Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 березня 2014 р. Справа №805/1309/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14 год.05 хв.
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Неженцеві М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Слов'янського міського центру зайнятості - робочого орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м. Слов'янськ
до відповідача: ОСОБА_1 м. Слов'янськ
про: стягнення безпідставно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 12803,66 грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: Дєдова І.В. - за довір.
від відповідача: ОСОБА_1
Позивач, Слов'янський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м. Слов'янськ, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 м. Слов'янськ про стягнення безпідставно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 12803,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 30.05.2012 року по 28.10.2013 року відповідач перебуває на обліку у Слов'янському міському центрі зайнятості. На підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» з 06.06.2012 року йому було надано статус безробітного та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» призначена допомога по безробіттю. Через аналітичну систему ЕИАС.NET-ПРОМ була отримана інформація від Пенсійного фонду України про наявність реєстрації ОСОБА_1 як суб'єкта підприємницької діяльності. Позивачем був направлений запит до відділу Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції. На підставі відповіді від 02.12.2013 року встановлено, що ОСОБА_1 з 05.05.1992 року зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Слов'янської міської ради.
В зв'язку з чим відповідач на момент надання йому статусу безробітного був фізичною особою - підприємцем, відносився до зайнятого населення та незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 12803,66 грн.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. Надав заперечення відповідно до якого зазначив, що 26.01.2012 року Донецьким окружним адміністративним судом по справі № 2а/0570/23654/2011 прийнято постанову про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. В зв'язку з чим зазначає, що на час звернення до Слов'янського міського центру зайнятості не був зареєстрований як фізична особа - підприємець.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог.
06.06.2012 року ОСОБА_1 надав до Слов'янського міського центру зайнятості заяву відповідно до якої просив до вирішення питання працевлаштування надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У заяви зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудової діяльністю не займається, пенсію не отримує, також не має права на отримання пенсії за віком та на пільгових умовах. На підставі зазначеної заяви відповідачу був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (зі змінами та доповненнями на час спірних правовідносин) застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.
Частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: забезпечують надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону та здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи;
Через інформаційно - аналітичну систему ЕИАС.NRT-ПРОМ позивачем була отримана інформація від Пенсійного фонду України про наявність реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.
05.12.2013 року позивачем отримана відповідь № 238 від 02.12.2013 року з відділу Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Слов'янського міського управління юстиції у якій зазначено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований виконавчому комітеті Слов'янської міської ради 05.05.1992 року як фізична особа - підприємець. З 18.11.2013 року розпочата процедура припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Дані обставини призвели до отримання допомоги на підставі документів, які містять неправдиві відомості, в зв'язку з чим позивачем незаконно отримано допомога на випадок безробіття в сумі 12803,66 грн.
Частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до частини 3 вказаної статті Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 06-19/3281 від 09.12.2013 р., щодо відшкодування допомоги по безробіттю в сумі 12803,66 грн. Зазначена претензія отримана відповідачем 13.12.2013 р.
Також, із матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.01.2012 року було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Згідно довідки Слов'янської ОДПІ № 2250/05-22-1704 від 07.02.2014 р. ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку з 05.05.1992 р. як фізична особа - підприємець. З 01.01.2008 р. по теперішній час здійснює діяльність на загальній системі оподаткування. З 1 кв. 2008 р. податкова звітність не подається. 18.11.2013 р. прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, яка триває по цей час.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру ОСОБА_1 перебуває в стані припинення підприємницької діяльності з 18.11.2013 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15 травня 2003 року фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця. Саме з цього моменту вважається, що особа припинила підприємницьку діяльність.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», визначено порядок припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи-підприємця.
Згідно вказаної статті державна реєстрація припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язане з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється, із застосуванням процедур, установлених частинами одинадцятою - двадцятою статті 47 цього Закону.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особою-підприємцем.
Аналогічна позиція з цього питання викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2013 р. по справі № К/9991/85734/11, від 13 лютого 2014 р. по справі № К/800/38842/13, від 31 жовтня 2013 р. по справі № К/9991/14633/11.
Судом встановлено, що станом на дату надання статусу безробітного відповідачу його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності припинено не було, що підтверджується матеріалами справи. Держану реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи не проведено до теперішнього часу.
В зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що позовні вимоги Слов'янського міського центру зайнятості - робочого орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м. Слов'янськ до ОСОБА_1 м. Слов'янськ про стягнення безпідставно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 12803,66 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Слов'янського міського центру зайнятості - робочого орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м. Слов'янськ до ОСОБА_1 м. Слов'янськ про стягнення безпідставно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 12803,66 грн. - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 м. Слов'янськ (АДРЕСА_1) на користь Слов'янського міського центру зайнятості безпідставно отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 12803,66 грн. (дванадцять тисяч вісімсот три гривні, 66 копійок).
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини 03 березня 2014 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови складено та підписано 11 березня 2014 року.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Олішевська B.В.