№ 2а-1954/2009/1270
Категорія 2.26
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
22 травня 2009 року Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Островської О.П.,
при секретарі -Чукіній А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури м.Красний Луч про визнання бездіяльності та дій відповідача незаконним, стягнення моральної шкоди,-
Встановив:
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача прокуратури м. Красний Луч, в якому послалася, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вона звернулася до відповідача з заявою про порушення кримінальної справи щодо лікарів пологового відділення Міської лікарні ім. «Ізвєстій» м. Красний Луч за складом злочину ст. 137, 140 КК України, оскільки внаслідок їх недбалих дій у період до пологового розвитку дитини та при пологах, її онука ОСОБА_2 народилася з ІНФОРМАЦІЯ_3. Однак до теперішнього часу її заява не розглянута у встановленому порядку і рішення не прийнято. Тому позивачка просить визнати незаконною бездіяльність відповідача, яка виразилася у невиконанні відповідачем обов'язку по розгляду та належній перевірці її заяв від ІНФОРМАЦІЯ_2 про скоєння злочину у строки встановлені законодавством України, ненаданні їй відповіді по суті її заяв, а також невинесенні та ненаданні їй постанов про порушення або про відмову у порушенні кримінальної справи за її заявами.
У подальшому позивачка уточнила та доповнила свої позовні вимоги, виклала вимоги у новій редакції, при цьому посилаючись на вищенаведене, додатково також послалася, що відповідачем вже після звернення нею до суду, тобто з порушенням строку для вирішення цього питання, тільки ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову про порушення кримінальної справи за її зверненням та призначено розслідування по справі. Зазначеною бездіяльністю їй заподіяно моральну шкоду, оскільки у даному випадку мова йде про здоров'я її малолітньої онуки, на захист прав якої було спрямовано вказане звернення і при розгляді якого відповідачем допущено тяганину, внаслідок чого їй заподіяно моральні страждання, бо відповідач незаконно відмовлявся захистити її близьких від скоєного злочину та прийняти заходи до притягнення винних до відповідальності. Тому вона остаточно просила :
- визнати незаконною бездіяльність відповідача у невиконанні обов'язку по розгляду та перевірці її заяви про скоєний злочин від ІНФОРМАЦІЯ_5 у встановлені законом строки,
- визнати незаконною бездіяльність відповідача у невиконанні обов'язку по розгляду та перевірці її заяви про скоєний злочин від ІНФОРМАЦІЯ_6 у встановлені законом строки,
- визнати незаконною бездіяльність відповідача у невиконанні обов'язку по розгляду та перевірці її заяв про скоєні злочини у строки, встановлені законодавством України,
- визнати незаконними дії відповідача у порушенні строків проведення належної перевірки її заяв про скоєні злочини, ненаданні їй відповіді по суті заяв про скоєні злочини, невинесенні та ненаданні їй постанови про порушення кримінальної справи за її заявами до ІНФОРМАЦІЯ_4,
- стягнути з відповідача на її користь компенсацію за моральну шкоду у сумі 5000 грн.,
- стягнути додаткові витрати, пов'язані з оплатою поїздки для проведення судово-медичної експертизи дитині у сумі 111,60 грн. за направленням відповідача,
- стягнути судові витрати за надання правової допомоги у сумі 2300 грн., з оплатою поїздок до суду у розмірі 291,27 грн.,
У судовому засіданні представник позивачки та позивачка підтримали позовні вимоги, дали пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, послався, що відповідь на заяви позивачці була своєчасно надана, питання щодо порушення кримінальної справи вирішено не могло було до отримання результатів службової перевірки за заявами позивачки, висновки якої надійшли ІНФОРМАЦІЯ_7. Також послався, що за заявами позивачки ІНФОРМАЦІЯ_4 порушено кримінальну справу, по якій ведеться розслідування.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо ( неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що у даному випадку зазначені вимоги закону відповідачем у повному обсязі не виконано.
У відповідності зі ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладаються підтримання державного обвинувачення в суді, представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, встановлених законом, нагляд за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами.
Такі ж функції прокуратури встановлено і Законом України «Про прокуратуру».
Ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено серед інших повноважень прокурорів при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, право у межах своєї компетенції порушувати кримінальні справи у встановленому законом порядку.
Порядок порушення кримінальних справ визначено Кримінальним Процесуальним Кодексом України.
Згідно зі ст. 97 КПК України прокурор у разі надходження заяви про вчинений злочин, у триденний строк має прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу, відмовити у порушенні кримінальної справи, або направити заяву або повідомлення за належністю. У разі, коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Згідно зі ст. 99 КПК України за відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.
Підстави відмови у порушенні кримінальної справи містяться у ст. 6 КПК України.
Судом встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_5 звернулася до відповідача з заявами про порушення кримінальної справи щодо лікарів пологового відділення Міської лікарні ім. «Ізвєстій» м. Красний Луч за складом злочину ст. 137, 140 КК України, оскільки, на її думку, внаслідок їх недбалих дій у період до пологового розвитку дитини та при пологах, її онука ОСОБА_2 народилася з ІНФОРМАЦІЯ_3. Однак до ІНФОРМАЦІЯ_4 ці її заяви про злочин фактично по суті не розглянуті і по ним у встановленому порядку за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним Кодексом України рішення не приймалося. І лише ІНФОРМАЦІЯ_4 під час розгляду справи судом, слідчими органами відповідача було прийнято постанову про порушення кримінальної справи, про що позивачка була повідомлена.
Вказані обставини підтверджуються копіями заяв, з яких вбачається, що позивачка просить порушити кримінальну справу, посилаючись на наявність ознак злочину, відповідями на її заяви, з яких вбачається, що остаточне рішення по ним не прийнято, копією постанови про порушення кримінальної справи.
Таким чином, суд вважає встановленим, що відповідачем порушено порядок та строки розгляду заяви позивачки, в якій міститься прохання про порушення кримінальної справи, встановлені кримінальним процесуальним законодавством, оскільки замість встановленого законом десятиденного строку, її заява розглядалася протягом кількох місяців, що не передбачено законом.
Та обставина, що відповідач повідомив позивачку про те, що її заяви розглядаються і рішення буде прийнято після проведення службової перевірки, на увагу не заслуговує, оскільки, як вбачається з дат цих відповідей, вони надані також з порушенням зазначених строків.
Посилання відповідача на відсутність висновків службової перевірки щодо вказаних позивачкою у заявах питань, що перешкоджало прийняттю рішення про порушення чи відмову у порушенні кримінальної справи, на увагу не заслуговують, оскільки, як вбачається з зазначених норм Кримінального Процесуального Кодексу України, ця обставина не звільняє відповідача при проведенні додаткових перевірок від обов'язку дотримуватися встановлених законом строків стосовно цієї категорії заяв.
Та обставина, що відповідачем під час розгляду справи прийнято постанову про порушення кримінальної справи також не дає підстав вважати, що ним при розгляді заяв позивачки дотримано порядок та строки їх розгляду.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивачки щодо визнання незаконною бездіяльність відповідача по розгляду заяв позивачки про скоєний злочин, підлягають задоволенню.
Також підлягають задоволенню вимоги по відшкодуванню моральної шкоди.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, моральна шкода у числі іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, крім того, враховуються вимоги розумності і справедливості.
У відповідності зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд вважає встановленим, що у зв'язку з тривалим не розглядом вказаних заяв позивачки у відповідності з встановленим порядком для розгляду таких заяв, не прийняттям встановленого законом рішення за результатами розгляду, позивачці заподіяно моральну шкоду, в обґрунтування якої нею наведено достатнє обґрунтування.
Однак, що стосується розміру відшкодування цієї моральної шкоди, то суд вважає, що цей розмір позивачкою визначено без достатнього врахування вимог ст. 23 ЦК України, а тому вважає, що цей розмір має ставити 1000 грн., внаслідок чого у цій частині її вимоги підлягають частковому задоволенню.
Що стосується вимог позивачки щодо визнання незаконною бездіяльності відповідача у невиконанні обов'язку по розгляду та перевірці її заяви про скоєний злочин від ІНФОРМАЦІЯ_6 у встановлені законом строки, то суд вважає,що вони не підлягають задоволенню, оскільки як вбачається з тексту самої заяви, вона адресована не відповідачу.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивачки про відшкодування витрат з поїздки для проведення судово-медичної експертизи щодо стану дитину, яка призначена та проведена відповідачем у рамках порушеної кримінальної справи, оскільки вказані витрати не відносяться до судових витрат у сенсі ст. 94 КАС України.
Крім того, вказані витрати не можуть бути віднесені і до матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню у порядку ст. 22, 1166 ЦК України, оскільки для визнання таких витрат матеріальною шкодою необхідна одночасна наявність шкоди, протиправних дій, причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями, і вини заподіювача шкоди.
У даному випадку вказані ознаки відсутні, а тому немає підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню цих витрат.
Згідно зі ст. 94 КАС України оскільки позовні вимоги позивачки задовольняються, суд вважає, що їй повинні бути відшкодовані понесені нею зазначені судові витрати з оплати правової допомоги та поїздок до суду, однак не в повному розмірі, бо позовні вимоги задоволено не в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, Законами України «Про прокуратуру», «Про звернення громадян», суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність відповідача Прокуратури м. Красний Луч у невиконанні обов'язку по розгляду та перевірці заяви ОСОБА_1 про скоєний злочин від ІНФОРМАЦІЯ_5 у встановлені законом строки.
Визнати незаконними дії відповідача Прокуратури м. Красний Луч у порушенні строків проведення належної перевірки заяви ОСОБА_1 про скоєні злочини, ненаданні їй відповіді по суті заяви про скоєні злочини, невинесенні та ненаданні їй постанови про порушення кримінальної справи за її заявою, до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягнути з відповідача Прокуратури м. Красний Луч на користь ОСОБА_1 компенсацію за моральну шкоду у сумі 1000 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правової допомоги у сумі 500 грн., та оплату поїздок до суду у розмірі 100 грн.
Стягнути з відповідача Прокуратури м. Красний Луч на користь держави судовий збір у сумі 17 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий:суддя О.П.Островська