Справа № 569/1636/14-к
14.03.2014
Рiвненський мiський суд Рівненської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12013190010006431 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Соснове Березнівського району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , працюючого директором Рівненського вищого професійного училища ресторанного сервісу і торгівлі, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, -
Згідно обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, будучи призначеним згідно наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 515-к від 28 листопада 2011 року на посаду директора Рівненського торгово-професійного ліцею, до компетенції якого, згідно п.9 контракту, укладеного між Міністерством та ОСОБА_4 , відноситься: затверджувати в установленому законодавством порядку за погодженням з Міністерством структуру та штатний розпис навчального закладу; видавати накази та розпорядження, що є обов'язковими для виконання структурними підрозділами навчального закладу та їх працівниками; представляти навчальний заклад без доручення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, в установах, підприємствах та організаціях різних форм власності; розпоряджатися майном навчального закладу відповідно до законодавства і коштами навчального закладу в межах кошторису і видатків, затвердженого в установленому законодавством порядку; укладати господарські та інші договори у межах і в спосіб встановлений законодавством, видавати доручення, відкривати банківські рахунки; приймати на роботу та звільняти з роботи працівників у встановленому порядку, заохочувати та накладати на них стягнення, визначати та розподіляти між ними їх функціональні обов'язки; формувати у встановленому порядку контингент учнів, відраховувати та поновлювати осіб, які навчаються у навчальному закладі; створювати робочі та дорадчі органи, визначати їх повноваження, тобто виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, являючись службовою особою, прийняв пропозицію надати йому неправомірну вигоду за наступних обставин.
Так, 29 листопада 2013 року близько 13 години 28 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в службовому кабінеті директора Рівненського торгово-професійного ліцею, що по вулиці Данила Галицького,13 в місті Рівне, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на отримання неправомірної вигоди для себе, використовуючи своє службове становище, прийняв від ОСОБА_6 пропозицію отримати 1000 гривень за видачу диплома із додатком про закінчення вищевказаного навчального закладу. З метою маскування своїх злочинних дій, ОСОБА_4 запропонував надати кошти під виглядом поставки Рівненському торгово-професійному ліцею товарно-матеріальних цінностей.
В цей же день, 29 листопада 2013 року, після розмови з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 направився у приміщення бухгалтерії Рівненського торгово-професійного ліцею, що по АДРЕСА_2 , де, знаходячись в кабінеті під назвою «Відділ кадрів», близько 13 години 35 хвилин передав грошові кошти у сумі 1000 гривень ОСОБА_7 , яка, не будучи обізнаною про те, що вказані кошти є предметом неправомірної вигоди, взяла дані кошти з метою подальшої передачі ОСОБА_4 та виписала накладну № 400 від 29 листопада 2013 року, згідно якої ОСОБА_6 нібито було поставлено навчальному закладу товарно-матеріальні цінності на вказану суму, хоча фактично будь-яких матеріальних цінностей ОСОБА_6 не поставляв.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.368 КК України як прийняття службовою особою пропозиції надати їй неправомірну вигоду за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
30 січня 2014 року між старшим прокурором прокуратури міста Рівне ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12013190010006431 була укладена угода про визнання винуватості.
В угоді про визнання винуватості від 30 січня 2014 року прокурор та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.368 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному злочині та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні, сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин щодо вказаної події, а також зобов'язався у подальшому подібного не вчиняти та кається у скоєному.
В угоді про визнання винуватості прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, а саме, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та тяжкий хворобливий стан здоров'я обвинуваченого, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч.1 ст.368 КК України у виді штрафу у розмірі сімсот п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 гривень.
В судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.368 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.1 ст.368 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 висловили думку щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.
Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
Процесуальні витрати, а саме, витрати, пов'язані із залученням експерта в розмірі 978 гривень 44 копійки, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ч.2 ст.124 КПК України.
Відповідно до вимог п.5 ч.9 ст.100 КПК України гроші у сумі 1000 гривень, які були об'єктом злочину, підлягають поверненню їх законному володільцю - ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст.369-371,374,376,475,392-395 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 січня 2014 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12013190010006431.
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості покарання у виді штрафу у розмірі 12750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 978 (дев'ятсот сімдесят вісім) гривень 44 копійки витрат на залучення експерта.
Речові докази по справі - 1000 гривень, передані на зберігання ОСОБА_6 , повернути законному володільцю ОСОБА_6 .
На вирок суду може бути подана апеляцiя до апеляцiйного суду Рiвненської областi через Рiвненський мiський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1