Головуючий у 1 інстанції - Чигріна Л.Г.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
Україна
Іменем України
19 травня 2009 р. справа № 2-а-2/09/1202
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
Сіваченка І.В.
суддів
Дяченко С.П., Нікуліна О.А.
при секретарі
Фаліні І.Ю.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на постанову
Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області
від
26 лютого 2009 року
у справі
№ 2-а-2/09
за позовом до
ОСОБА_1 прокурора Луганської області ОСОБА_2., заступника прокурора Луганської областіОСОБА_3
про
порушення конституційних прав, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до прокурора Луганської області ОСОБА_2., заступника прокурора Луганської областіОСОБА_3про порушення конституційних прав, в якому просив визнати незаконними дії чи бездіяльність прокурора Луганської області, заступника прокурора Луганської області та зобов'язати виконати вимоги норм КПК України.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 послався на те, що 19.09.2006 року ухвалою судді апеляційного суду Луганської області Свінцовою Л.М. було прийнято рішення вважати неподаною та повернути апелянтові апеляційну скаргу обласного центру медико-соціальної експертизи Луганського відділу охорони здоров'я на рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 16.06.2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1до обласного центру медико-соціальної експертизи Луганського відділу охорони здоров'я «Про відновлення експертної справи, встановлення проценту втрати працездатності» у зв'язку з невиконанням ухвали судді апеляційного суду Луганської області від 17.07.2006 року, згідно якої відповідач, у встановлений строк до 7.08.2006 року, не усунув недоліки апеляційної скарги, а саме, не надав апеляційну скаргу із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові усіх осіб, що беруть участь у справі, їх адреси мешкання з кількістю примірників, відповідно до кількості осіб, що приймають участь у справі.
Зазначена ухвала від 19.09.2006 року винесена на підставі ст. 297 ЦПК України, згідної якої ухвала судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.
Ухвала від 19.09.2006 року набрала законної сили, оскільки згідно ст. 319 ЦПК України ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Також набрало законної сили і рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 16.06.2006 року по справі №.2-42/06.
Вважає, що цивільна справа №.2-42/06 із Ровеньківського міського суду Луганської області була витребувана у порушення ст. 28 ч.1 п.5 Закону України «Про судоустрій України», згідно якої голова апеляційного суду організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили.
У матеріалах справи відсутні документі за підписом голови апеляційного суду Луганської області Візір А.М. про витребування цивільної справи №2-42/06 до апеляційного суду Луганської області.
В матеріали вказаної справи, на його думку, були вшиті документи обласного центру медико-соціальної експертизи Луганського відділу охорони здоров'я, які не пройшли вхідної реєстрації, зокрема:
• - заява від 17.10.2006 року про відновлення строку на подачу апеляційної скарги, зареєстрована Ровеньківським міським судом вхідний №12105 від 18.10.2006 року;
• - апеляційна скарга на рішення місцевого Ровеньківського міського суду Луганської області від 16.06.2006 року, зареєстрована Ровеньківським міським судом вхідний №12105 від 18.10.2006 року.
Вважає, що Ровеньківський міський суд змусили прийняти зазначені документи до архівної справи.
Зауважив на те, що для повторного надходження до апеляційного суду цивільної справи із Ровеньківського міського суду мав розпорядитись заступник голови апеляційного суду Луганської області, голова судової палати з цивільних справ Тагієв С.Р., оскільки згідно зі ст. 29 ч.2 п.п.1,2 Закону України «Про судоустрій України» організує роботу відповідної судової палати, формує колегію суддів для розгляду справ, головує в судових засіданнях та призначає для цього суддів, призначає суддю доповідача.
Також зазначив, що голова апеляційного суду Луганської області Візір А.М. не дав роз'яснення на його три заяви.
Послався на те, що 11.01.2007 року був остаточно скоєний злочин, оскільки невідомо ким була створена судова колегія судової палати з цивільних справ, при доповідачі Свинцової Л.М., головуючого та членів колегії Савченко В.О., Карташова О.Ю. та у порушення ст.297 ч.3 ЦПК України прийняли рішення, ухваливши ухвалу від 11.01.2007 року, замість Верховного Суду України.
Згідно ухвали колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області від 11.01.2007 року була задоволена заява обласного центру медико-соціальної експертизи Луганського відділу охорони здоров'я про поновлення строку для апеляційного оскарження рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 16.06.2006 року, а причина пропуску строку визнана поважною.
Вважає, що нелегітимний склад колегії не міг приймати рішення, оскільки відповідач не оскаржував ухвалу суду від 19.09.2006 року та заява про продовження строку на апеляційне оскарження рішення суду не може бути задоволена, оскільки ухвалою від 19.09.2006 року первісна апеляційна скарга визнана неподаною і повернута відповідачу внаслідок того, що не були усунуті недоліки апеляційної скарги, тобто не виконана ухвала апеляційного суду від 17.07.2006 року.
Вважає, що ухвала від 11.01.2007 року прийнята на замовлення, у порушення присяги судді, а колегія суддів допустила узурпацію державної влади.
Стаття 375 КК України передбачає відповідальність за постановлення суддями неправосудного вироку, рішення, ухвали чи постанови.
На адресу прокурора Луганської області ОСОБА_2. ним були направлені заяви:
- 23.12.2006 року про злочин, який готується посадовими особами апеляційного суду Луганської області, у тому числі особами, які займають адміністративні посади;
- 13.01.2007 року про скоєний злочин, зокрема, ухваленні суддями Свінцовою Л.М., Савченко В.О., Карташовим О.Ю. завідомо неправосудних ухвал від 11.01.2007 року.
Однак, прокурор Луганської областіОСОБА_1та заступник прокурора Луганської області ОСОБА_3не прийняли заходів реагування на його заяви у відповідності до ст. 97 КПК України, протягом трьох днів не прийняли одне з рішень: 1). порушити кримінальну справу; 2). відмовити в порушенні кримінальної справи; 3). направити заяву по приналежності.
Також не були виконані його вимоги щодо проведення перевірки, у тому числі оперативно-розшуковими діями протягом 10 днів, що свідчить про те, що прокурор Луганської областіОСОБА_1та заступник прокурора Луганської області ОСОБА_3не визнають норм Конституції та законів України, роблять замах на права людини.
З врахуванням уточнень позовних вимог (остання заява від 21.08.2008 року - а.с. 135-138), ОСОБА_1 просив:
• - визнати протиправними дії чи бездіяльність прокурора Луганської області ОСОБА_2. та заступника прокурора Луганської областіОСОБА_3щодо
отриманої заяви про підготовлюваний злочин, а потім про скоєння злочину
посадовими особами апеляційного суду Луганської області;
• - зобов'язати посадових осіб прокуратури Луганської області ОСОБА_2. та
заступника прокурора Луганської області ОСОБА_3, як суб'єктів владних
повноважень органу держаної влади, виконати вимоги ст.ст. 95, 97, 112 КПК України по його заяві від 13.01.2007 року;
- зобов'язати порушити кримінальну справу на підставі ст. 375 КК України відносно посадових осіб судової влади апеляційного суду Луганської області, а саме, Свінцової Л.М., Савченко В.О., Карташова О.Ю., Візіра А.М., Талієва С.Р. по факту порушення присяги судді та узурпації державної влади, ухваливши завідомо неправосудне рішення - ухвалу від 11.01.2007 року.
Крім того, просив з кожного з відповідачів стягнути судові витрати, які складаються з: вартості проїзду у другий населений пункт, добових, компенсації за відрив від звичайних занять на загальну суму 1000 гр. 32 коп. станом на 26.02.2009 року.
Також просив стягнути з кожного з відповідачів моральну шкоду, при розрахунку якої необхідно виходити з суми, не меншої 5 мінімальних заробітних плат, тобто станом на жовтень 2008 року в сумі 2705 грн.
Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 26.02.2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1було відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати та ухвалити нову, якою його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з 2005 року у провадженні Ровеньківського міськрайонного суду Луганської області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1до обласного центру медико-соціальної експертизи Луганського відділу охорони здоров'я «Про відновлення експертної справи, встановлення проз втрати працездатності».
Рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області від 16.06.2006 року вказаний позов був задоволений частково.
21.06.2006 року обласний центр медико-соціальної експертизи Луганського відділу охорони здоров'я подав заяву про апеляційне оскарження рішення суду, а 30.06.2006 року звернувся із апеляційною скаргою, вказуючи на незгоду з вказаним рішенням, оскільки воно ухвалене з порушенням матеріальних та процесуальних норм права.
Ухвалою судді апеляційного суду Луганської області від 17.07.2006 року апеляційна скарга обласного центру медико-соціальної експертизи Луганського відділу охорони здоров'я залишена без руху та апелянтові надано строк до 7.08.2006 року для усунення недоліків апеляційної скарги: для надання квитанції про сплату коштів на інформаційно-технічне забезпечення, судового збору, для зазначення усіх осіб, які беруть участь у справі, місця мешкання (а.с.122).
На виконання зазначеної ухвали, обласний центр медико-соціальної експертизи Луганського відділу охорони здоров'я так і не надав апеляційну скаргу із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові усіх осіб, що беруть участь у справі, їх адреси мешкання з кількістю примірників, відповідно до кількості осіб, що приймають участь у справі, а тому ухвала апеляційного суду від 17.07.2006 року не була виконана повністю(а.с.122).
Ухвалою судді апеляційного суду Луганської області Свінцової Л.М. від 19.09.2006 року було прийнято рішення вважати неподаною та повернути апелянтові апеляційну скаргу обласного центру медико-соціальної експертизи Луганського віл охорони здоров'я на рішення місцевого Ровеньківського міського суду Луганської області від 16.06.2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1до обласного центру медико-соціальної експертизи Луганського відділу охорони здоров'я «Про відновлення експертної справи, встановлення проценту втрати працездатності» (а.с.122).
18.10.2006 року Ровеньківським міським судом за вхідним №12105 зареєстрована заява від 17.10.2006 року обласного центру медико-соціальної експертизи Луганського відділу охорони здоров'я про відновлення строку на подачу апеляційної скарги та апеляційна скарга на рішення місцевого Ровеньківського міського Луганської області від 16.06.2006 року.
Розглядаючи у відкритому судовому засіданні вказану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі суддів Свінцової Л.М., Савченко В.О., Карташова О.Ю. встановила, що причиною пропуску строку обласним центром медико-соціальної експертизи Луганського відділу охорони здоров'я явилось те, що існували фінансові труднощі, які перешкоджай своєчасному зверненню до фахівця у галузі права за правовою допомогою за складанням апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст. 295 ЦПК України (а.с.123).
Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області від 11.01.2007 року була задоволена заява обласного центру медико-соціальної експертизи Луганського відділу охорони здоров'я про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 16.06.2006 року, а причина пропуску строку визнана поважною (а.с.123).
На думку позивача ОСОБА_1., ухвала від 11.01.2007 року ухвалена з порушенням закону, а прокурор Луганської областіОСОБА_1та заступник прокурора Луганської області ОСОБА_3не виконали вимог ст.ст. 95 ,97 ,112 КПК України по його заявах від 23.12.2006 року та від 13.01.2007 року.
Вважаючи вказану позицію позивача хибною, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання прокурора Луганської області ОСОБА_2. та заступника прокурора Луганської областіОСОБА_3виконати вимоги ст.ст. 95, 97, 112 КПК України та порушити кримінальну справу на підставі ст. 375 КК України, відносно суддів апеляційного суду Луганської області.
Погоджуючись з думкою місцевого суду, колегія суддів апеляційного суду також вважає, що відповідачі обґрунтовано не розглядали питання щодо організації проведення перевірки заяв позивача у порядку ст. 97 КПК України з наступних підстав.
Згідно ст. 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя дійсно зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, при цьому зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з рішень: 1). порушити кримінальну справу; 2). відмовити в порушенні кримінальної справи; 3). направити заяву за належністю.
Коли необхідно перевірити заяву про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Заява про злочин до порушення кримінальної справи може бути перевірена шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності.
Однак, згідно ч,2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Виходячи із змісту ст. 11 КК України злочином вважається суспільно небезпечне, винне та протиправне діяння, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність, вчинене осудною та деліктоздатною особою.
Достатніми даними, які вказують на наявність ознак злочину є наявність доказів, що підтверджують реальність конкретного протиправного посягання на конкретний об'єкт кримінально-правової охорони. В кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення справи вирішується компетентною особою за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням всієї сукупності матеріалів.
Як видно з матеріалів справи, заяви позивача були розглянуті.
Слід зазначити, що ОСОБА_1, власноручно (за допомогою технічних засобів) склавши відповідні заяви, не виконав вказівки щодо попередження (обізнаність) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос.
Оскільки у вказаних зверненнях позивача були відсутні конкретні вказівки на наявність ознак злочину, вони не розглядались як заяви про злочин.
Суд першої інстанції вірно вважав, що, проводячи перевірку заяв ОСОБА_1., відповідачі, як компетентні особи, дійшли правильного висновку про те, що судові рішення, відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України, є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах вирішення справи, в якій вони ухвалені.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд, згідно з процесуальним законодавством.
Оскарження у будь - який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду і вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Така позиція відповідачів ґрунтується на положеннях постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року « Про незалежність судової влади».
Отже, дійсно суддя здійснює правосуддя, відповідно до ст.ст. 126-129 Конституції України, які передбачають незалежність і недоторканість суддів.
Вплив на суддів у будь який-спосіб забороняється.
Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Згідно з зазначеними положеннями, рішення суду, відповідно до цього дія або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях, зверненням рішення до виконання) можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку.
Відтак відповідачі дійшли правильного висновку про те, що звернення ОСОБА_1щодо суддів апеляційного суду Луганської області порушує принцип незалежності суддів.
Тому заяви ОСОБА_1правомірно були розглянуті в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Згідно ст. 14 Закону України «Про звернення громадян», яка регулює порядок розгляду звернень громадян, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Так, листом № 05-7295-86 від 26.01.2007 року прокуратури Луганської області у встановлений Законом України « Про звернення громадян» строк, позивач ОСОБА_1 був повідомлений про відсутність підстав для прийняття заходів прокурорського реагування щодо звернення на дії суддів апеляційного суду Луганської області (а.с. 19, 105, 112).
Таким чином, відповідачі діяли відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбач і Конституцією та Законами України.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1не підлягають задоволенню, то відсутні підстави для стягнення на його користь як моральної шкоди, так і судових витрат.
Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- залишити без задоволення .
Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 26 лютого 2009 року у справі № 2-а-2/09 за позовом ОСОБА_1до прокурора Луганської області ОСОБА_2., заступника прокурора Луганської областіОСОБА_3 «про порушення конституційних прав» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: С.П.Дяченко
О.А.Нікулін