Справа № 442/6560/13 Головуючий у 1 інстанції: Курус Р.І.
Провадження № 22-ц/783/1451/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія справи: 57
06 березня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук О.Я.,
суддів Крайник Н.П. і Курій Н.М.,
при секретарі Данилик І.І.,
за участю представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, треті особи - Дрогобицька міська рада Львівської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про заборону діяльності, яка створює загрозу життю, здоров"ю, майну фізичної особи,-
В вересні 2013 року ОСОБА_5, ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом та з посиланням на вимоги ст.ст. 1163, 1164 ЦК України просили заборонити ОСОБА_6 проводити реконструкцію належного йому на праві приватної власності нежитлового приміщення - магазину «Хліб-молоко» під житловий багатоповерховий будинок по АДРЕСА_1 до усунення порушень містобудівного законодавства України.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_3 - відмовлено.
Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржили ОСОБА_3 і ОСОБА_5. В апеляційній скарзі просять рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заборонити ОСОБА_6 проводити реконструкцію належного йому на праві приватної власності нежитлового приміщення - магазину "Хліб-молоко" під житловий багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1 до усунення порушень містобудівного законодавства України. Апелянти вважають дане рішення незаконним та необгрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Звертають увагу на те, що судом проігноровано твердження позивачів про те, що забудовником ОСОБА_6 здійснюється грубе порушення виданих йому містобудівних умов та обмежень, яких згідно п.8 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися під час проектування і будівництва об'єктів. Стверджують, що відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Дрогобицької міської ради в порушення даних ДБН, які є основою виданих ним містобудівних умов та обмежень, одноосібно погодив робочий проект реконструкції без висновків органів пожежного та санітарного нагляду. Судом не взято до увагу того факту, що забудовник ОСОБА_6 проводить будівельні роботи по встановленню нового фундаменту за кілька метрів від старого за рахунок захоплення прибудинкової території двох багатоквартирних житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушеного свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Тобто, зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_2, а ОСОБА_3 - власником квартири АДРЕСА_1.
Власником одноповерхового нежитлового приміщення - магазину "Хліб- молоко", що по АДРЕСА_1, згідно договору купівлі продажу об»єкта незавершеного будівництва від 21.10.2009 року є відповідач - ОСОБА_6
В червні 2013 року власники квартир будинку АДРЕСА_1 звернулись із заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області в якій зазначали, що власник нежитлового приміщення ОСОБА_6 ознайомив їх із наміром здійснити реконструкцію належного йому приміщення під житлове, проте з даною реконструкцією незгідні, оскільки така неможлива без замурування вікон декількох квартир, а частина інших квартир опиниться у тіні надбудови. Добудова кількох поверхів над магазином порушить їх права як співвласників квартир в будинку АДРЕСА_1, а саме порушить цілісність зовнішніх стін будинку, зменшить природне освітлення житла та земельної ділянки.
Перевіркою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області встановлено, що відділом містобудування та архітектури виконавчих органів Дрогобицької міської ради видано гр.ОСОБА_6 містобудівні умови і обмеження на реконструкцію об»єкта під житловий будинок від 30.05.2013 року №13.
Проектною пропозицією передбачено влаштування мансардних приміщень над існуючою одноповерховою будівлею без порушення інсоляції квартир житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3.
За результатами перевірки складено акт від 01.07.2013 року №3/33
Частиною 3 ст.375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних та інших норм та правил.
Статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (реконструкція) об'єкта здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.
Згідно з вимогами ст.28 Закону України "Про планування та забудову територій", власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані отримувати в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.
Статтею 29 Закону України "Про планування та забудову територій" визначено, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Згідно робочого проекту, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс - 2007", погодженого Архітектором атестаційної архітектурно-будівельної комісії - Н.Є. Федоришин, в межах реконструкції незавершеного будівництва на АДРЕСА_1 здійснюється надбудова мансардного поверху над існуючою будівлею та перепланування існуючих приміщень на першому поверсі, не чіпаючи основні несучі конструкції.
Відповідно до експертного звіту №14-2089-13 від 21 серпня 2013 року, складеного Філією Державного підприємства "Укрдержбудексгіертиза" у Львівській області, робочий проект "Реконструкція незавершеного будівництвом прибудованого магазину "Хліб - молоко" під житловий будинок" виконано згідно вимог ДБН А.2.2-3-2012.
07.09.2013 року Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області зареєстрована Декларація про початок виконання будівельних робіт по реконструкції незавершеного будівництвом прибудованого магазину "Хліб - молоко" під житловий будинок на АДРЕСА_1.
З врахуванням обставин справи та положень ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.ст.28, 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суд прийшов до вірного висновку про безпідставність заявлених позивачами вимог, оскільки реконструкція належного відповідачу приміщення по АДРЕСА_1 здійснюється у відповідності до діючого будівельного законодавства та така реконструкція не створюватиме негативного впливу на опорні конструкції будинку та не буде порушувати законних прав власників квартир.
Посилання позивачів на положення ст.1163 ЦК України якою визначено, що фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивачі не довели обставини, як це передбачено вимогами ст.60 ЦПК України, які свідчать про можливе порушення відповідачем їх права власності на нерухоме майно.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при постановленні судового рішення були допущені порушення норм матеріального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304 п.1 ч.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ч.2 ст. 313, ст.ст. 315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: Н.П. Крайник
Н.М. Курій