Головуючий в 1 інстанції - Родіна Н.В.
Суддя-доповідач - Старосуд М.І.
Іменем України
«26» травня 2009 року справа № 2-а-27/09/0534
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого
Старосуда М.І.
суддів при секретарі судового засідання
Ханової Р.Ф., Василенко Л.А. Чуріковій Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на постанову
Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області
від
13 лютого 2009 року
по справі
№ 2-а-27/09
за позовом
ОСОБА_1
до
Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради
про
визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.09.2007 року по 01.12.2008 року в сумі 5793 грн. 62 коп., зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 лютого 2009 року у справі № 2-а-27/09 позовні вимоги задоволені частково, в наслідок чого, визнані протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу щомісячної грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку в розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років, за період з 01.12.2007 р. по 31.12.2007 р. включно; стягнуто з відповідача за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача недоотриману суму щорічної грошової допомоги на дитину за період з 01.12.2007 р. по 31.12.2007 р. включно в розмірі 325 грн. 90 коп. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач має дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження, виданого Микитівським відділом реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції Донецької області, запис акту 166.
З довідки відповідача про отримання позивачем допомоги при народженні та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вбачається, що позивач перебуває на обліку в Микитівському управлінні праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради та отримує з 24.09.2007 року по 03.08.2010 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в наступних розмірах (арк. справи 6): вересень 2007 року - 31,37 грн., жовтень 2007 року - 136,13 грн., листопад 2007 року - 140,05 грн., грудень 2007 року - 144,10 грн., з січня 2008 року по листопад 2008 року - 144,10 грн. щомісяця.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновок суду першої інстанції щодо застосування ч. 2 ст. 99 КАС України, де передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач в суді першої інстанції наполягав на застосуванні судом першої інстанції річного строку звернення до суду. Позивач при подачі позовної заяви не просила суд поновити строк звернення до суду, крім того, позивач не привела достатніх об'єктивних причин поважності пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду, тому що рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року було опубліковано 27 липня 2007 року, а не знання законів чи не ознайомлення з вказаним рішенням суду колегія суддів не визнає поважною причиною пропуску строку.
Отже, позовні вимоги щодо відмови у перерахунку та виплаті недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення з відповідача суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.09.2007 року до 02 грудня 2008 року задоволенню не підлягають у зв'язку з пропуском строку для звернення з позовом до суду.
Колегія суддів враховує, що позивач звернулась до суду з позовом 02.12.2008 року, а тому, з урахуванням річного строку для звернення з позовом до суду, розглядає позовні вимоги, починаючи з 02.12.2007 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року знову внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності.
Таким чином, дії відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з січня 2008 року у розмірі 144 грн. 10 коп. є правомірними, оскільки відповідають нормам чинного законодавства.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, колегія суддів зазначає, що в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми», є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або зміненні в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 лютого 2009 року у справі № 2-а-27/09 залишити без задоволення.
Постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 лютого 2009 року у справі № 2-а-27/09 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий
Судді