно, оскільки питання про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вирішено судом при розгляді адміністративної справи, тому на момент звернення до суду із відповідним позовом, заборгованість по сплаті підвищеної допомоги за вказані періоди відсутня.
Розглядаючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача починаючи з 2008 року нарахувати та виплачувати соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком суд виходить з наступного.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни було викладено у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп вказані зміни у статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни визнані такими, що не відповідають Конституції України, тому позовні вимоги в цій частині про нарахування та виплату соціальної допомоги в 2008 році у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є законними та обґрунтованими.
При вирішення даного спору суд приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини щодо розгляду справ з приводу виплати встановлених державних надбавок, соціальних пільг та гарантій.
Так, згідно ст. 17 ч. 1 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції «Кожна фізична ...особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у ст.1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.
Тому при розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).
У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lех sресіаlіs.
Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п.26 рішення Кечко проти України; рішення у справі Бурдов проти Росії, № 59498/00).
З таких підстав доводи відповідача про посилання на відсутність фінансових можливостей держави не можуть бути прийняті до уваги.
Посилання відповідача на те, що спеціальний Закон lех sресіаlіs. тобто Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік не передбачає асигнування на виплату допомоги у розмірі, визначеної Законом, тому має перевагу перед Законом України "Про соціальний захист дітей війни", не можуть бути прийняті до уваги, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових законів, внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
Безпідставними є і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеного підвищення пенсії у вказаному розмірі, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд знаходить поважними доводи позивача про пропуск строку позовної давності для вимог за 2007 рік, тому цей строк підглядає поновленню.
При цьому суд вважає, що належним відповідачем у справі є Головне управління Пенсійного фонду в Херсонській області, оскільки позивач знаходиться на обліку і отримує пенсію в управлінні пенсійного забезепчення військовослужбовців та інших категорій громадян, яке є структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 22, 46, 48 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; рішення Конституційного Суду у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік"(справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, ч. 1 ст. 44, ч. 2 п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування »; Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 : керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 94, 102, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України , суд-
постановив:
Позов задовольнити частково.
Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав свобод та інтересів за період з 01.01.2007 по 01.01.2008 року.
Визнати відмову Головне управління Пенсійного фонду в Херсонській області в проведенні перерахунку ОСОБА_2 на 30% мінімальної пенсії за віком у 2007-2008 роках - неправомірною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 соціальну допомогу дитині війни за 2007-2008 роки, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» 2195-ІУ від 18.11.2004 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, в решті позовних вимог - відмовити.
У задоволенні позову до Управління Пенсійного фонду в м. Нова Каховка - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів, чи в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.О.Непомняща