ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22.04.2009 р. № 13/650
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Конком»
до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва
про визнання не чинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від №10392305 від 30.07.2008 р. на суму 108005,50 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Протиправність оскаржуваного рішення Позивач обґрунтовує тим, що перевірка проведена Відповідачем без законних підстав і з порушенням встановленого порядку її проведення. Зазначає, що перевірка проводилась за відсутності посадових осіб ТОВ «Конком»та акт складений за результатами перевірки був переданий для підписання не уповноваженій на те особі. Вважає, що спірне рішення прийняте Відповідачем на підставі зазначеного акту є незаконним і підлягає скасуванню.
Відповідач заперечуючи проти позову повідомив, що відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (із змінами) (далі -Положення №637), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися, що Позивачем зроблено не було.
Відповідач також заперечує факт порушення організаційних моментів перевірки, а саме не повідомлено Позивача за 10 днів до початку проведення перевірки, так як податковим органом було проведено планову перевірки. При цьому зазначає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України, зокрема, п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ, п.п.3.1, п.п.3.2 п.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податку затвердженого Наказу ДПА України від 27 травня 2008 р. №355.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Конком»зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 26.07.2000 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичною особи 31028487.
Відповідно до довідки №110983 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД є: консультування з питань інформатизації, дослідження кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки; консультування з питань комерційної діяльності та управління; роздрібна торгівля хлібом і хлібобулочними виробами, послуги з постачання готової їжі; інші послуги, надавані юридичним особам та не включені до інших угрупувань, роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; діяльність, пов'язана з банками даних; створення програмного забезпечення; діяльність ресторанів; діяльність кафе.
ДПІ у Печерському районі м. Києва 15.07.2008 року було проведено перевірку кафе, яке належить ТОВ «Конком»розташованого за адресою: м. Сімферополь, бул. Леніна 75/вул. Гагаріна, 1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. В ході перевірки Відповідачем було виявлено наступні порушення: в книзі обліку розрахункових операцій №2655014279 відсутні записи про оприбуткування готівкової виручки на підставі фіскальних звітних чеків за 12.07.2008 р. на суму 2526, 5 грн., за 13.07.2008 р. на суму 3957 грн., за 14.07.2008 р. на суму 3351,75 грн.; в книзі обліку розрахункових операцій №2655014278 відсутні записи про оприбуткування готівкової виручки на підставі фіскальних звітних чеків за 12.07.2008 р. на суму 2734,25 грн., за 13.07.2008 р. на суму 3957 грн., за 14.07.2008 р. на суму 3351,75 грн.. Записи про оприбуткування готівкової виручки за період з 12.07.2008 р. по 14.07.2008 р. в Розділі 2 «Обліку руху готівки та сум розрахунків»в книгах обліку розрахункових операцій (№2655014279 та №2655014278) відсутні.
Зазначені порушення зафіксовані в акті перевірки №01011774/2330/265512162305 від 15.07.2008 р.
За порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 та на підставі п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до абз.2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 р. №436/95 Відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від №10392305 від 30.07.2008 р., яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки розмірі 108005,50 грн. (21601,10 х 5=108005,50 грн.).
Не погодившись з вищезазначеним рішенням Позивач, в порядку адміністративного оскарження, звернувся зі скаргою до ДПА у м. Києві. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 12.09.2008 р. №4688/7/10/25-214 скарга Позивача залишення без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін.
Позивачем також було оскаржене вищезгадане рішення до ДПА України.
На цю скаргу листом № 11560/6/25-0415 від 25.11.2008 р. ДПА України повідомила, що скарга Позивача залишена без задоволення.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Право податкових органів здійснювати контроль за дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачене ч.1 ст. 15 цього Закону, відповідно до якої контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
В силу ч 1. ст. 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90р. №509-ХІІ (в редакції, чинній на момент перевірки), державні податкові адміністрації в областях виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також п. 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. Пункт 1 статті 8 до таких функцій відносить, зокрема, безпосереднє виконання роботи пов'язаної із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Порядок проведення планових та позапланових перевірок регламентований ст.ст.11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Частина 7 ст. 11-1 цього Закону про РРО перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відносить до позапланових. Відтак, в силу ч.1 цієї ж норми, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби. Для таких перевірок передбачений порядок їх проведення, а саме: надіслання платнику податків не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки письмового повідомлення із зазначенням дати її початку та закінчення (ч.4 ст.11-1 Закону).
Спірна перевірка не стосується перевірки нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); зазначений Закон не містить імперативної вказівки про те, що право на проведення перевірки дотримання вимог Закону про РРО пов'язане з обов'язковим повідомленням про перевірку платника податків не пізніше ніж за 10 днів до дня її проведення.
За наведених обставин та норм законодавства, спірна перевірка проведена в межах повноважень податкового органу (ДПІ у м. Сімферополі), визначених Законом та не суперечить порядку проведення перевірок, що передбачений ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
До такого висновку суд прийшов ще й виходячи з того, що статтею 11-2 згаданого Закону передбачені умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, серед яких зокрема: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Відповідно до ч. 2 цієї норми ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
За умов допущення до перевірки працівників ДПІ у м. Сімферополі на підставі направлення на перевірку, доводи Позивача про те, що йому за 10 днів не було повідомлено про проведення планової виїзної перевірки не можуть бути підставою для задоволення позову.
На думку суду вимоги Позивача щодо складення акту перевірки з порушенням норм чинного законодавства, є безпідставними, оскільки, по-перше, акт це фактично службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки додержання вимог за здійсненням розрахункових операцій у сфері безготівкового обігу підприємства і є носієм доказової бази інформації про виявлені порушення вимог законодавства зазначеним суб'єктом, по-друге, акт перевірки лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення прийняте на підставі складено за результатами перевірки акту.
При розгляді питання щодо визнання нечинним рішення Відповідача про застосування штрафних фінансових санкцій судом бере до уваги наступне.
В ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України» закріплені права органів державної податкової служби де, в пункті 11 вказано, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених Законами України, мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України (саме законами України).
Частина 2 ст. 238 Господарського кодексу України визначає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Отже, суд вважає, що Відповідачем неправомірно застосовано норму ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.95 р., №436/95, оскільки законодавець передбачив можливість застосування штрафних санкцій виключно на підставі законів України.
Приписом ч. 3 ст. 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а отже оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати не чинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.07.2008 р. №10392305.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Конком»3.40 грн. відшкодування сплаченого судового збору
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 14.05.2009 р.