Справа № 22ц-1069\2009 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Карапута Л.В.
Доповідач: Редька А.Г.
І М “ Я М У К Р А Ї Н И
25 травня 2009 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді Редьки А.Г.,
суддів - Шемець Н.В., Губар В.С.,
при секретарі - Рачовій І.І.,
за участі:
позивача та її представника,
відповідача,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 2 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів,
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 2 квітня 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2750 грн заборгованості аліментів, 1220 грн пені за прострочення сплати аліментів, а також 51 грн у відшкодування витрат по оплаті судового збору та 30 грн у відшкодування витрат по сплаті збору з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь 2750 грн заборгованості по аліментам та 6230 грн пені за прострочення сплати аліментів за період з 7 серпня 2007 року до 1 березня 2009 року, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування судом норм матеріального права.
По справі встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 5 липня 2002 року до 22 лютого 2008 року, мають сина Нікіту, 5 квітня 2003 року народження, котрий проживає разом з матір'ю.
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 17 червня 2008 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 250 грн щомісяця, починаючи з 7 серпня 2007 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до довідки Деснянського відділу державної виконавчої служби та квитанції, наданої відповідачем ОСОБА_2, загальна сума сплачений аліментів за період з 7 серпня 2007 року до 28 лютого 2009 року мала б бути 4750 грн, але відповідачем сплачено лиш 2000 грн за цей період, розмір заборгованості станом на 1 березня 2009 року становить 2750 грн і суд обґрунтовано відповідно до ст.194 СК України стягнув зазначену суму заборгованості.
Суд першої інстанції також правильно визначив розмір неустойки і посилання в апеляційній скарзі на неправильний розрахунок розміру неустойки безпідставні оскільки відповідно до ст.196 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру неустойки сума боргу за попередній місяць не додається до заборгованості за наступний місяць і неустойка нараховується окремо за кожен місяць прострочення.
Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального закону і доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 2 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.
Головуючий: Судді: