Справа № 484/6292/13-к
Провадження № 1-кп/484/20/14
Кримінальне провадження № 12013160110003936
24 січня 2014 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, дітей не має, не працюючого, військовозобов'язаного, мешканця АДРЕСА_1 , строк тримання під вартою закінчується 04.04.2014 року, раніше судимого:
- 13.06.1990 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ст. ст. 140 ч.3, 140 ч.2, 81 ч.3, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі; звільнений умовно-достроково 28.09.1992 року на 6 місяців 15 днів;
- 30.06.1993 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ст. 140 ч.2, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
- 12.03.1997 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ст. 140 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі; звільнений 02.09.1998 року на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію»;
- 16.03.1999 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ст. ст. 17 ч.2, 140 ч.2 (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі;
- 14.05.2001 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ст. ст. 81 ч.3, 140 ч.2, 140 ч.3, 17 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 12.02.2008 року Вознесенським районним судом Миколаївської області за ст. 187 ч.1 КК України (в редакції 2001 року) до 6 років позбавлення волі; звільнився 15.11.2013 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України;
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 - прокурора Первомайської міжрайонної прокуратури Миколаївської області;
потерпілої - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
05.12.2013 року близько 17.30 години ОСОБА_6 , перебуваючи наприкінці мосту через річку Південний Буг в бік центру міста Первомайська Миколаївської області, побачив невідому жінку, що проходила по мосту і тримала в руці сумку та вирішив відкрито заволодіти її майном із застосуванням насильства. Виконуючи задумане, маючи при собі заздалегідь приготовлену дерев'яну палицю, ОСОБА_6 умисно, повторно, з корисливих мотивів ззаду підбіг до вказаної жінки, якою виявилася ОСОБА_5 , вдарив її палицею в область голови, від чого остання впала на землю і при цьому отримала тілесні ушкодження. В цей час ОСОБА_6 вирвав з рук ОСОБА_5 сумку вартістю 100 грн., в якій знаходились її речі: мобільний телефон SAMSUNG S 6312 у силіконовому чохлі з флеш карткою на 8 Гб вартістю 899 грн. із сім картками операторів Київстар вартістю 10 грн. без грошей на рахунку та МТС вартістю 10 грн. без грошей на рахунку; пачка цигарок KISS вартістю 10 грн. 50 коп., дві запальнички вартістю 10 грн. за одну на суму 20 грн., жіноча туалетна вода «Озон» вартістю 50 грн. та ліхтарик вартістю 20 грн., а всього на суму 1 119 грн. 50 коп. З викраденими речами ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник та розпорядився ними на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму. Згідно висновку СМЕ № 835 від 06.12.2013 року у потерпілої ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів та саден правої ноги, які могли утворитися від дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів) і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які не могли утворитися від падіння з висоти власного зросту.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив відкрите викрадення чужого мана (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, тобто злочин, відповідальність за який передбачена ст. 186 ч.2 КК України.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні, ніякі фактичні обставини справи та розмір завданої шкоди не заперечував і пояснив, що дійсно перебував у скрутному матеріальному становищі, після звільнення не мав роботи, тому коли у вечірній час на мосту побачив одиноку жінку, вирішив забрати у неї сумку, для чого дерев'яною палицею вдарив її по голові. Коли жінка упала, вирвав у неї з рук сумку і втік. У вчиненому розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_5 надала суду аналогічні пояснення, та додала, що цивільного позову заявляти не бажає, оскільки розуміє, що ОСОБА_6 нічого їй не відшкодує. З речей їй повернуто сумку, цигарки, запальнички та ліхтарик.
Ніхто з учасників процесу ніякі фактичні обставини справи та розмір завданих збитків не оспорював, тому судом не досліджувались докази щодо цих обставин відповідно до ч.3 ст. 394 КПК України. Крім того, викладені в обвинувальному акті обставини підтверджуються наданими стороною обвинувачення документами: протоколами огляду місця події від 05.12.2013 року та фототаблицями до них; довідками про вартість викрадених речей; гарантійним талоном на мобільний телефон потерпілої; протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 23.12.2013 року; висновком СМЕ № 835 від 06.12.2013 року, згідно якого у ОСОБА_5 виявлено крововиливи та садна правої ноги; такі тілесні ушкодження могли утворитися у строк, зазначений в обвинуваченні від дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів) та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які не могли утворитися від падіння з висоти власного зросту.
Оцінивши у сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Його дії правильно кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_6 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а також данні про особу винного, який протягом більше ніж двадцяти років постійно вчиняє корисливі злочини, тобто вперто не бажає ставати на шлях виправлення; повністю визнав себе винним, розкаявся у вчиненому, не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, не має сім'ї, утриманців, не відшкодував завдану потерпілій матеріальну шкоду.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_6 , суд визнає повне визнання своєї провини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_6 , суд визнає рецидив злочинів.
Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченого, його вік, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, негативну репутацію, суд вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Покарання йому слід призначити в мінімальних межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується, у вигляді позбавлення волі.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази в наданій справі відповідно до ст. 100 КПК України: дерев'яну палицю, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області згідно квитанції № 145 від 23.12.2013 року - знищити; 2 запальнички, пачку цигарок КІSS, жіночу туалетну воду «Озон», жіночу сумку, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити їй.
Оскільки обвинувачений засуджується до реального відбуття покарання за тяжкий злочин, з метою забезпечити в подальшому виконання вироку, суд на підставі ст. 374 КПК України вважає за необхідне залишити щодо нього раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому строк відбуття покарання обвинуваченому слід обчислювати з моменту затримання та зарахувати у строк відбуття покарання час тримання його під вартою.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з 05 грудня 2013 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Речові докази у справі: дерев'яну палицю, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області згідно квитанції № 145 від 23.12.2013 року - знищити; 2 запальнички, пачку цигарок КІSS, жіночу туалетну воду «Озон», жіночу сумку, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити їй.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_6 в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.