13 травня 2009 року справа №5/369/08-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.
суддів: Юхименко О.В., Добродняк І.Ю.
при секретарі: Гулая О.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
1. Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя; 2. Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»
на постанову Господарського сулу Запорізької області від 18.07.2008 року у справі №5/369/08-АП (категорія статобліку - 2.11.1)
за позовом:
Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод», м. Запоріжжя
до: за участю прокуратури Запорізької області про:
Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
21.05.2008р.ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_1) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.05.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі №5/369/08-АП за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1, т. 1/.
Позовна заява була мотивована тим, що відповідачем податкові повідомлення-рішення, якими визначені суми податкового зобов'язання: - з сплати податку на додану вартість; - з сплати збору на використання радіочастот; - з сплати податку з доходів фізичних осіб та податкове повідомлення-рішення, яким нарахований штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження, були прийняті за висновками акту перевірки від 04.12.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому законодавству та порушують права та охоронювані законом інтереси підприємства. Позивач просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя від 04.12.2007р.: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3,НОМЕР_4; від 15.02.2008р.: НОМЕР_5,НОМЕР_6, НОМЕР_7; НОМЕР_8 від 14.02.2008р.
Як вбачається з повідомлення №05/1-2134-08 від 01.07.2008р., у зв'язку з необхідністю захисту економічних інтересів держави в особі ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя, у дану справу вступив прокурор /а.с. 1, т. 2/.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.07.2008р. у справі №5/369/08-АП позовні вимоги позивача задоволено частково: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя :
• від 04.12.2007р. НОМЕР_1;
• від 15.02.2008р. НОМЕР_5;
• від 04.12.2007р. НОМЕР_2;
• від 04.12.2007р. НОМЕР_3 і від 15.02.2008р. НОМЕР_7 в частині визначення суми штрафних у розмірі 1 870,00 грн.,
в іншій частині позову відмовлено (суддя - Проскуряков К.В.) /а.с. 101-105, т. 2/.
Відповідач - ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.
Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що постанова суду від 18.07.2008р. у даній справі в частині задоволених позовних вимог не відповідає фактичним обставинам справи та прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду від 18.07.2008р. у даній адміністративній справі в частині задоволених позовних вимог ІНФОРМАЦІЯ_1 та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити у повному обсязі /а.с. 112-116, т. 2/.
Позивач - ІНФОРМАЦІЯ_1, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.
Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом першої інстанції висновки в частині відмови в позові не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення в цій частині з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову суду від 18.07.2008р. у справі №5/369/08-АП скасувати в частині відмови в позові та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі /а.с. 145-147, т. 2/.
Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлене судом рішення у даній справі в частині задоволених позовних вимог прийнято відповідно до норм чинного податкового законодавства, просить апеляційну скаргу ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, постанову суду від 18.07.2008р. у даній справі в частині задоволених позовних вимог ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін.
Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 посилаючись на те, що висновки, зроблені під час перевірки, відповідають діючому законодавству, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, не погоджується з доводами, викладеними позивачем у апеляційній скарзі, а заявлені ним вимоги - безпідставними, а тому ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя просить суд залишити апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 без задоволення.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя та доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1, просили суд апеляційну скаргу відповідача задовольнити, постанову суду від 18.07.2008р. у даній справі скасувати в частині задоволених позовних вимог ІНФОРМАЦІЯ_1 та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.
Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя, просив постанову суду від 18.07.2008р. скасувати в частині задоволених позовних вимог позивача та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 та доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя, вважають оскаржувану постанову суду законною та обґрунтованою в частині задоволених позовних вимог, просили суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 18.07.2008р. у справі №5/369/08-АП скасувати в частині відмови в позові та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши у судовому засіданні прокурора, представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва НОМЕР_9 серії А00 від 03.02.1994р. ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридична особа /а.с. 65, т. 2/.
Згідно з довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області №4772 від 28.12.2006р. позивач внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 66, т. 2/.
Відповідачем - ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя з 12.10.2007р. по 01.11.2007р. було проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності
ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2007р.
За результатами перевірки відповідачем складено акт №2319/23-07/14309190 від 22.11.2007р.
Як вбачається з копії вищезазначеного акту, за результатами перевірки відповідачем було зроблено висновок про те, що позивачем в порушення:
- п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.1 ст. 7, пп. 5.1.17 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 96 801,90 грн.;
- пп. 8.6.1 «а» п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за період знаходження майна у податковій заставі здійснено операції з активами без попереднього узгодження з податковим органом на загальну суму 1 152 403,58 грн., що призвело до ухилення від оподаткування;
- п. 2, 7, 8 ст. 57 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» занижено збір за використання радіочастотного ресурсу України на суму 26,40 грн.;
- Закону України « Про податок з доходів фізичних осіб»:
- ст. 16, ст. 17, п. 19.2 ст. 19 - не нарахований, не утриманий та не перерахований податок з доходів фізичних осіб в бюджет з доходу виплаченого приватному нотаріусу за квітень-травень 2007р. на суму 487,50 грн.;
- пп. 4.2.9 «г» п. 4.2 ст. 4, пп. 19.2 «а» ст. 19 - занижено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за квітень 2007р. на загальну суму 93,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 04.12.2007р. були прийняті податкові повідомлення-рішення:
? НОМЕР_1, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 145 202,85 грн., у тому числі основний платіж - 96 801,90 грн., штрафні (фінансові) санкції - 48 400,95 грн. /а.с. 35, т. 1/;
? НОМЕР_2, яким за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження, зобов'язано сплатити штраф у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 1 152 403,58 грн. /а.с. 36, т. 1/;
? НОМЕР_3, яким визначено суму податкового зобов'язання з плати за використання радіочастот у загальному розмірі 4 106,40 грн., у тому числі основний платіж - 26,40 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4 080,00грн. /а.с. 37, т. 1/;
? НОМЕР_4, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 1 504,35 грн., у тому числі основний платіж - 501,45 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 002,90 грн. /а.с. 38, т. 1/.
Прийняті відповідачем рішення були оскаржені позивачем у порядку адміністративного оскарження та за результатом розгляду скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення, та разом з тим, 14.02.2008р. ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_8, а 15.02.2008р. - податкові повідомлення-рішення НОМЕР_5,НОМЕР_6, НОМЕР_7, сума штрафу та суми податкових зобов'язань за якими залишилися незмінними /а.с. 47,48, 49, 50, т. 1/.
Як вбачається з матеріалів справи висновок відповідача про заниження підприємством податку на додану вартість та про неправомірність здійснення операції з активами без попереднього узгодження з податковими органами на загальну суму 1 152 403,58 грн. було зроблено на підставі того, що позивачем не включено до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість у розмірі 96 801,90 грн. за продану земельну ділянку, яка знаходилась під об'єктами нерухомого майна та перебувала у податковій заставі.
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що 12.05.2007р. між ІНФОРМАЦІЯ_1 (Продавець) та ТОВ «Агропромислова компанія» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з яким Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 211 437 кв. м., експертна оцінка якої складає 1 152 403,58 грн. /а.с. 30, т. 1/.
Відповідно до пп. 5.1.17 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування операції з поставки (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних паїв, крім тих, що знаходяться під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень пп. 5.1.19 п. 5.1 ст. 5 цього Закону).
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом під час розгляду справи, об'єктом вищевказаного договору купівлі-продажу від 12.05.2007р. була саме земельна ділянка несільськогосподарського призначення, яка продавалась окремо від об'єктів нерухомості, що на ній розташовані, - приміщення площею 88 706 кв. м. до предмету купівлі-продажу не входили і належать позивачу на підставі права власності.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в бухгалтерському обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 облік за об'єктами нерухомості ведеться окремо від обліку за земельними ділянками, відповідачем зроблено необґрунтований висновок стосовно заниження підприємством податкових зобов'язань у зв'язку з не включенням податку на додану вартість у сумі 96 801,90 грн. за продану земельну ділянку, яка знаходилась під об'єктами нерухомого майна, оскільки позивачем відповідно до приписів чинного законодавства правомірно не включено вартість земельної ділянки до вартості об'єктів нерухомості, які на ній розташовані, тому як ці об'єкти не були об'єктом продажу і відповідно не є об'єктом оподаткування, а тому колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції зроблено правомірний висновок стосовно того, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо порушень, виявлених відповідачем під час перевірки стану збереження активів, що знаходяться у податковій заставі, а саме здійснення позивачем операцій з активами, які потребують письмового узгодження з податковим органом, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до пп. 8.6.1 «а» п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:
а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя за наслідками проведеної перевірки, посилаючись на те, що позивачем без узгодження з податковим органом за договором купівлі-продажу від 12.05.2007р. було продано земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка перебувала у податковій заставі, на підставі пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на суму проданої земельної ділянки були нараховані штрафні санкції у сумі проданого майна - 1 152 403,58 грн.
Як свідчать матеріали даної адміністративної справи, земельна ділянка загальною площею 211 437 кв. м., експертна оцінка якої складає 1 152 403,58 грн., та яка була продана за договором купівлі-продажу від 12.05.2007р., укладеним між ІНФОРМАЦІЯ_1 та ТОВ «Агропромислова компанія», до активів, на які поширюється право податкової застави, не включалась, що підтверджується належними письмовими доказами, які були надані позивачем і вивчені судом під час розгляду даної справи, та копії яких містяться у матеріалах справи, а саме: акти опису активів, Витяг з реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави, довідка Державного підприємства «Центр державного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» /а.с. 31, 32 т. 1, а.с. 6-7, 8 т. 2/.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що оскільки земельна ділянка, яка була предметом купівлі-продажу за договором від 12.05.2007р., в податковій заставі не перебувала, то її відчуження не потребує узгодження з податковим органом, а тому колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано безпідставним застосування відповідачем штрафних санкцій за самостійне відчуження підприємством активів у сумі 1 152 403,58 грн. та обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача і в цій частині.
Як вбачається з матеріалів акту перевірки ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя висновок щодо заниження підприємством за період з 01.07.2006р. по 30.06.2007р. податку зі сплати збору за користування радіочастотного ресурсу на суму 26,40 грн. було зроблено у зв'язку з тим, що 01.02.2005р. термін дії ліцензії постачальника радіочастотних приладів, який з 01.09.2003р. сплачував збір за користування радіочастотним ресурсом, закінчився, а тому з 01.03.2005р. позивач як технологічний користувач радіочастотного ресурсу повинен був самостійно сплачувати цей збір.
Відповідно до пп. 4.2.2 «а» п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Як свідчать матеріали справи позивачем не заперечуються фактичні обставини донарахування податковим органом збору за використання радіочастотного ресурсу за період з 01.07.2006р. по 30.036.2007р. у сумі 26,40 грн., підприємство оскаржує розмір штрафних санкцій, нарахованих відповідачем на суму основного боргу.
Згідно з абзацем 1 пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 вказаного закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Підпунктом 17.1.2 цього ж пункту встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приймаючи до уваги вищевикладене, ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя, визначивши податкове зобов'язання підприємства з плати за використання радіочастот у загальному розмірі 4 106,40 грн., у тому числі основний платіж - 26,40 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4 080,00грн., неправомірно збільшила розмір штрафних санкцій, оскільки в даному випадку він повинен складати 2 210,00 грн., а тому колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано нечинним податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання з плати за використання радіочастот, в частині визначення суми штрафних санкцій у розмірі 1 870,00 грн.
Як вбачається з матеріалів акту перевірки відповідачем висновок щодо порушення ІНФОРМАЦІЯ_1 норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» зроблено у зв'язку з тим, що позивачем як податковим агентом не був нарахований, утриманий та сплачений податок з доходів фізичних осіб в бюджет з доходу виплаченого приватному нотаріусу за квітень-травень 2007р. на суму 487,50 грн. за нотаріальні послуги, а також у зв'язку з тим, що підприємством у перевіряємому періоді сплачено адміністративний штраф за свого працівника, комісійний збір, відшкодування витрат по виконавчому провадженню справи на загальну суму 93,00 грн., але всупереч вимогам закону ці витрати із заробітної плати не утримувались, що за висновками відповідача є додатковим благом.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що позивач в обґрунтування свого твердження щодо неправомірності нарахування податковим органом податку з доходів фізичних осіб у розмірі 501,45 грн. посилається на факт наявності у підприємства переплати з цього податку.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 цієї статті у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок стосовно того, що наявність у позивача переплати з податку з доходів фізичних осіб не звільняє його від обов'язку у встановленому чинним законодавством порядку сплатити суму податкового зобов'язання, визначену податковим органом у зв'язку із встановленим під час проведення перевірки правильності визначення сукупного місячного доходу платника податків, який підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, порушенням вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а тому судом першої інстанції обґрунтовано та правомірно відмовлено в цій частині позовних вимог.
Приймаючи до уваги обставини, які було встановлено судом під час розгляду даної адміністративної справи, норми чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок стосовно того, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, застосовано штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження, а також податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з плати за використання радіочастот в частині визначення суми штрафних санкцій, а тому судом ухвалено законне рішення про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя: від 04.12.2007р. - НОМЕР_1, -НОМЕР_2; від 15.02.2008р. - НОМЕР_5; і в частині визначення суми штрафних у розмірі 1 870,00 грн. податкові повідомлення-рішення НОМЕР_3 від 04.12.2007р., НОМЕР_7 від 15.02.2008р., та про відмову у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду даної справи норм матеріального та процесуального права не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 18.07.2008р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційних скарг ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя та ІНФОРМАЦІЯ_1 спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду першої інстанції у даній справі, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги:
- Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя;
• Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»
залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 18.07.2008р. у справі №5/369/08-АП - залишити без змін .
Ухвала суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Повний текст ухвали виготовлено 19.05.2009р.
Головуючий суддя А. О. Коршун
суддя О. В. Юхименко
суддя І. Ю. Добродняк