Справа № 484/45/14-к
Провадження № 1-КП/484/22/14
Кримінальне провадження № 12014150110000011
22 січня 2014 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальне провадження № 12014150110000011 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Первомайська Миколаївської області, освіта середня, працюючого кочегаром в Лисогірській школі-інтернаті Первомайського району, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14.01.1997 року Первомайським РВ УМВС України в Миколаївській області, ПІН НОМЕР_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України.
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 - старшого прокурора Первомайської міжрайонної прокуратури Миколаївської області;
представника потерпілого ПСП «Ніко» - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
На початку вересня 2013 року, точна дата не встановлена, в ранковий час, ОСОБА_6 , знаходячись на не охоронюваній та неогородженій території колишнього дитячого садка «Веснянка», розташованого по вул. Північній в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, що перебуває на балансі ПСП «Ніко», побачив складений на землі шифер, після чого у нього виник намір на вчинення крадіжки. Виконуючи задумане, того ж дня, близько 21.00 години ОСОБА_6 з метою викрадення чужого майна, прийшов на не охоронювану та неогороджену територію колишнього дитячого садка «Веснянка». Впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та не може перешкодити його протиправним діям, ОСОБА_6 таємно викрав 8 листів восьмихвильового шиферу вартістю по 35 грн. за 1 лист, який переніс до свого домоволодіння по АДРЕСА_2 , завдавши таким чином ПСП «Ніко» матеріального збитку на загальну суму 280 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто злочин, відповідальність за який передбачена ст. 185 ч.1 КК України.
Під час досудового розслідування, 08.01.2014 року, між підозрюваним ОСОБА_6 та потерпілим ПСП «Ніко» в особі представника ОСОБА_5 укладено угоду про примирення, відповідно до якої ОСОБА_6 беззаперечно визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні за вказаних в обвинувальному акті обставин, щиро розкаявся у скоєному, повністю відшкодував потерпілому завдані матеріальні збитки в сумі 280 грн., повернувши викрадені предмети. Між сторонами була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_6 покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн.
Враховуючи наведене, суд розглядає справу відповідно до вимог ст. ст. 473, 474 КПК України.
Допитаний під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_6 повністю і беззаперечно визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні, ніякі фактичні обставини справи та розмір завданої шкоди не заперечував, у скоєному розкаявся. Повністю підтвердив добровільність наміру укласти угоду про примирення та готовність сплатити визначений в угоді штраф, оскільки працює і має таку можливість.
Представник потерпілого ОСОБА_5 надав суду аналогічні пояснення, повністю підтримав намір укласти угоду про примирення.
Суд, у відповідності до ч.1 ст. 473 КПК України та ч.5 ст. 474 КПК України, роз'яснивши обвинуваченому його права та наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, переконався у добровільності укладення угоди і що угода не є наслідком насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
Обвинувачений ОСОБА_6 та представник потерпілого ОСОБА_5 заявили суду, що вони повністю розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України та просили суд затвердити надану угоду про примирення. Прокурор ОСОБА_4 не заперечував проти затвердження угоди.
В ході перевірки відповідності наданої суду угоди про примирення вимогам КПК України судом встановлено, що її умови не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені сторонами; вид та міра покарання відповідають нормам кримінального законодавства, а також ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Кваліфікація дій обвинуваченого відповідає вимогам закону про кримінальну відповідальність.
Цивільний позов у справі не заявлений. Процесуальних витрат у справі не має. Речових доказів у справі нема.
Заходи забезпечення кримінального провадження у справі не застосовувались.
За таких обставин суд вважає за можливе надану угоду про примирення затвердити, а обвинуваченого ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), призначивши йому покарання, визначене угодою.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 473-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілим ПСП «Ніко» в особі представника ОСОБА_5 , укладену 08 січня 2014 року.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у вигляді штрафу на користь держави в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що відповідно до ч.5 ст. 53 КК України у разі несплати штрафу добровільно, штраф може бути замінено покаранням у вигляді громадських або виправних робіт.
Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 5, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 6,7 ст. 474 КПК України;
3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.