Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Юрко І.В.
Україна
23 квітня 2009 року Справа № 2а-69/08/0510
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Кондрашовій Н.М.,
за участю представника позивача: ОСОБА_1
розглянула апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної державної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Гірницького міського суду м.Макіївки Донецької області від 02 лютого 2009 року у справі № 2а-69/08 за позовом ОСОБА_2до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної державної адміністрації Макіївської міської ради про визнанні неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної державної адміністрації Макіївської міської ради та перерахунок і стягнення недоотриманої щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2007 та 2008 роки, і
08 грудня 2008 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду про визнання дій відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки неправомірними та стягнення з відповідача на його користь недоотриману суму одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки у сумі 7920 грн. (а.с. 1-3, 10-12, 24).
Постановою Гірницького міського суду м.Макіївки Донецької області від 02 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної державної адміністрації Макіївської міської ради про визнанні неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної державної адміністрації Макіївської міської ради та перерахунок і стягнення недоотриманої щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2007 та 2008 роки задоволені: визнані дії відповідача неправомірними щодо відмови у виплаті позивачеві недоотриманої одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2007 та 2008 роки та стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману одноразову допомогу до Дня Перемоги за 2007 та 2008 роки у сумі 7920, грн.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Представник відповідача в судове засідання не прибув - про час, дату та місце апеляційного перегляду справи сповіщений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав її не обґрунтованою, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є учасником бойових дій та прирівняний до категорії інваліда війни з 25.07.2005 року та перебуває на обліку в УПСЗН Гірницької райдержадміністрації Макіївської міської ради і згідно статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанову суду першої інстанції необхідно змінити з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що позивач має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджено посвідченням Є № 070616 (а. с. 4), у зв'язку з чим та відповідно до вимог ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
Позивачеві виплачена допомога у розмірах передбачених Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» в сумі 450,0 грн., Законом України «Про державний бюджет на 2008р.» в сумі 500,0 грн. (а.с.18-20).
Статтею 2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього закону та інших актів законодавства України; права та пільги для ветеранів війни, встановлені раніше законодавством України, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим законом є недійсними
Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод»
Положення пункту 13 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким на 2007 рік зупинено дію частини п'ятої ст. ст. 12, 13, 14, 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рп від 09.07.2007 р.
Зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в ч. 5 ст. 12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” про виплату разової грошової допомоги у розмірі визначеним Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Посилання відповідача на необхідність застосування Закону „Про державний бюджет» на 2007 рік та на вищу юридичну силу даного Закону над Законом, який надав позивачеві певне майнове право, є безпідставним, таким, що суперечить діючому законодавству і Конституції, засадам адміністративного судочинства, оскільки ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи гарантуються законом і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Посилання відповідача на ту обставину, що Законом „Про Державний бюджет на 2007 рік" було зупинено дію ч. 5 ст. 12 Закону „Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру допомоги до Дня Перемоги, також суперечить закону, з наведених вище підстав.
Зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в ч. 5 ст. 12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” про виплату разової грошової допомоги у розмірі визначеним Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Посилання відповідача на необхідність застосування Закону „Про державний бюджет» на 2008 рік та на вищу юридичну силу даного Закону над Законом, який надав позивачеві певне майнове право, є безпідставним, таким, що суперечить діючому законодавству і Конституції, засадам адміністративного судочинства, оскільки ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи гарантуються законом і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, є також безпідставним, оскільки факт відсутності коштів не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі.
В даному випадку є суперечність стосовно визначеності розміру даної грошової допомоги в двох різних Законах. Враховуючи рішення Конституційного суду, наведене вище, а також приймаючи до уваги вимоги Конституції України щодо верховенства права і заборони щодо звуження іншими законами змісту вже встановлених законом прав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку має виконуватись Закон, який встановив конкретне право, і таке право не може бути обмежене іншим законом, в тому числі і законом „Про державний бюджет".
Після постановлення Конституційним Судом України рішень у справах № 6-рп від 09.07.2007 р. та N 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., які є обов'язковими для виконання, відповідач повинен був зробити перерахунок нарахованої та виплаченої суми допомоги до 5 травня у відповідності з вимогами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Колегія суддів при апеляційному перегляді справи встановила, що суд першої інстанції невірно розрахував суму, яка підлягає виплаті позивачеві за 2007р., оскільки неправильно визначив суму мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в редакції, яка діяла на момент спірної виплати за 2007 рік, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом, збільшеному на 1 відсоток. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік відповідно Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», з 01.04.2007р. складав 406,0 грн. Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком складав 406,0 грн. + (406,0 грн. х 0,01) = 410,06 грн., мінімальна пенсія за віком станом на 05.05.2007 року встановлена у розмірі 410,06 грн. Замість передбачених Законом № 3551-12 10 мінімальних пенсій за віком - а саме 4100,6 грн., позивачеві виплачено тільки 450,0 грн., тобто недоплачена сума складає 4100,60 грн. - 450,0 грн. = 3650,60 грн.
У зв'язку з тим, що позивачем у позові невірно визначений розмір мінімальної пенсії за віком, і суд першої інстанції не взяв це до уваги, колегія суддів вважає можливим вийти за межі доводів апеляційної скарги, оскільки порушення, допущені судом першої інстанції призвели до неправильного вирішення справи.
Розрахунок суми, яка підлягає стягненню за 2008 рік судом першої інстанції визначений вірно - 4810 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню недоотримана щорічна допомога до 5 травня за 2007 та 2008 роки в сумі 7960,60 грн.
З огляду на викладене резолютивна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно за суттю вирішив справу, але помилково застосував норми матеріального права в частині визначення розміру мінімальної пенсії, тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 11, 195, 196, 198 ч. 1 п. 2, 201 ч.1 п.1, 205 ч. 2 п. 2, 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної державної адміністрації Макіївської міської ради задовольнити частково.
Постанову Гірницького міського суду м.Макіївки Донецької області від 02 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної державної адміністрації Макіївської міської ради про визнанні неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної державної адміністрації Макіївської міської ради та перерахунок і стягнення недоотриманої щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2007 та 2008 роки змінити.
Третій абзац резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:
«Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної державної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_2недоотриману одноразову грошову допомогу до Дня Перемоги за 2007 рік в розмірі 3650,60 грн., за 2008 рік в розмірі 4810,00 грн. а всього в сумі 7960,60 гривень (сім тисяч дев'ятсот шістдесят грн. 60 коп.).»
В решті постанову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Л.А.Василенко
(підписи)
Судді: Р.Ф. Ханова
З оригіналом згідно. М.І. Старосуд