24 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 1514/911/2012
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Сопільняк О.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Осіпова Ю.В.,
суддів Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 11 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення заборгованості, -
24 травня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 11 червня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області виплатити ОСОБА_1 встановлену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразову компенсацію у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, встановлених на 31 жовтня 2011 року. Зобов'язано провести нарахування та виплату, встановлену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразову компенсацію у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, встановлених на 31 жовтня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову в її задоволенні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалим від Чорнобильської катастрофи першої категорії та інвалідом другої групи.
Відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону від 09.07.2007) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат.
Редакцію статті 48 вищенаведеного Закону в частині виплати компенсацій у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати було змінено, згідно із Законом України від 28.12.2007 № 107-VI.
У новій редакції стаття 48 вказаного Закону передбачала, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується в порядку та розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, зміни до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 22.05.2008, відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірах, встановлених статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону від 09.07.2007).
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, вихідним критерієм обрахунку одноразової компенсації за інвалідність виступає мінімальна заробітна плата.
Законами України про Державний бюджет на певний рік встановлювався розмір мінімальної заробітної плати.
Встановлений в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26.07.1996 року № 836 розмір одноразової компенсації протягом тривалих років не змінювався і не відповідав розміру, встановленому законами України.
Розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законами України, згідно з внесеними Верховною Радою України змінами до державного бюджету зростав кожен наступний рік.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та розмір мінімальної заробітної плати, встановлений Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 № 836.
Оскільки одноразова грошова компенсація за ІІ групу інвалідності була нарахована управлінням праці та соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача одноразової грошової компенсації за ІІ групу інвалідності, у розмірах, передбачених 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст.183-2,195,197,198,200,203,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області - залишити без задоволення, а постанову Кодимського районного суду Одеської області від 11 червня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та касайному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Осіпов Ю.В.
Судді: Золотніков О.С.
Скрипченко В.О.