03 березня 2014 року Справа № 9104/44602/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2011 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян про визнання неправомірними дій та стягнення недоплачених сум підвищення до пенсії як інваліду війни,-
ОСОБА_1 07.11.2011 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Львівського обласного управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян, в якому просив визнати протиправними дії та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області перерахувати підвищення до пенсії як інваліду війни 3 групи інвалідності з 05.06.2011 року із розрахунку 200% мінімальної пенсії за віком і виплатити н донараховані кошти за різницею раніше виплачених сум.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2011 року позовну заяву залишено без розгляду та повернуто позивачу.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі зазначає, що має статус інваліда війни (III група інвалідності),що підтверджує посвідчення серія НОМЕР_1, внаслідок чого має право на пенсію відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Про належні йому виплати, зокрема про рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, дізнався лише у серпні 2011 року, коли це питання стали широко висвітлювати у засобах масової інформації. До цього він був впевнений, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, нараховує та виплачує підвищення до пенсії згідно чинного законодавства України та Конституції України. Окрім того, зазначає, що звернувся до управління Пенсійного фонду з заявою про нарахування підвищення до пенсії відповідно до чинного законодавства. 26.10.2011 року під № 5715/07-18 отримав відповідь з Львівського обласного Управління Пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян, яка і підтверджує факт недонарахування йому як інваліду війни підвищення до пенсії у розмірі встановленому законом.
На підставі викладеного просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними його дії та стягнення недоплачених сум підвищення до пенсії як інваліду війни. Адміністративний позов поданий до суду 07.11.2011 року, в якому позивач просив визнати протиправними дії управління пенсійного фонду України в Пустомитівському районі та зобов"язати таке перерахувати йому як інваліду війни 3 групи інвалідності з 05.06.2011 р. із розрахунку 200% мінімальної пенсії за віком і виплатити недораховані кошти з різницею раніше виплачених сум, хоча відповідачем в позовній заяві зазначено Львівське обласне Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян.
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст.106 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додається заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. А позивач не подав такої заяви.
Проте колегія суддів з такими доводами суду першої інстанції не погоджується, ОСОБА_1 з вище згаданим адміністративним позовом звернувся в суд першої інстанції 07.11.2011 року і просив перерахувати підвищення до пенсії як інваліду війни 3 групи з 05.06.2011 року.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно вимог ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
У відповідності до вимог ч.1 та ч.2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд першої інстанції не вірно врахував вище згадані положення ст. 99 КАС України та позовні вимоги, а відтак передчасно адміністративний позов залишив без розгляду.
З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст. 197, п.3 ч.1 ст. 199, ст. 202, ст. 204, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2011 року про повернення позовної заяви у справі № 2а-832/11/1316 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин