Справа № 22ц-915/2009
Головуючий у першій інстанції ОВСІЄНКО Ю.К.
Категорія - цивільна
Доповідач - ШАРАПОВА О.Л.
25 травня 2009 року
м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді:
ІВАНЕНКО Л.В.
суддів:
ШАРАПОВОЇ О.Л., КВАЧА М.О.
при секретарі:
СЕТЧЕНКО Н.М.
за участю:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ „ВТФ”ЮНЕС” та ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ „ВТФ”ЮНЕС”, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -
В квітні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила стягнути з відповідачів у відшкодування матеріальної шкоди 7457 грн. 09 коп. та у відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 жовтня 2007 року на перехресті вулиць Лісковицька та Нахімова у м. Чернігові автомобіль КАМАЗ 5410 , державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом ОДАЗ-9370, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ТОВ „ВТФ”ЮНЕС” та яким керував водій ОСОБА_1, здійснив наїзд на її сина, що керував мопедом. На поховання сина нею було витрачено 1857 грн. 09 коп., на виготовлення пам”ятника 5600 грн. Такі дії відповідачів призвели до моральних страждань, які вона, позивачка, оцінює в 100 000 грн.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2009 року позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з ТОВ „ВТФ”ЮНЕС” на користь позивачки у відшкодування матеріальної шкоди 7455 грн. 09 коп., у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. та судові витрати; в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ „ВТФ”ЮНЕС” та ОСОБА_1 просять оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянти посилаються на те, що дорожньо-транспортна подія 03 жовтня 2007 року сталася не внаслідок наїзду автомобіля КАМАЗ на водія мопеду, а внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки. Апелянт вказує на те, що суд неправильно застосував до даних правовідносин норми ст. ст. 22, 23, 1187, 1193, 1201 ЦК України, оскільки шкода виникла в результаті взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, а тому суд при ухваленні рішення мав керуватися приписами ст. 1188 ЦК України. Апелянт зазначає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_6, який керував мопедом та який порушив п. п. 2.9, 6.7(а), 6.8, 16.11 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 Правил дорожнього руху не порушував, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Апелянт вказує на те, що суд стягнув з товариства у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., в той час як розмір цих витрат по справах даної категорії становить 1грн. 50 коп.
Заслухавши суддю апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем КАМАЗ 5410, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив наїзд на мопед під керуванням ОСОБА_6, в результаті чого останній помер, транспортний засоб належить ТОВ „ВТФ”ЮНЕС”, з яким ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах, тобто позивачці шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, а тому з власника джерела підвищеної небезпеки на користь ОСОБА_2 слід стягнути у відшкодування матеріальної шкоди 7455 грн. 09коп.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відшкодування матеріальної шкоди , виходячи з наступного.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було задано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За змістом п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, мопедом є двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об”ємом до 50 куб.см. Механічним транспортним засобом є транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми ( крім транспортних засобів, робочий об”єм двигуна яких не перевищує 50 куб. см. )
Як вбачається з матеріалів справи, 03 жовтня 2007 року ОСОБА_6 керував мопедом „Карпати” .
ОСОБА_6, керуючи мопедом „Карпати”, при проїзді перехрестя вулиць Лісковицька та Нахімова у м. Чернігові, виїзжаючи з другорядної дороги на головну вул. Лісковицька не надав дороги автомобілю КАМАЗ 5410 , державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом ОДАЗ-9370, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ТОВ „ВТФ”ЮНЕС” під керуванням водія ОСОБА_1, в разі чого відбулося зіткнення мопеда „Карпати” з автмобілем КАМАЗ 5410, державний номерний знак НОМЕР_1. В результаті дорожньо-транспортної події ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження та помер.
ОСОБА_2 понесені витрати на поховання в сумі 1855 грн. 09 коп. та витрати на виготовлення пам”ятника в сумі 5600 грн. , що підтверджується накладними та квитанціями.
Мопед „Карпати” має об”єм двигуна менш ніж 50 куб. см. , керування даним транспортним засобом не потребує посвідчення водія та реєстраційного посвідчення, тобто Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, прирівнюють вказаний транспортний засіб до велосипеду, а тому мопед не є джерелом підвищеної небезпеки.
За таких обставин, апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки та правомірно стягнув з ТОВ „ВТФ „ЮНЕС”,як володільця джерела підвищеної небезпеки, на користь позивачки у відшкодування матеріальної шкоди 7455 грн. 09 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою слідчого СВ по розслідуванню ДТП СУ УМВС України в Чернігівській області від 23 січня 2009 року кримінальна справа , порушена за фактом ДТП, закрита за відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зі змісту постанови про закриття кримінальної справи від 23 січня 2009 року вбачається, що водій автомобіля КАМАЗ 5410, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з мопедом шляхом екстреного гальмування, з зупинкою автомобіля КАМАЗ, з моменту настання видимості мопеда „Карпати”. В даній дорожній обстановці водій мопеда ОСОБА_6 порушив п.п. 2.9(а), 6.3, 6.7( а), 16.11 Правил дорожнього руху України, а саме : керував мопедом з неувімкненими фарами в темну пору доби, в стані алкогольного сп”яніння, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю КАМАЗ 5410, державний номерний знак 2587РМЕ, який наближався до перехрестя по головній дорозі.
Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції визначив розмір морального відшкодування в сумі 50 000 грн. Проте, враховуючи, що дорожньо-транспортна подія трапилася лише в внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості , апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування підлягає зменшенню до 20 000 грн.
При зверненні до суду ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи були сплачені в сумі 30 грн.. Проте, постановою КМУ № 1258 від 21 грудня 2005 року „ Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов”язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” розмір вказаних витрат по справах даної категорії визначений в сумі 1 грн. 50 коп., а тому підлягає зменшенню сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, яка стягнута з ТОВ „ВТФ”ЮНЕС” на користь позивачки до 1 грн. 50 коп.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду слід змінити, зменшивши суму морального відшкодування та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які стягнуті з ТОВ „ВТФ”ЮНЕС” на користь позивачки у зв”язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ТОВ „ВТФ”ЮНЕС” та ОСОБА_1 - задовольнити частково
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2009 року - змінити, зменшивши суму морального відшкодування, яка стягнута з ТОВ „ВТФ”ЮНЕС” на користь ОСОБА_2 з 50 000 грн. до 20 000 грн. та зменшивши суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, яка стягнута з ТОВ „ВТФ”ЮНЕС” на користь ОСОБА_2 з 30 грн. до 1 грн. 50 коп.
В іншій частині рішення суду - залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: