Ухвала
Іменем України
06.04.2009
Справа № 22-а-2228/08
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Колб Т.П.
сторони не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 22.10.2008
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Головного Управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим (вул. К.Лібкнехта, 3, м. Сімферополь, 95000)
Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим (вул. Шкільна 55-а, Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)
про зобов'язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни"
У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про зобов'язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2008 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Управління пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 22.10.2008 позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ здійснити нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік, як дитині війни за період з 22.08.2007 по 30.09.2007 - у розмірі 123,02 грн. щомісячно, за період з 01.10.2007 по 31.12.2007 - у розмірі 124,53грн. щомісячно, у решті позовних вимог відмовлено, стягнуто з державного бюджету України на користь позивача 1,70грн. судового збору.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2008, у позовних вимогах відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, судом не повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Так, судом першої інстанції невірно застосовано норми статей 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 28, 72, 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а кошти Пенсійного Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2008 дану справу призначено до розгляду на 06.04.2009.
Представники сторін у судове засідання 06.04.2009 не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю сторін, явка яких не визнавалася обов'язковою.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.
ОСОБА_1 народився 20 вересня 1944 року, тобто, станом на час закінчення Другої світової війни йому було менш 18 років, є пенсіонером за віком і має статус "дитина війни".
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01.01.2007, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, ОСОБА_1 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус.
Для визначення мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 по 01.10.2007 застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1%, тобто, з 01.04.2007 - 410,06 грн., а з 01.10.2007 - 415,11 грн.
Таким чином, розмір підвищення пенсії позивачу, як дитині війни, за серпень та вересень 2007 року складає по 123,02 грн., виходячи з розміру мінімальної пенсії 410,06 грн., за жовтень, листопад, грудень 2007 року розмір підвищення пенсії складає по 124,53 грн. щомісячно, виходячи із розміру мінімальної пенсії 415,11 грн.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що згідно з частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України в частині нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за 2006 рік слід відмовити у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду.
У частині вимог про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за 2007 рік строк звернення до суду пропущений частково, оскільки Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 №60рп/2007 було офіційно опубліковано 27.07.2007, позивач звернувся до суду 22.08.2008.
На підставі наведених вище доводів, судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, донарахуванню та виплати підлягає щомісячна державна соціальна допомога у розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за серпень-грудень 2007 року, а саме: за період з 22.08.2007 по 30.09.2007 - у розмірі 123,02 грн. щомісячно, за період з 01.10.2007 по 31.12.2007 - у розмірі 124,53 грн. - щомісячно, яку і зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити позивачу.
Фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (стаття 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни").
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що законодавством не передбачено механізму розрахунку підвищення пенсії дітям війни та те, що частинами першої, другої статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного Фонду України та їх використання тільки за призначенням, не приймаються апеляційною інстанцією до уваги у зв'язку з їх недоведеністю.
Відповідно до вимог статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відсутність механізму виплат вказаної державної соціальної допомоги в законі відповідно до статті 3 Конституції України не дає підстав відповідачу відмовляти позивачу в її виплаті, оскільки норма статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючою, а за відсутності закону, який регулює дані правовідносини, повинен застосовуватися закон, який регулює подібні правовідносини, відповідно до вимог частини четвертої статті 8 і частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, для розрахунку вказаної державної соціальної щомісячної допомоги необхідно керуватися статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, який в свою чергу встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Право позивача на отримання підвищення пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок на здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на Управління Пенсійного Фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим.
Судова колегія зазначає, що з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення статті 58 Конституції України, реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2008 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2008 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис О.В.Кучерук