Справа № 161/21498/13-ц
Провадження № 2/161/787/14
27 лютого 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі Акайомовій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Білостоцької сільської ради Луцького району про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно, що входить до складу спадщини, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,68, яка знаходиться в с. Білосток Луцького району; земельну ділянку площею 2,65 га згідно Державного акту на право власності на землю серії Р1 № 100032 від 27.03.2003 року, вказавши, що після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина за заповітом. Спадкоємцями за заповітом на вище вказану спадщину є позивач ОСОБА_1 та за законом - відповідачі ОСОБА_2. ОСОБА_3 Фактично позивач прийняла спадщину після смерті матері, шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте в держнотконторі вона не може належним чином оформити своє право, оскільки відсутні правовстановлюючі документи. Просила визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом, після смерті матері ОСОБА_5, оскільки фактично прийняла спадщину та відповідачі на спадщину не претендують.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_6 подали заяви, в яких підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити та розгляд справи проводити у їх відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача Білостоцької сільської ради в судове засідання подав суду заяву, в якій заперечень щодо задоволення позову не має, просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5, даний факт підтверджено довідкою № 699/01.12/2-13 від 19.11.2013 року виданою Білостоцькою сільською радою Луцького району (а.с. 8), з якої вбачається, що ОСОБА_5 належить цілий житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями АДРЕСА_1, де вона проживала до смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 2,65 га, яка складається з земельних ділянок площею 0,98 га та площею 1,67 га, згідно Державного акту на право власності на землю серії Р1 № 100032 від 27.03.2003 року (а.с. 11).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що спірне домоволодіння та земельна ділянки належали ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про смерть (а.с. 6), на праві власності.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про смерть (а.с. 6), тому спадщина відкрилась на все майно, яке належало їй на праві власності.
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства.
10 листопада 2009 року ОСОБА_5 вчинила на ім'я своєї дочки ОСОБА_1 заповіт, який був посвідчений секретарем Білостоцької селищної ради Луцького району Королюк Р.С. (а.с. 7), до відкриття спадщини він не змінювався та не скасовувся, згідно з яким заповіла позивачу ОСОБА_1 належне їй на праві власності майно.
Згідно ст. 1222 ЦК України, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_5 за заповітом, що стверджується копією заповіту (а.с. 7).
В судовому засіданні встановлено, що спадкоємець ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_5 шляхом звернення у встановлений термін до нотаріальної контори із відповідною заявою. На сьогоднішній день позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5 Відповідачі - сини померлої - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спадщину не претендують.
Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку у шість місяців, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Позивач ОСОБА_1 відмову від спадщини не заявляла.
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід визнати право власності на спадкове майно за позивачем.
Керуючись ст.ст.6, 10, 11, 58, 60, 130, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, ст.ст. 16, 319, 328, 392, 1217, 1228, 1268, 1270, 1296 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, що залишилось після смерті матері ОСОБА_1, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, що залишилось після смерті матері ОСОБА_1, а саме: на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,65 га, яка складається з земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,98 га та земельної ділянки НОМЕР_2 (рілля) площею 1,67 га, згідно Державного акту на право власності на землю серії Р1 № 100032 від 27.03.2003 року.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук