Вирок від 13.03.2014 по справі 505/503/14-к

Справа №505/503/14-к

Пр. №1-кп/505/96/14 р.

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2014 р. Котовський міськрайсуд Одеської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Котовську Одеської області кримінальне провадження №1-кп-505/503/2014 р., зареєстроване в ЄРДР 04.01.2014 р. за №12014160180000012 та угоду про примирення між потерпілим і підозрюваним відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гидерим, Котовського району, Одеської області, громадянина України,не працюючого, з середньою освітою, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 19.04.1994 р. Котовським міськсудом, Одеської області за ст. 81 ч. 3, ст. 44 КК України до 1 року позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 01.10.1994 року по амністії.

2) 16.02.1999 р. Котовським міськсудом, Одеської області за ст.ст. 81 ч. 3, 140 ч. 3, 208, 140 ч. 2, 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 13.09.2001 року по закінченню терміну покарання.

3) 10.04.2006 р. Котовським міськсудом, Одеської області за ст.ст. 185 ч. 3, 263 ч. 2, 296 ч. 4, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки.

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014 р. о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись в своєму будинку розташованому в с. Великий Фонтан, Котовського району, Одеської області, розмовляв зі своїм знайомим ОСОБА_6 . В ході розмови у нього виник умисел заволодіти майном ОСОБА_6 , а саме мобільним телефоном.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_5 в цей же день та час, знаходячись в своєму будинку в с. Великий Фонтан, Котовського району, Одеської області, умисно, шляхом ривка з рук ОСОБА_6 відкрито викрав мобільний телефон «Samsung GT-C 33221», вартістю 600 гривень, з навушниками, вартістю 15 гривен та флеш картою пам'яті ємкістю 4 Гг, вартістю 50 гривень, без сім карти оператора мобільного зв'язку.

Заволодівши викраденим, ОСОБА_5 з місця події зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 665 гривень.

28 січня 2014 року в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471, 473, 474 КПК України між підозрюваним ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 по даному кримінальному провадженню №1-кп-505/503/2014 р., зареєстроване в ЄРДР 04.01.2014 р. за №12014160180000012 угоду про примирення.

Згідно даної угоди потерпілий ОСОБА_6 з однієї сторони та підозрюваний ОСОБА_5 з другої сторони дійшли згоди щодо формулювання та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.186 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а саме те, що підозрюваний повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, сприяв слідству у розкритті даного злочину, розкаявся у скоєному кримінальному правопорушенні.

Також сторонами угоди узгоджено покарання , яке повинен понести підозрюваний ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Отримана згода потерпілого та підозрюваного на призначення вищевказаного покарання.

В угоді про примирення передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному ОСОБА_5 та потерпілому ОСОБА_6 .

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_5 визнав себе винним у вчиненні даного кримінального правопорушення. Шляхом опитування він повідомив суду про добровільність своєї позиції при укладення угоди про примирення, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про примирення, просив указану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання у вигляді штрафу.

Потерпілий ОСОБА_6 також не заперечував проти укладення угоди з обвинуваченим, і розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди про примирення, підтвердив суду, що не має до підозрюваного матеріальних та моральних претензій.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим, між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнав себе винним, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Узгоджена угодою про примирення міра покарання для ОСОБА_5 , з урахуванням його характеризуючих даних відповідає чинному законодавству.

Крім того, ОСОБА_5 задовільно характеризується за місцем проживання.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим ОСОБА_6 угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди про примирення та наслідки її невиконання.

Оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 , повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 28 січня 2014 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_8 по кримінальному провадженню №12014160180000012 від 04.01.2014 року.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.

Запобіжний захід в ході досудового розгляду ОСОБА_10 не обирався.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_11

Попередній документ
37610152
Наступний документ
37610155
Інформація про рішення:
№ рішення: 37610153
№ справи: 505/503/14-к
Дата рішення: 13.03.2014
Дата публікації: 10.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж