ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 6/87
м. Київ
21.05.2009 р. № 6/87
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
за позовом Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва
до Закрите акціонерне товариство "НВО Квант" Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферон-Т"
про застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення 960 556,02 грн.
участю представників:
від позивача: Шевченко О.О.
від відповідача 1: Косенко Т.В.
від відповідача 2 не прибув
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 21.05.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва (позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «НВО Квант»(відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферон-Т»(відповідач-2) про стягнення в дохід держави суму вартості товару, отриманої за нікчемним правочином в розмірі 960 556,02 грн.
ДПІ у Подільському р-ні м. Києва 21.05.2009 року було подане уточнення до позовної заяви, згідно якого просить стягнути з ТОВ «Ферон - Т» на користь ЗАТ «НВО «Квант»суму несплаченого податку на додану вартість у розмірі 160 092,71 грн., а з ЗАТ «НВО Квант»суму несплаченого ПДВ в розмірі 160 092,71 грн. до Державного бюджету України. Копія уточнення вручена представнику відповідача в судовому засіданні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні господарські зобов'язання між ЗАТ «НВО Квант»і ТОВ «Ферон-Т» були вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на створення взаємних прав та обов'язків. Натомість метою було ухилення від сплати обов'язкових податків та зборів, що безперечно суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки, відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платників податків та зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановленим законом терміни. Несплата податків тягне за собою спричинення шкоди економічним інтересам суспільства.
Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2009 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
ЗАТ «НВО Квант»в судовому засіданні 21.05.2009 року визнав позовні вимоги ДПІ у Подільському р-ні м. Києва в повному обсязі.
ТОВ «Ферон-Т»письмових заперечень до позовної заяви не надав, в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, про причини неявки ТОВ «Ферон-Т»суд не повідомлено. Нез'явлення представника ТОВ «Ферон-Т» в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Між ЗАТ «НВО Квант»та ТОВ «Ферон-Т»було укладено усну угоду, згідно якої відбулося здійснення господарських зобов'язань на підставі виписаних ТОВ «Ферон-Т»(код ЄДРПОУ 32669698, іпн 326696926576, свідоцтво платника ПДВ 36369325, місцезнаходження: м. Київ, вул. Миру, 19/А) на адресу ЗАТ «НВО Квант»податкових накладних за період жовтень 2005 року -лютий 2006 року.
Зокрема, ЗАТ «НВО Квант»придбано товар (радіодеталі) по наступним податковим накладним:
Податкова накладнаНоменклатураСума, грн. В т.ч. ПДВ, грн.
номерДата
34125.10.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
35527.10.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
37008.11.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
37309.11.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
37611.11.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
37915.11.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
38317.11.2005Радіодеталі14 500,492 416,75
38618.11.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
39022.11.2005Радіодеталі5 604,78934,13
39222.11.2005Радіодеталі19 600,383 266,73
39725.11.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
40029.11.2005Радіодеталі15 499,802 583,30
41001.12.2005Радіодеталі38 300,216 383,37
41502.12.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
42108.12.2005Радіодеталі30 000,295 000,05
42309.12.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
43315.12.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
43716.12.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
44119.12.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
44520.12.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
44921.12.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
45322.12.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
45523.12.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
46126.12.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
46327.12.2005Радіодеталі37 051,076 175,18
46628.12.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
46929.12.2005Радіодеталі39 999,956 666,66
Всього: 960 556,02160 092,71
Суми ПДВ в розмірі 160 092,71 грн. по зазначених податкових накладних включені ЗАТ «НВО Квант»до податкового кредиту відповідного періоду, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних за період з жовтня 2005 року по грудень 2005 року і відповідають даним податкової декларації з ПДВ за період з жовтня 2005 року по грудень 2005 року.
Розрахунки з ТОВ «Ферон-Т»за період з 01.10.2005 року по 29.12.2005 року проведено на суму 960 556,02 грн., станом на 29.12.2005 року заборгованість ЗАТ «НВО Квант»перед ТОВ «Ферон-Т» відсутня.
Позивачем на підставі направлення від 06.11.2007 року за № 1291 була проведена виїзна документальна позапланова перевірка ЗАТ «НВО Квант» з питань правових відносин з ВАТ «Київський завод «Радар»за період з 20.04.2005 року по 01.10.2006 року (за результатами перевірки складено акт перевірки № 1027/23-10-33404512 від 23.11.2007 року).
Під час проведення такої документальної перевірки, згідно отриманої відповіді з Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 21.12.2007 року №1279/7/23-130, що ТОВ “Ферон-Т” за своєю юридичною адресою: м. Київ, вул. Миру, 19/А не знаходиться (копія службової записки ВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 19.12.2007 року за № 4585/вн/26-08/30 міститься в матеріалах справи) в зв'язку з чим податковим органом направлено повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням за форма № 18-ОПП.
Крім того, ТОВ “Ферон-Т” подало останні податкові звіти до ДПІ у Святошинському районі м. Києва з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2004 року -14.04.2004 року, та з ПДВ за травень місяць 2004 року -08.06.2004 року.
Актом ДПІ у Святошинському районі м. Києва про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за № 5/36 від 21.10.2005 року ТОВ “Ферон-Т” виключено з Реєстру платників ПДВ з 21.10.2005 року в зв'язку з не подачею податковому органу декларацій з ПДВ протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податкова накладна є звітнім податковим документом та одночасно розрахунковим документом, а згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України податкова накладна надає право покупцеві віднести відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Тобто, податкова накладна згідно закону розуміється не лише як формальний документ, а як документ, що несе відповідне правове навантаження і який повинен підтверджувати наявність підстав для включення в податковий кредит сум податку. Відсутність таких підстав позбавляє податкову накладну юридичної сили підтверджувати право на податковий кредит.
Тобто, як видно з аналізу норм пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР, законодавцем передбачено, що навіть при наявності податкової накладної податковий кредит може бути не підтверджений, а сума податкового кредиту зазначена в податковій накладній не є остаточною та беззаперечною і може бути не підтверджена за результатами перевірки, що і відбулося в даному випадку.
Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п. 6.2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року за № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037), податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Але в цьому Порядку абз. 1 п. 5 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, ніж: вказаною у п. 2 даного Порядку. Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
У відповідності до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. Крім того, згідно з тією ж статтею, рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається у строки, визначені цією статтею для податкової реєстрації. Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво: якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання.
Пунктом 9.7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені податковим органом, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах.
ТОВ «Ферон-Т»на момент складання вище наведеного переліку податкових накладних за період з жовтня 2005 року по лютий 2006 року не було зареєстроване у податковому органі як платник податку на додану вартість та не звітувало, але в порушення вищезазначених норм законодавства виписувало податкові накладні, тобто вчиняло умисні протизаконні дії, направлені на ухилення від сплати податків.
Таким чином, наявні матеріали в справі та встановлені фактичні обставини свідчать про те, що податкові накладні ТОВ „Ферон-Т” на загальну суму 960 556,02 грн. (в т.ч. ПДВ -160 092,71 грн.), які були виписані після дати анулювання свідоцтва платника ПДВ, не можуть бути використані ЗАТ „НВО Квант” в податковому обліку.
Посилання ЗАТ «НВО Квант»на те, що воно не знало про умисел ТОВ «Ферон-Т»є безпідставним. Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже ЗАТ «НВО Квант»зобов'язано було знати про повноваження свого контрагента (ТОВ «Ферон-Т»).
Дії ТОВ «Ферон-Т»на укладення усної угоди з ЗАТ «НВО Квант»та видача податкових накладних на виконання такої угоди є безсумнівним підтвердженням мети завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року за № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) визначено право органів державної податкової служби подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У відповідності до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України - якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Крім того, порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість регулюється Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР.
Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.
Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та їх відшкодування у передбачених цим Законом випадках є фактична сплата цих сум до Державного бюджету України.
Тобто, положеннями Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено прямий зв'язок між сплатою, надходженням до Державного бюджету України сум податку на додану вартість та їх відшкодуванням.
Усна угода на придбання радіодеталей укладена між ТОВ «Ферон-Т» та ЗАТ «НВО Квант»для обох підприємств є нікчемною, оскільки направлена на ухилення від сплати податків та зборів (зокрема, ПДВ), завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Усна угода на придбання радіодеталей укладена між ТОВ «Компанія «Соверен Контракт»та ЗАТ «НВО Квант»для обох підприємств є нікчемною, оскільки направлена на ухилення від сплати податків та зборів (зокрема, ПДВ), неправомірне завищення сум податкового кредиту з ПДВ, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Так, оскільки зменшення податкових зобов'язань платника (або відшкодування суми ПДВ платнику, у зв'язку зі включенням платником такої суми ПДВ до податкового кредиту, при наданні платником до податкового органу декларації з ПДВ, відбувається з державного бюджету, тобто в даному випадку держава повинна відшкодувати суми ПДВ, які фактично до бюджету не надійшли.
Вищезазначене свідчить про те, що від укладання та виконання спірної угоди інтересам держави та суспільства завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів у великих розмірах, витрати державного бюджету на користь осіб, які не мають правових підстав та права на їх отримання.
Закону України «Про податок на додану вартість», передбачає, що відсутність у продавця статусу платника ПДВ позбавляє його права видавати податкові накладні, а отже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних та позбавляють покупця права на податковий кредит.
За таких умов до даної угоди належить застосувати наслідки ст. 208 Господарського кодексу України, враховуючи, що представник ЗАТ «НВО Квант»не зміг спростувати відомості щодо фактичної сплати та надходження до державного бюджету суми ПДВ у розмірі 160 092,71 грн.
Разом з тим, враховуючи, що згідно уточнень до позовній заяві ДПІ у Подільському р-ні м. Києва визначено ненадходження до державного бюджету суми лише з ПДВ в розмірі 160 092,71 грн., то стягненню на користь держави підлягають суми фактично заподіяної державі шкоди.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферон-Т»отриману за господарськими зобов'язаннями на підставі податкових накладних за жовтень-грудень 2005 року кошти в сумі 160 092,71 грн. на користь Закритого акціонерного товариства «НВО Квант».
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «НВО Квант»на користь Державного бюджету України кошти в розмірі 160 092,71 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.